З 5 грудня 2022 року ЄС і Сполучене Королівство заборонили морський імпорт сирої нафти. На сьогодні це є найбільш вагомим кроком для припинення надходжень від експорту викопного палива, що фінансує та сприяє варварському вторгненню Росії в Україну. Ввезення з Росії нафтопродуктів і продуктів, що містять сиру російську нафту, дозволено до 5 лютого 2023 року.
Росія як ніколи залежить від доходів від нафти, оскільки податкові надходження з інших джерел впали через санкційний вплив на економіку, а доходи від експорту газу обвалилися.
Яку частину європейського попиту Росія зможе компенсувати за рахунок інших покупців, і за якою ціною — велике питання. Щоб переконати інших покупців купувати більше, ймовірно, потрібно буде збільшити знижку, яку російські продавці пропонують на тлі міжнародних цін.
Союзники України прагнуть знизити ціну ще більше, встановивши граничну ціну на всю російську нафту, що перевозиться танкерами, які належать, застраховані або фінансуються компаніями з країн ЄС і G7, а також з інших країн, що приєдналися до коаліції. Рівень цієї граничної ціни регулярно переглядається.
Тому слід відстежувати ряд важливих питань:
- Як змінюються обсяги російського експорту після набуття чинності заборон — чи вдається Росії повністю перенаправити експорт сирої нафти чи він знижується? Яка динаміка спостерігається для нафтопродуктів?
- Чи вдається Росії знайти альтернативу танкерам, які належать компаніями з ЄС і застраховані ними, щоб обійти граничні ціни?
- Чи збільшують країни ЄС і Сполучене Королівство імпорт нафтопродуктів із третіх країн, які імпортують російську нафту, як-от Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати, Індія та Малайзія?
- Що відбувається з цінами на російську нафту та нафтопродукти?
Цей трекер санкцій на російську нафту має на меті відповісти на ці запитання, використовуючи відповідні дані.
Чи вдається Росії знайти нових покупців: відстеження вихідних поставок нафти
Відправлення викопного палива з Росії за місцем призначення
Купівля російської нафти в останню мить країнами ЄС, на чолі з Німеччиною та Італією безпосередньо перед набуттям чинності граничною ціною на сиру нафту, вперше з березня 2022 року призвела до зростання морського імпорту російської нафти з боку ЄС порівняно з попереднім місяцем. Через зростання імпорту в ЄС вперше з липня загальний дохід Росії від експорту викопного палива збільшився порівняно з попереднім місяцем.
Після того, як гранична ціна на сиру нафту та заборона ЄС набули чинності, експорт сирої нафти з Росії впав. Однак рівні поставок знову піднялися до рівнів, близьких до тих, які були до введення цих санкцій. Це свідчить про необхідність перегляду граничної ціни, щоб Росія не отримувала доходів від зростання обсягів поставок.
Імпорт нафтопродуктів до ЄС дозволено до 5 лютого 2023 року.
Чи шукає Росія альтернативу європейським танкерам?
Відправлення викопного палива з Росії за походженням власника/страховика судна
Щоб обійти граничну ціну, російським експортерам доведеться залучити багато додаткових танкерних потужностей, на які ця політика не поширюється. Більшість суден, що перевозять російську нафту та нафтопродукти, належать і/або застраховані в країнах ЄС і G7 (відповідно 67% і 71% у листопаді та 63% і 73% у січні). Низька частка володіння та/або страхування суден за межами ЄС і G7 свідчить про те, що поки що Росія не досягла успіху в пошуку альтернативних постачальників послуг з доставки та страхування. Така ситуація демонструє, наскільки потужним набором інструментів володіє коаліція за обмеження ціни, щоб знизити російські нафтові доходи шляхом зниження граничної ціни.
Чи знаходять російські поставки покупців: відстеження нафти на воді
Місткість суден, завантажених російським викопним паливом за заявленим пунктом призначення
Ключовим показником щодо того, чи складно російським виробникам викопного палива знайти покупців, є збільшення кількості «товару на воді», тобто обсягу палива, що завантажується на судна в певний момент. Коли замовлення на російське паливо падають, найчастіше виробники спершу продовжують завантажувати нові судна, сподіваючись, що продукт буде відправлено/придбано пізніше. Цьому сприяють трейдери, які купують вантажі за низькою ціною, маючи на меті пізніше продати їх покупцям. Коли це відбувається, кількість суден, які вказують своє місце призначення як «на замовлення», зростає. У листопаді для ЗПГ відбулося збільшення кількості відправлень «на замовлення» та товару на воді, оскільки запаси газу в Європі були заповнені, а ціни впали. Відтоді спостерігалось перенасичення ЗПГ «на замовлення». Що стосується сирої нафти, збільшення закупівель у Європі призвело до падіння обсягів нафти на воді в листопаді, тоді як зростання закупівель нафтопродуктів сповільнилось. Відтоді обсяги сирої нафти на воді знизились. У січні обсяги нафтопродуктів на воді були приблизно на рівні листопадових.
Чи падає ціна на російську нафту?
Спотова ціна на нафту марки Urals наприкінці листопада 2022 впала до 60–65 дол. за барель — це найнижчий рівень від початку 2021 року. У червні ціна досягла 97 дол. Якщо вимірювати ціну в рублях, що є важливим для російських податкових надходжень, через високий обмінний курс рубля ціна наприкінці листопада була найнижчою від початку кризи COVID-19 (початок 2020 року). До січня ціна залишалася нижчою за граничну, але поступово наближалась до рівня граничної ціни в 60 дол. США.
Спотова ціна сирої нафти Urals дол. США/барель
Посилення санкцій — наступні кроки
Найважливішим способом подальшого скорочення доходів Росії від експорту є зниження граничної ціни на нафту. Російський уряд стягує податки з різниці між витратами на виробництво й транспортування нафти та ціною продажу, тому зниження граничної ціни до рівня, близького до собівартості виробництва, позбавить уряд можливості фінансувати війну за рахунок доходів від нафти. Ми рекомендуємо ціну на рівні 25–35 дол. США; вона все одно значно перевищуватиме витрати на виробництво та транспортування, що стимулюватиме продовження поставок, водночас суттєво скорочуючи доходи Росії.
Лише в жовтні-листопаді Росія заробила приблизно 18 млрд дол. США на експорті сирої нафти за межами ЄС і Сполученого Королівства. Відтоді спостерігалася неоднозначна картина щодо експорту: експорт сирої нафти до Китаю та Індії знизився, а експорт до Єгипту, «інших» і «невідомих напрямків» зріс. Ось чому необхідна дієва гранична ціна.
Гранична ціна буде переглядатися що два місяці, надаючи країнам ЄС і G7 змогу з часом знижувати ціну — це має відбуватись щоразу, коли Росія здійснює певні військові злочини, як-от напади на енергетичну інфраструктуру України.
Необхідним є постійний моніторинг за дотриманням заборони на імпорт і граничної ціни, а також за спробами Росії їх обійти. Необхідно посилити санкції щодо всіх суден, які не дотримуються граничних цін, безстроково заборонивши їм отримувати страхування чи заходити в порти ЄС або G7. Це створило б потужний стимул для виконання вимог.
Детальніше ознайомитись із нашими думками з приводу цього питання можна у цій статті.
Методологія
Дані та графіки на цій сторінці створені на основі Трекера енергетичного експорту Росії CREA, а методологію задокументованою тут.
| Щодо української версії: Цей документ був спочатку опублікований англійською мовою. Було зроблено все можливе, щоб забезпечити точний переклад. У разі можливих розбіжностей чи не точностей, звертайтеся за уточненнями до Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA): https://energyandcleanair.org/ |