Автори: Петрас Катінас і Вайбхав Рагунандан

Постачання російської сирої нафти танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни, у березні зросло на 36% порівняно з попереднім місяцем, засвідчуючи вплив санкцій на «тіньові» танкери

Ключові висновки

У березні місячні доходи Росії від експорту викопного палива зросли на 1% проти попереднього місяця і становили 637 млн євро на день.
Обсяги російської нафти, що транспортується суднами, які належать країнам G7+ або застраховані в них, збільшились на 20%, як порівняти з попереднім місяцем. Поставки російської сирої нафти танкерами, які належать країнам G7+ або застраховані в них, зросли на 36% порівняно з лютим і вдвічі порівняно із січнем.
Китай та Індія за місяць збільшили свій імпорт транспортованої морем російської сирої нафти на 42% і 41% відповідно. Це найбільші обсяги російської нафти, імпортованої обома країнами з жовтня 2024 року та липня 2024 року відповідно.
Завдяки збільшенню постачання до країн Азії експорт транспортованої морем сирої нафти з Росії зріс до найвищого рівня за останні шість місяців.
Із моменту запровадження санкцій з боку ЄС і до кінця березня 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни на рівні 60 дол. США скоротило б експортні доходи Росії на 11% (38,08 млрд євро). Лише в березні 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни призвело б до зниження її доходів на 8% (приблизно 0,94 млрд євро).
Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 40% (134 млрд євро) з моменту запровадження санкцій ЄС у грудні 2022 року і до кінця березня 2025 року. Лише в березні гранична ціна в 30 дол. США за барель знизила б доходи Росії на 39% (4,74 млрд євро).

Тенденції щодо загального доходу від експорту

У березні місячні доходи Росії від експорту викопного палива зросли на 1% порівняно з попереднім місяцем і становили 637 млн євро на день, тоді як обсяги експорту зросли на 6%.
Доходи від сирої нафти, що транспортується морем, зросли на 14% проти попереднього місяця до 212 млн євро на день, тоді як обсяги експорту збільшились на 24%.
Доходи від сирої нафти, що транспортується трубопроводами, впали на 2% до 81 млн євро на день.
Доходи Росії від зрідженого природного газу (ЗПГ) зменшились на 23% до 40 млн євро на день, а обсяги його експорту скоротились на 22%.
У березні доходи від трубопровідного газу знизились на 19% до 64 млн євро на добу; обсяги експорту трубопровідного газу також впали, на 11%.
Доходи від нафтопродуктів, що транспортуються морем, зросли на 6%, як порівняти з попереднім місяцем, до 178 млн євро на день.
Доходи Росії від експорту вугілля зросли на 10% до 60 млн євро на день.

Хто купує російське викопне паливо?

● Вугілля: з 5 грудня 2022 року і до кінця березня 2025 року Китай придбав 44% усього російського експорту вугілля. Індія (19%), Туреччина (11%), Південна Корея (10%) і Тайвань (5%) замикали п’ятірку найбільших покупців.

● Сира нафта: 47% російського експорту сирої нафти закупив Китай, за ним ішли Індія (38%), ЄС (6%) і Туреччина (6%).

● Нафтопродукти: Туреччина, найбільший покупець, придбала 26% російського експорту нафтопродуктів, далі йшли Китай (13%) і Бразилія (12%).

● ЗПГ: найбільшим покупцем був ЄС, що придбав 50% російського експорту ЗПГ, а завершували трійку найбільших покупців Китай (21%) і Японія (19%).

● Трубопровідний газ: найбільшим покупцем був ЄС, що закупив 38% російського трубопровідного газу, за ним ішли Китай (29%) і Туреччина (27%).

У березні Китай залишався найбільшим покупцем російського викопного палива. Його імпорт склав майже 43% (6,8 млрд євро) місячних експортних надходжень Росії від п’ятірки найбільших імпортерів. Сира нафта становила 70% (3,8 млрд євро) імпорту Китаю з Росії.
Китай збільшив свій імпорт транспортованої морем російської сирої нафти аж на 42% порівняно з попереднім місяцем, досягнувши найвищих обсягів із жовтня 2024 року. Водночас, загальний імпорт Китаєм сирої нафти, що транспортується морем, у березні також зріс — на 19%, причому на Росію припадало 12%.
У березні Індія була другим за величиною покупцем російського викопного палива, імпортувавши його на суму 4,4 млрд євро. Сира нафта становила 80% (3,5 млрд євро) цього імпорту.
Віддзеркалюючи китайський тренд, обсяги імпорту російської сирої нафти Індією також зросли на 41% проти попереднього місяця, що є найвищим показником із липня 2024 року. Її загальний імпорт також збільшився — на 19%, як порівняти із попереднім місяцем, при цьому російська нафта становила 36% від загального обсягу.
За останні пів десятиліття поставки сирої нафти до країн Азії у березні традиційно збільшувались. Це зумовлено різними факторами, передовсім тим, що нафтопереробні заводи (НПЗ) після планового обслуговування зазвичай поповнюють запаси. Це також часто пов’язано із очікуванням сезонного підвищення попиту наприкінці зими в Північній півкулі.
Хоча обсяги поставок сирої нафти до Китаю та Індії значно зросли, російські доходи від цих продажів збільшились непропорційно: +16% для Китаю та +32% для Індії, що свідчить про зниження цін на російську нафту в цих країнах.
Туреччина була третім за величиною імпортером викопного палива з Росії, забезпечуючи їй 15% (2,3 млрд євро) загальних надходжень від експорту до п’яти найбільших імпортерів.
Четвертим за величиною покупцем російського викопного палива був ЄС, а його імпорт становив 9% (1,4 млрд євро) від п’ятірки найбільших покупців. Майже половину цього імпорту складав російський ЗПГ на суму 706 млн євро.
У березні Бразилія закупила російського викопного палива на 828 млн євро, виключно нафтопродукти.

У березні п’ять найбільших країн-імпортерів російського викопного палива в ЄС разом заплатили Росії 1,2 млрд євро за свій імпорт, більше половини якого становив ЗПГ. ЄС зробив виняток для російської сирої нафти, що імпортується південною гілкою нафтопроводу «Дружба» до Угорщини, Словаччини та Чехії. Хоча російський трубопровідний газ і ЗПГ досі залишаються поза санкціями, трубопровідний транзит через Україну припинився в грудні 2024 року, що призвело до зупинки поставок газу Газпромом до Словаччини, а також Чехії та Австрії.
Найбільшим імпортером була Угорщина, що в березні придбала російського викопного палива на 412 млн євро, а саме трубопровідний газ (228 млн євро) і сиру нафту (184 млн євро).
Франція була другим за величиною імпортером російського викопного палива в ЄС. Її імпорт, зокрема російський ЗПГ, склав 314 млн євро. Втім той факт, що цей газ імпортується через Францію, не обов’язково означає, що країна його споживає. Нещодавнє дослідження вказує на те, що частина російського ЗПГ, що надходить до Франції через термінал Дюнкерк, постачається далі до Німеччини.
Словаччина, третій за величиною покупець в ЄС, імпортувала російського викопного палива на 165 млн євро. 61% імпорту Словаччини складала російська сира нафта, що транспортується трубопроводами, на суму 101 млн євро, а решту викопного палива становив трубопровідний газ вартістю 63 млн євро. Російська нафта переробляється в нафтопродукти та реекспортується до Чехії. Це може відбуватись і далі, оскільки звільнення Словаччини від заборони на експорт вироблених з російської нафти нафтопродуктів, яке закінчилося в грудні 2024 року, було продовжене до червня 2025 року.
Четвертим найбільшим імпортером в ЄС була Іспанія, що придбала лише російський ЗПГ на суму 161 млн євро.
Бельгія імпортувала виключно ЗПГ на суму 153 млн євро.
Чехія у лютому посідала п’яте місце серед найбільших імпортерів російського викопного палива, імпортувавши сирої нафти на суму 132 млн євро. Однак після закінчення терміну дії винятку, який надавав деяким російським банкам доступ до платіжної системи США для здійснення транзакцій щодо торгівлі енергоресурсами, цього місяця російська нафта до Чехії не постачалася. І Orlen — єдиний НПЗ у Чехії, — і уряд Чехії заявили, що вони не шукатимуть альтернативних методів оплати та мають намір повністю позбутися своєї залежності від російської сирої нафти. Уряд Чехії ще не намагався офіційно припинити дію винятку ЄС.

Як змінюються ціни на нафту?

У березні середня спотова ціна на нафту марки Urals знизилась на 6%, хоч і далі перевищувала граничну ціну й становила 66,5 дол. США за барель.
Середньомісячна ціна на суміш російської сирої нафти марки Sokol зменшилась на аналогічні 5%, до 69,4 дол. США за барель.
Ціни на російську нафту скоротились разом зі світовим падінням цін на нафту. Еталонна нафта марки Brent у березні також знизилась на 5%, як порівняти з попереднім місяцем.

Попри глобальну зміну цін на нафту, тенденції щодо знижок на сиру нафту марки Urals залишаються відносно стабільними. У березні знижка на нафту марки Urals зросла лише на 2% проти попереднього місяця, в середньому до 5,9 дол. США за барель порівняно з нафтою марки Brent. Натомість дисконт на суміш марки Sokol знизився на 18% до 3,1 дол. США за барель.
Упродовж цього періоду судна, що належать країнам G7+ або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх російських портових регіонах, при цьому середні експортні ціни на сиру нафту і далі перевищували граничну. Такі випадки вимагають подальшого розслідування з боку органів, що контролюють дотримання санкцій, на предмет порушення останніх.

Зростання «тіньового» флоту зменшує вплив судноплавства країн G7+ на Росію

Завдяки збільшенню поставок до країн Азії морський експорт сирої нафти з Росії зріс до найвищого за останні шість місяців рівня. Водночас у першому кварталі 2025 року морський експорт був на 10% нижчим, ніж у першому кварталі 2024 року.
Обсяги, перевезені «тіньовими» танкерами, зросли на 13% порівняно з попереднім місяцем (53% від загального обсягу), але вони все одно залишаються на 12% нижчими, ніж у січні. При цьому обсяги російської нафти, що транспортується суднами, які належать країнам G7+ або застраховані в них, зросли на 20% порівняно з попереднім місяцем.
Ця зміна свідчить про вплив санкцій США, накладених Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC) у січні на 183 судна.
Найбільший вплив ці санкції щодо суден мали на російську сиру нафту. У березні танкери, які належать країнам G7+ або застраховані в них, перевезли 29% усієї російської сирої нафти. Решту перевозили «тіньові» танкери.
Обсяги російської сирої нафти, що транспортуються суднами, які належать країнам G7+ або застраховані в них, зросли на 36% проти лютого і вдвічі перевищили обсяги, транспортовані такими суднами в січні. Хоча в березні обсяг російської нафти, перевезеної «тіньовими» танкерами, збільшився на 21%, він все одно залишився на 4% нижчим за січневі обсяги.

«Тіньові» танкери створюють значні ризики для екології та ефективності санкцій

У березні російську сиру нафту та нафтопродукти експортували 380 танкери, з яких 164 були «тіньовими». 36% цих «тіньових» танкерів мали вік щонайменше 20 років. Найстарішому танкеру, який перевозив російську нафту в березні, було понад 30 років.
Старіші «тіньові» танкери, що транспортують російську нафту та нафтопродукти через виключні економічні зони, територіальні води чи протоки держав-членів ЄС, викликають екологічне та фінансове занепокоєння через свій вік, сумнівну документацію про технічне обслуговування та сумнівне страхове покриття. Імовірно, останнє не містить достатнього P&I-страхування (захист і відшкодування), щоб покрити витрати у випадку розливу нафти або аварії. У разі настання аварії, основний фінансовий тягар щодо очищення, імовірно, доведеться нести прибережними країнам, не кажучи вже про шкоду екології їхніх морів.
Для платників податків прибережних країн вартість очищення та компенсації внаслідок розливу нафти з танкерів із сумнівним страхуванням може становити понад 1 млрд євро.

У березні, за попередніми оцінками, у водах ЄС було здійснено трансфери російської нафти із судна на судно (STS) на суму 119 млн євро. 62% цих трансферів здійснювались танкерами, застрахованими у країнах G7+.

США посилюють тиск на Росію за допомогою мит та економічних санкцій

Здійснюючи ряд ескалаційних кроків задля тиску на Росію, аби вона припинила свою агресію в Україні та розпочала мирні переговори, США оприлюднили нові законодавчі та виконавчі заходи, що можуть змінити глобальні енергетичні ринки.У березні 2025 року президент Дональд Трамп підписав указ №14245, який запровадив 25% мито на всі товари, імпортовані до США з країн, які купують венесуельську нафту. Цей крок розглядається як частина ширшої стратегії економічної ізоляції режимів, що підтримують уряд Венесуели, щоб змусити нації вибирати між продовженням взаємодії з такими режимами та штрафними тарифами. Ця політика може відображати і можливу тактику щодо російського експорту викопного палива, адже США погрожують запровадити додаткові 50% мита на російську нафту.Водночас до Конгресу Сполучених Штатів внесено двопартійний законопроєкт, який передбачає запровадження величезних 500% адвалорних тарифів на викопне паливо та уран російського походження. Законопроєкт покликаний зробити російські енергетичні продукти винятково дорогими, що потенційно змусить світових покупців шукати альтернативи. Це суттєво вплине на доходи Росії від експорту енергоресурсів, ще більше ізолюючи країну від основних ринків.Однак обидві пропозиції стикаються з низкою проблем. Такі високі тарифи можуть призвести до значних збоїв на ринку та спровокувати використання тактики ухиляння з боку Росії та її торгових партнерів. Йдеться, зокрема, про зміну маршрутів ланцюгів поставок або втручання у записи про походження викопного палива, щоб приховати його справжнє походження, ускладнюючи у такий спосіб дії правоохоронних органів. Крім того, широкі можливості щодо запровадження винятків по законопроєкту, які надають президенту Трампу право тимчасово звільняти певні країни або товари від тарифів з міркувань національної безпеки, можуть послабити загальну ефективність санкцій.
Хоча ці заходи узгоджуються із загальною стратегією США щодо використання економічних важелів для досягнення цілей своєї зовнішньої політики, вони також викликають занепокоєння щодо стабільності ринку, труднощів із правозастосуванням і ризику дій у відповідь з боку постраждалих країн.

Як союзники України можуть продовжувати «закручувати» гайки?

Доходи Росії від експорту викопного палива впали після запровадження санкцій, заразом обмежуючи можливості Путіна фінансувати війну. Втім потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити фінансування військового бюджету Кремля. Зокрема, йдеться про зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборону викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ і трубопровідного палива, торгівля якими в ЄС є законною.

Знизити граничну ціну на нафту

Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 40% (134 млрд євро) із моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця березня 2025 року. Тільки в березні гранична ціна в 30 дол. США за барель зменшила б доходи Росії на 39% (4,47 млрд євро).
З лютого 2025 року оцінки CREA щодо наслідків перегляду та зниження граничної ціни було оновлено. Ці цифри точніше відображають втрати доходів, яких би зазнала Росія. Наші попередні цифри суттєво занижували вплив нижчої граничної ціни у зв’язку з нині виявленою помилкою, а саме неправильним позначенням товарів у нашій моделі.
Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації відповідного падіння доходів.
З моменту запровадження санкцій і до кінця березня 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б доходи Росії на 11% (38,08 млрд євро). Лише у березні 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни зменшило б доходи Росії на 8% (приблизно 0,94 млрд євро).

Обмежити зростання «тіньового» флоту та закрити лазівку в нафтопереробці

Через зростання «тіньового» флоту залежність Росії від суден, які належать країнам G7+ або застраховані в них, зменшилась. Це відповідно впливає на спроможність коаліції за обмеження ціни знизити граничну ціну та вдарити по доходах Росії від експорту нафти. Країни, що запровадили санкції, мають запобігти зростанню використання Росією «тіньових» танкерів, які не підпадають під дію політики обмеження ціни на нафту.
Країни G7+ також мають закрити дедалі більшу лазівку в нафтопереробці, заборонивши імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти. Це посилить вплив санкцій, позбавляючи треті країни стимулів імпортувати значні обсяги російської нафти та сприяючи скороченню російських експортних доходів. Заборона імпорту нафтопродуктів із НПЗ, які переробляють російську сиру нафту, також знизить ціну на російську нафту, оскільки Росії буде складно знайти покупців чи розширити свій ринок.

Посилити правозастосування та моніторинг

Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати проактивних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
Попри явні докази порушень, правоохоронні органи мають посилити застосовування штрафних санкцій проти перевізників, страховиків або власників суден, і ця інформація повинна бути загальнодоступною. Покарання суб’єктів-порушників підвищують передбачуваний ризик бути спійманим і діють як стримуючий фактор.
Покарання за порушення політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Нинішні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Потрібно штрафувати судна та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
Правоохоронні органи, які забезпечують дотримання санкцій, мають продовжувати застосовувати санкції до «тіньових» танкерів, оскільки це перешкоджає Росії транспортувати свою нафту за ціною, вищою за граничну. За оцінками CREA, початкові санкції OFAC щодо «тіньових» танкерів спричинили збільшення знижки, яку Росія пропонує покупцям своєї нафти, і скоротили доходи Росії від експорту сирої нафти на 5% (512 млн євро на місяць).
Брак належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшують експортні доходи Росії для фінансування її війни проти України.
Країни G7+ мають заборонити STS-трансфери російської нафти у водах країн G7+. STS-трансфери, які здійснюються старими «тіньовими» танкерами із сумнівною документацію про технічне обслуговування та сумнівним страхуванням, породжують екологічні та фінансові ризики для прибережних держав і забезпечують Росії логістику для експорту великих обсягів сирої нафти. Прибережні держави повинні вимагати від «тіньових» танкерів, які транспортують російську нафту через їхні територіальні води, надання документів, що підтверджують наявність адекватного морського страхування. Якщо «тіньові» танкери не можуть цього зробити, їх слід додавати до санкційних списків OFAC, Сполученого Королівства та ЄС. Така політика може обмежити можливості Росії транспортувати свою нафту «тіньовими» танкерами, на які вимога дотримання політики обмеження ціни на нафту не поширюється.

Пов’язані звіти:

Примітка щодо методології:

Ці щомісячні звіти використовують методологію CREA для відстеження перевезення викопного палива.

Дані, які використовуються для щомісячних звітів, беруться як зріз станом на кінець кожного місяця. Дані про торгівлю нафтою та її перевезення переглядаються та перевіряються суб’єктами, що їх надають, протягом місяця. Для забезпечення точності ми щомісяця відповідно оновлюємо ці перевірені дані. Це означає, що у наших оновлених наступних щомісячних звітах дані за попередній місяць можуть відрізнятися. Для забезпечення узгодженості ми не змінюємо звіти за попередні місяці, але розглядаємо найновіші звіти як такі, що містять найточніші дані щодо експортних доходів і обсягів.

Значення щоденних обсягів доходів Росії від товарів, що використовуються у цих звітах, розраховуються як середнє за методологією CREA для ціноутворення.

Ми оцінили вплив ембарго на сиру нафту та політики обмеження ціни, запроваджених країнами ЄС/G7, розрахувавши ціну нафти марки Urals за відсутності і цієї політики, і вторгнення Росії в Україну. Для цього ми обчислили середню різницю між спотовими цінами на нафту марок Brent і Urals за рік до вторгнення. Цю середню різницю ми використали для оцінки очікуваної ціни нафти марки Urals на основі поточної вартості нафти марки Brent із моменту запровадження політики обмеження ціни. Ми застосували очікувану і поточну ціни нафти марки Urals, а також обсяги проданої нафти марки Urals за даними Kpler, щоб визначити різницю в загальній вартості російського експорту.