Вересень 2024 — Щомісячний аналіз російського експорту викопного палива та відповідних санкцій

Хоча російські доходи продовжують падати, більше половини російської нафти та нафтопродуктів перевезли «тіньові» танкери, чия роль у торгівлі продовжує зростати.

Автори: Петрас Катінас і Вайбхав Рагунандан

Ключові висновки

  • У вересні 2024 року місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 2% до 618 млн євро на день, знижуючись шостий місяць поспіль.
  • П’ять найбільших країн-імпортерів російського викопного палива в ЄС загалом заплатили Росії за свій імпорт 1,3 млрд євро.
  • 34% російської сирої нафти та нафтопродуктів, що транспортуються морем, було перевезено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни на нафту. Решту транспортували «тіньові» танкери, на які політика обмеження ціни на нафту не поширюється.
  • Із моменту запровадження санкцій і до кінця вересня 2024 року повне дотримання граничної ціни скоротило б експортні доходи Росії на 8% (23,11 млрд євро).
  • Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 25% (68 млрд євро) з моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця вересня 2024 року. Лише у вересні гранична ціна в 30 дол. США за барель знизила б доходи Росії на 26% (2,86 млрд євро).

Тенденції щодо загального доходу від експорту

  • У вересні 2024 року місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 2% до 618 млн євро на день, знижуючись шостий місяць поспіль.
  • Доходи від транспортованої морем сирої нафти (192 млн євро на день) залишалися на тому ж рівні проти попереднього місяця, незважаючи на зниження обсягів на 10% за той самий період.
  • Доходи від трубопровідної сирої нафти (58 млн євро на день) у вересні впали на 4%.
  • Порівняно з попереднім місяцем російські доходи від морського експорту нафтопродуктів знизились на 3%, до 195 млн євро на день.
  • Доходи Росії від експорту ЗПГ зросли на 4% проти попереднього місяця — до 42 млн євро на день.
  • Як порівняти з попереднім місяцем, Росія мала незначне зростання доходів від трубопровідного газу — на 1%, до 78 млн євро на день.
  • Російські доходи від експорту вугілля скоротились на 11% порівняно з попереднім місяцем, до 50 млн євро на день, знижуючись п’ятий місяць поспіль.

Хто купує російське викопне паливо?

  • Вугілля: з 5 грудня 2022 року і до кінця вересня 2024 року Китай придбав 45% усього російського експорту вугілля, за ним ішла Індія (18%). П’ятірку найбільших покупців замикали Туреччина (10%), Південна Корея (10%) і Тайвань (5%).
  • Сира нафта: Китай закупив 47% російського експорту сирої нафти, далі йшли Індія (37%), ЄС (7%) і Туреччина (6%).
  • Нафтопродукти: Туреччина, найбільший покупець, придбала 24% російського експорту нафтопродуктів, за нею йшли Китай (12%) і Бразилія (11%).
  • ЗПГ: ЄС був найбільшим покупцем, придбавши 49% російського експорту ЗПГ, за ним — Китай (22%) і Японія (18%).
  • Трубопровідний газ: найбільшим покупцем був ЄС, що закупив 40% російського трубопровідного газу, за ним ішли Китай (28%) і Туреччина (25%).


Примітка. Відповідно до аналізу даних Kpler, здійсненого CREA, імпорт російських нафтопродуктів у вересні 2024 року, відображений на діаграмі вище, —  це трансфери із судна на судно (більшість цих трансферів відбулися у водах Греції та Італії). Кінцеве призначення цих нафтопродуктів наразі невідоме.

  • Китай був найбільшим покупцем російського викопного палива у вересні, забезпечивши Росії 42% (5,7 млрд євро) місячних експортних надходжень від п’яти найбільших імпортерів. Сира нафта становила 58% (3,3 млрд євро) імпорту Китаю з Росії.
  • Індія стала другим за величиною покупцем російського викопного палива у вересні, додаючи 21% (2,8 млрд євро) до місячних експортних надходжень Росії від п’яти найбільших імпортерів. Сира нафта становила майже 85% імпорту Індії (на суму 2,4 млрд євро).
  • Третім за величиною був імпорт Туреччини, що склав 17% (2,3 млрд євро) від загального експортного доходу Росії від п’яти найбільших імпортерів. Нафтопродукти становили 59% імпорту Туреччини з Росії, а трубопровідний газ — 28%.
  • ЄС був четвертим за величиною покупцем російського викопного палива у вересні, а його імпорт становив 15% (2 млрд євро) від п’ятірки найбільших покупців. Найбільшу частку закупівель ЄС викопного палива в Росії мав трубопровідний газ (49%), а також ЗПГ (26%).
  • За попередній місяць Бразилія закупила 690 млн євро російського викопного палива, майже виключно нафтопродукти.
  • У вересні п’ять найбільших країн-імпортерів російського викопного палива в ЄС разом заплатили Росії 1,3 млрд євро за свій імпорт. ЄС зробив виняток для російської сирої нафти, що імпортується південною гілкою нафтопроводу «Дружба» до Угорщини, Словаччини та Чехії. Російський трубопровідний газ і зріджений природний газ (ЗПГ) залишаються поза санкціями.
  • Угорщина була найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС, імпортувавши викопного палива на суму 340 млн євро. Вересневий імпорт містив трубопровідну сиру нафту на суму 156 млн євро та газ на суму 184 млн євро.
  • Італія, другий за величиною покупець у ЄС, імпортувала російського трубопровідного газу на суму 281 млн євро.
  • Франція, третій за величиною покупець у ЄС, закупила лише ЗПГ на суму 264 млн євро.
  • Словаччина імпортувала трубопровідної нафти та газу на 58 млн євро та 93 млн євро відповідно.
  • Чеська Республіка придбала тільки трубопровідну нафту та газ на 90 млн євро та 55 млн євро відповідно.
Рівень заповненості підземних сховищ газу в ЄС досягнув 94% — рівень відновлюваних джерел енергії збільшився на десять відсоткових пунктів
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та подальшого енергетичного шантажу країною-агресором Європейська комісія відповіла планом RePowerEU, прискоривши інвестиції в сонячну та вітрову енергетику. За перші три квартали 2024 року виробництво енергії з відновлюваних джерел зросло на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року, додавши до мережі 59 ТВт-год.Якщо припустити, що середній ККД газової електростанції становить 50%, цей сплеск відновлюваних потужностей дозволив заощадити приблизно 118 ТВт-год природного газу, сприяючи прискоренню заповнення підземних сховищ газу в Європі. Станом на 1 жовтня ці сховища були заповнені на 94% — без розширення використання відновлюваних джерел енергії ця цифра була б на десять відсоткових пунктів нижчою.

Як змінюються ціни на нафту?

  • У вересні середня спотова ціна на нафту марки Urals і далі перевищувала граничну, становлячи 72,33 дол. США.
  • Ціни на суміші російської нафти марок Східний Сибір–Тихий океан (ESPO) і Sokol, що здебільшого пов’язані з азійськими ринками, знизились на 6% і 5% відповідно.
  • У вересні знижка на сиру нафту марки Urals скоротилась на 31%, як порівняти з попереднім місяцем, й вона продавалась і купувалась із середнім дисконтом у 2,9 дол. США за барель порівняно із сирою нафтою марки Brent.
  • Знижка на нафту марки ESPO скоротилася на 16% і вона продавалась і купувалась із середнім дисконтом у 4,8 дол. США за барель, тоді як знижка на суміш марки Sokol залишалася відносно стабільною та помірною на рівні 6,28 дол. США за барель.
  • Упродовж цього періоду судна, що належать країнам G7+ або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх російських портових регіонах, при цьому середні експортні ціни на сиру нафту і далі перевищували граничну. Такі випадки вимагають подальшого розслідування з боку органів, що контролюють дотримання санкцій, на предмет порушення останніх.

Зростання «тіньового» флоту зменшує залежність Росії від судноплавства країн G7+

  • У вересні 2024 року 34% російської сирої нафти та нафтопродуктів, які транспортуються морем, було перевезено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни на нафту. Решту продуктів доставляли «тіньові» танкери, на які політика обмеження ціни не поширюється.
  • 86% усієї російської сирої нафти, що транспортується морем, перевезли «тіньові» танкери, тоді як танкери, що належать країнам, які впроваджують політику обмеження ціни, або застраховані в них, перевезли 14%.
  • «Тіньові» танкери, що транспортують нафтопродукти, перевезли 38% загального обсягу продукції Росії. Решту об’єму було відвантажено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни.

«Тіньові» танкери суттєво підвищують ризики для екології та ефективності санкцій

  • У вересні 2024 року російську сиру нафту та нафтопродукти експортували 393 судна, з яких 221 були «тіньовими» танкерами. 36% цих «тіньових» танкерів мали вік щонайменше 20 років.
  • Старіші «тіньові» танкери, що транспортують російську нафту та нафтопродукти через виключні економічні зони, територіальні води чи різні протоки держав-членів ЄС, викликають екологічне та фінансове занепокоєння через свій вік, сумнівну документацію про технічне обслуговування та сумнівне страхове покриття. Імовірно, останнє не містить достатнього P&I-страхування (захист і відшкодування), щоб покрити витрати в разі розливу нафти або аварії. У разі настання аварії, основний фінансовий тягар щодо очищення, ймовірно, доведеться нести  прибережними країнам, не кажучи вже про шкоду екології їхніх морів.
  • Для платників податків прибережних країн вартість очищення та компенсації внаслідок розливу нафти з танкерів із сумнівним страхуванням може досягати 1 млрд євро.
  • У вересні 2024 року у водах ЄС було здійснено трансфери із судна на судно (STS) російської нафти на суму 379 млн євро.
  • 72% цих трансферів здійснювалися танкерами, застрахованими у країнах G7+. STS-трансфери російської нафти серйозно підривають санкції, дозволяючи Росії уникати і їх, і граничної ціни через розподіл вантажів між кількома покупцями та змішування дешевшої російської нафти з неросійською.
  • «Тіньові» танкери, середній вік яких становить 17 років, здійснили у водах ЄС екологічно небезпечні STS-трансфери на загальну суму 105 млн євро.

Як союзники України можуть продовжувати «закручувати» гайки?

Доходи Росії від експорту викопного палива впали після запровадження санкцій, згодом обмежуючи можливості Путіна фінансувати війну. Однак потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити військовий бюджет Кремля. Зокрема, йдеться про зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборону викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ і трубопровідного палива, торгівля якими в ЄС є законною.

Знизити граничну ціну на нафту

  • Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 25% (68 млрд євро) із моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця вересня 2024 року. Тільки у вересні гранична ціна в 30 дол. США за барель знизила б доходи Росії на 26% (2,86 млрд євро).
  • Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації відповідного падіння доходів.
  • З моменту запровадження санкцій і до кінця вересня 2024 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б доходи Росії на 8% (23,11 млрд євро). Лише у вересні повне дотримання політики обмеження ціни зменшило б її доходи на 8% (приблизно 1 млрд євро).

Обмежити зростання «тіньового» флоту та закрити лазівку в нафтопереробці

  • Через зростання «тіньового» флоту залежність Росії від суден, які належать країнам G7+ або застраховані в них, зменшилась. Це відповідно впливає на спроможність коаліції за обмеження ціни знизити граничну ціну та вдарити по доходах Росії від експорту нафти. Країни, що запровадили санкції, мають запобігти зростанню використання Росією «тіньових» танкерів, які не підпадають під дію політики обмеження ціни на нафту.
  • Країни G7+ також мають закрити дедалі більшу лазівку в нафтопереробці, заборонивши імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти. Це посилить вплив санкцій, позбавляючи треті країни стимулів імпортувати значні обсяги російської нафти та сприяючи скороченню російських експортних доходів. Заборона імпорту нафтопродуктів із НПЗ, які переробляють російську сиру нафту, також знизить ціну на російську нафту, оскільки Росії буде складно знайти покупців чи розширити свій ринок.

Посилити правозастосування та моніторинг

  • Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати проактивних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
  • Попри явні докази порушень, правоохоронні органи мають посилити застосовування штрафних санкцій проти перевізників, страховиків або власників суден, і ця інформація повинна бути загальнодоступною. Покарання суб’єктів-порушників підвищують передбачуваний ризик бути спійманим і діють як стримуючий фактор.
  • Покарання за порушення політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Нинішні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Потрібно штрафувати судна та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
  • Правоохоронні органи, які забезпечують застосування санкцій, мають продовжувати застосовувати санкції до «тіньових» танкерів, оскільки це заважає Росії транспортувати свою нафту за ціною, вищою за граничну. За оцінками CREA, санкції OFAC щодо «тіньових» танкерів спричинили збільшення знижки, яку Росія пропонує покупцям своєї нафти, і скоротили доходи Росії від експорту сирої нафти на 5% (512 млн євро на місяць).
  • Брак належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшують експортні доходи Росії для фінансування її війни проти України.
  • Країни G7+ мають заборонити STS-трансфери російської нафти у водах країн G7+. STS-трансфери, які здійснюються старими «тіньовими» танкерами із сумнівною документацію про технічне обслуговування та сумнівною страховкою, породжують екологічні та фінансові ризики для прибережних держав і забезпечують Росії логістику для експорту великих обсягів сирої нафти. Прибережні держави повинні вимагати від «тіньових» танкерів, які транспортують російську нафту через їхні територіальні води, надання документів, що підтверджують наявність адекватного морського страхування. Якщо «тіньові» танкери не можуть цього зробити, їх слід додавати до санкційних списків OFAC, OFSI та ЄС. Така політика може обмежити можливості Росії транспортувати свою нафту «тіньовими» танкерами, на які вимога дотримання політики обмеження ціни на нафту не поширюється.

Пов’язані звіти:

Примітка щодо методології:
Оновлення станом на 19 жовтня 2023 – Тепер для оцінки морського експорту з Росії та інших країн ми використовуємо дані Kpler. Ця зміна збільшує оцінку (що здійснюється нашим трекером) експорту з Росії до інших країн світу на 77,8 млрд євро (+18%), а до ЄС на 12,4 млрд євро (+2,8%).
Ми також змінили спосіб отримання інформації про P&I-страхування (захист і відшкодування) суден, щоб мати додаткові дані безпосередньо від відомих P&I-страховиків, а також від Equasis. Це було зроблено, щоб переконатися, що ми фіксуємо правильну дату початку страхування судна.

Дізнатися більше про зміни в нашій методології можна в нашій публікації про перехід від даних із автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) до даних Kpler.
Дані, які використовуються для цих щомісячних звітів, беруться як зріз станом на кінець кожного місяця. Дані про торгівлю нафтою та її перевезення переглядаються та перевіряються суб’єктами, що їх надають, протягом місяця. Для забезпечення точності ми щомісяця відповідно оновлюємо ці перевірені дані. Це означає, що у наших оновлених наступних щомісячних звітах дані за попередній місяць можуть відрізнятися. Для забезпечення узгодженості ми не змінюємо звіти за попередні місяці, але розглядаємо найновіші звіти як такі, що містять найточніші дані щодо експортних доходів і обсягів.