Автори: Петрас Катінас і Вайбхав Рагунандан

Накладені на танкери санкції скорочують морські потоки, а перевезення російської нафти танкерами, що належать країнам G7+ та/або застраховані в них, зросло на 15% порівняно з попереднім місяцем

Ключові висновки

У лютому місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 3% порівняно з попереднім місяцем, до 640 млн євро на день.
П’ять найбільших країн-імпортерів російського викопного палива в ЄС разом заплатили Росії 1,3 млрд євро за свій імпорт, більше половини якого становив ЗПГ.
У лютому російську сиру нафту та нафтопродукти експортувало 356 суден, з яких 167 були «тіньовими».
Найпомітнішою подією стало різке скорочення поставок нафти танкерами «тіньового» флоту — на 21% проти січня. Натомість перевезення нафти суднами, що належать країнам G7+ та/або застраховані в них, за той самий період зросло на 15%. Ця зміна свідчить про те, що санкції США, запроваджені Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC) у січні, могли відчутно вплинути на російські нафтові потоки.
Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 41% (136 млрд євро) з моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця лютого 2025 року. Лише в лютому гранична ціна в 30 дол. США за барель знизила б доходи Росії на 40% (4,26 млрд євро).
Із моменту запровадження граничної ціни на нафту і до кінця лютого 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б експортні доходи Росії на 12% (40,4 млрд євро). Лише в лютому 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни призвело б до скорочення доходів на 12% (приблизно 1,2 млрд євро).

Тенденції щодо загального доходу від експорту

У лютому місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 3%, як порівняти з попереднім місяцем і становили 640 млн євро на день. Почасти це було зумовлено скороченням експорту нафти.
Доходи від сирої нафти, що транспортується морем, знизились на 13% порівняно з попереднім місяцем, до 188 млн євро на день, тоді як обсяги експорту впали на 9%.
Доходи від трубопровідної сирої нафти у лютому зросли на 2%, до 86 млн євро на день.
У лютому російські доходи від ЗПГ підвищились на 13%, до 52 млн євро на день, а обсяги збільшились на 9%.
Після падіння в січні, в лютому російські доходи від трубопровідного газу зросли на 5%, до 70 млн євро на день. Обсяги експорту трубопровідного газу також несуттєво збільшились, на 1%.
Доходи від нафтопродуктів, що транспортуються морем, зросли лише на 1% проти попереднього місяця — до 192 млн євро на день.
Російські доходи від експорту вугілля продовжували падати, знизившись на 6% порівняно з попереднім місяцем, до 51 млн євро на день.

Хто купує російське викопне паливо?

Вугілля: з 5 грудня 2022 року і до кінця лютого 2025 року Китай придбав 45% усього російського експорту вугілля. Індія (18%), Туреччина (10%), Південна Корея (10%) і Тайвань (5%) завершили п’ятірку найбільших покупців.
Сира нафта: Китай закупив 47% російського експорту нафти, за ним ішли Індія (38%), ЄС (6%) і Туреччина (6%).
Нафтопродукти: Туреччина, найбільший покупець, придбала 25% російського експорту нафтопродуктів, далі йшли Китай (12%) і Бразилія (11%).
ЗПГ: найбільшим покупцем був ЄС, що придбав 50% російського експорту ЗПГ, а також Китай (21%) і Японія (18%).
Трубопровідний газ: ЄС був найбільшим покупцем, придбавши 39% російського трубопровідного газу, за ним ішли Китай (28%) і Туреччина (27%).

У лютому Китай залишався найбільшим покупцем російського викопного палива. Його імпорт становив майже 40% (5,4 млрд євро) місячних експортних надходжень Росії від п’ятірки найбільших імпортерів. Сира нафта становила 70% (3,8 млрд євро) імпорту Китаю з Росії.
Індія у лютому була другим за величиною покупцем російського викопного палива, закупивши товарів на суму 3,83 млрд євро. Сира нафта складала 77% цього імпорту.
Туреччина була третім за величиною імпортером викопного палива з Росії, забезпечивши їй 18% (2,5 млрд євро) загальних експортних надходжень від п’яти найбільших імпортерів.
ЄС був четвертим за величиною покупцем російського викопного палива, а його імпорт становив 14% (1,7 млрд євро) від п’ятірки найбільших покупців. Майже половину цього імпорту складав російський ЗПГ на суму 861 млн євро.
Бразилія в лютому придбала російського викопного палива на суму 594 млн євро — лише нафтопродукти.

У лютому п’ять найбільших країн-імпортерів російського викопного палива в ЄС разом заплатили Росії 1,3 млрд євро за свій імпорт, більше половини якого складав ЗПГ. ЄС зробив виняток для російської сирої нафти, що імпортується південною гілкою нафтопроводу «Дружба» до Угорщини, Словаччини та Чехії. Хоча російський трубопровідний газ і ЗПГ досі залишаються поза санкціями, трубопровідний транзит через Україну припинився в грудні 2024 року, що призвело до зупинки поставок газу Газпромом до Словаччини, а також Чехії та Австрії.
Франція була найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС. Її імпорт російського ЗПГ склав 399 млн євро. Проте це не обов’язково означає, що цей газ споживає Франція. Нещодавнє дослідження вказує на те, що частина російського ЗПГ, що надходить до Франції через термінал Дюнкерк, постачається далі до Німеччини.
Другим найбільшим імпортером була Угорщина, закупивши в лютому російського викопного палива на суму 307 млн євро, зокрема сиру нафту (191 млн євро) і трубопровідний газ (117 млн євро).
Бельгія була третім найбільшим імпортером, придбавши тільки ЗПГ на суму 266 млн євро. Тоді як споживання газу в Бельгії скоротилося на 11%, як порівняти з попереднім місяцем, експорт з Бельгії до інших країн ЄС за той самий період зріс на 60%, що свідчить про те, що певний обсяг російського ЗПГ міг не залишатися в країні далі.
Словаччина, четвертий за величиною покупець в ЄС, імпортувала російського викопного палива на 253 млн євро. 70% цього імпорту становила російська трубопровідна сира нафта на суму 175 млн євро. Російська нафта переробляється на нафтопродукти і реекспортується до Чехії. Це може відбуватись і далі, оскільки звільнення Словаччини від заборони на експорт вироблених з російської нафти нафтопродуктів, яке закінчилося в грудні 2024 року, було продовжене до червня 2025 року.
П’ятим за величиною імпортером російського викопного палива була Чехія, що придбала сирої нафти на суму 132 млн євро.

Як змінюються ціни на нафту?

У лютому середня спотова ціна на нафту марки Urals несуттєво збільшилась, на 0,72%, і далі перевищуючи граничну ціну й становлячи 70,76 дол. США за барель.
Ціна на суміш російської сирої нафти марки Sokol зросла на 3,8%, до 72,85 дол. США за барель. Обидві ці марки нафти здебільшого пов’язані з продажами на азійських ринках.
CREA припиняє прогнозувати та аналізувати ціни й знижки на сиру нафту марки ESPO, оскільки вже понад шість місяців відповідні дані недоступні.

У лютому знижка на сиру нафту марки Urals зросла на 7,4% проти попереднього місяця, у середньому до 5,8 дол. США за барель порівняно із сирою нафтою марки Brent, тоді як знижка на суміш марки Sokol скоротилась на 29%, до 3,8 дол. США за барель.
Упродовж цього періоду судна, що належать країнам G7+ або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх російських портових регіонах, при цьому середні експортні ціни на сиру нафту і далі перевищували граничну. Такі випадки вимагають подальшого розслідування з боку органів, що контролюють дотримання санкцій, на предмет порушення останніх.

Зростання «тіньового» флоту зменшує вплив судноплавства країн G7+ на Росію

У лютому експорт сирої російської нафти морем знизився на 9% порівняно з попереднім місяцем. Однак найпомітнішою подією стало різке скорочення перевезень «тіньовими» танкерами — на 21% проти січня. Натомість, перевезення нафти суднами, що належать країнам G7+ та/або застраховані в них, за той самий період зросла на 15%.
Загалом ситуація, схоже, покращується: на «тіньові» танкери припадає лише 56% від загального обсягу поставок сирої нафти в лютому — порівняно з 65% у січні. Частка експорту сирої нафти за допомогою цих суден впала з 85% до 75%, а постачання нафтопродуктів за допомогою тіньового флоту скоротилося із 40% до 32%.
Ця зміна свідчить про те, що санкції США, запроваджені OFAC у січні, могли відчутно вплинути на російські нафтові потоки.

«Тіньові» танкери створюють значні ризики для екології та ефективності санкцій

У лютому російську нафту та нафтопродукти експортувало 356 суден, з яких 167 були «тіньовими». 38% із цих «тіньових» танкерів мали вік щонайменше 20 років. Найстарішому танкеру, що перевозив російську нафту у лютому, було 30 років.
Старіші «тіньові» танкери, що транспортують російську нафту та нафтопродукти через виключні економічні зони, територіальні води чи протоки держав-членів ЄС, викликають екологічне та фінансове занепокоєння через свій вік, сумнівну документацію про технічне обслуговування та сумнівне страхове покриття. Імовірно, останнє не містить достатнього P&I-страхування (захист і відшкодування), щоб покрити витрати у випадку розливу нафти або аварії. У разі настання аварії, основний фінансовий тягар щодо очищення, імовірно, доведеться нести прибережними країнам, не кажучи вже про шкоду екології їхніх морів.
Для платників податків прибережних країн вартість очищення та компенсації внаслідок розливу нафти з танкерів із сумнівним страхуванням може становити понад 1 млрд євро.

У лютому у водах ЄС було здійснено трансфери російської нафти із судна на судно (STS) на суму 93 млн євро (середнє). 40% цих трансферів здійснювались танкерами, застрахованими у країнах G7+.

Як союзники України можуть продовжувати «закручувати» гайки?

Доходи Росії від експорту викопного палива впали після запровадження санкцій, заразом обмежуючи можливості Путіна фінансувати війну. Втім потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити фінансування військового бюджету Кремля. Зокрема, йдеться про зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборону викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ і трубопровідного палива, торгівля якими в ЄС є законною.

Знизити граничну ціну на нафту

Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 41% (136 млрд євро) із моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця лютого 2025 року. Тільки в лютому гранична ціна в 30 дол. США за барель зменшила б доходи Росії на 40% (4,26 млрд євро).
У цьому місячному звіті оцінки CREA щодо наслідків перегляду та зниження граничної ціни було оновлено. Ці цифри точніше відображають втрати доходів, яких би зазнала Росія. Наші попередні цифри суттєво занижували вплив нижчої граничної ціни у зв’язку з нині виявленою помилкою, а саме неправильним позначенням товарів у нашій моделі.
Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації відповідного падіння доходів.
З моменту запровадження санкцій і до кінця лютого 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б доходи Росії на 12% (40,4 млрд євро). Лише у лютому 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни зменшило б доходи Росії на 12% (приблизно 1,2 млрд євро).

Обмежити зростання «тіньового» флоту та закрити лазівку в нафтопереробці

Через зростання «тіньового» флоту залежність Росії від суден, які належать країнам G7+ або застраховані в них, зменшилась. Це відповідно впливає на спроможність коаліції за обмеження ціни знизити граничну ціну та вдарити по доходах Росії від експорту нафти. Країни, що запровадили санкції, мають запобігти зростанню використання Росією «тіньових» танкерів, які не підпадають під дію політики обмеження ціни на нафту.
Країни G7+ також мають закрити дедалі більшу лазівку в нафтопереробці, заборонивши імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти. Це посилить вплив санкцій, позбавляючи треті країни стимулів імпортувати значні обсяги російської нафти та сприяючи скороченню російських експортних доходів. Заборона імпорту нафтопродуктів із НПЗ, які переробляють російську сиру нафту, також знизить ціну на російську нафту, оскільки Росії буде складно знайти покупців чи розширити свій ринок.

Посилити правозастосування та моніторинг

Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати проактивних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
Попри явні докази порушень, правоохоронні органи мають посилити застосовування штрафних санкцій проти перевізників, страховиків або власників суден, і ця інформація повинна бути загальнодоступною. Покарання суб’єктів-порушників підвищують передбачуваний ризик бути спійманим і діють як стримуючий фактор.
Покарання за порушення політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Нинішні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Потрібно штрафувати судна та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
Правоохоронні органи, які забезпечують дотримання санкцій, мають продовжувати застосовувати санкції до «тіньових» танкерів, оскільки це перешкоджає Росії транспортувати свою нафту за ціною, вищою за граничну. За оцінками CREA, початкові санкції OFAC щодо «тіньових» танкерів спричинили збільшення знижки, яку Росія пропонує покупцям своєї нафти, і скоротили доходи Росії від експорту сирої нафти на 5% (512 млн євро на місяць).
Брак належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшують експортні доходи Росії для фінансування її війни проти України.
Країни G7+ мають заборонити STS-трансфери російської нафти у водах країн G7+. STS-трансфери, які здійснюються старими «тіньовими» танкерами із сумнівною документацію про технічне обслуговування та сумнівним страхуванням, породжують екологічні та фінансові ризики для прибережних держав і забезпечують Росії логістику для експорту великих обсягів сирої нафти. Прибережні держави повинні вимагати від «тіньових» танкерів, які транспортують російську нафту через їхні територіальні води, надання документів, що підтверджують наявність адекватного морського страхування. Якщо «тіньові» танкери не можуть цього зробити, їх слід додавати до санкційних списків OFAC, Сполученого Королівства та ЄС. Така політика може обмежити можливості Росії транспортувати свою нафту «тіньовими» танкерами, на які вимога дотримання політики обмеження ціни на нафту не поширюється.

Пов’язані звіти:

Примітка щодо методології:
Оновлення станом на 19 жовтня 2023 – Тепер для оцінки морського експорту з Росії та інших країн ми використовуємо дані Kpler. Ця зміна збільшує оцінку (що здійснюється нашим трекером) експорту з Росії до інших країн світу на 77,8 млрд євро (+18%) та до ЄС на 12,4 млрд євро (+2,8%).
Ми також змінили спосіб отримання інформації про P&I-страхування (захист і відшкодування) суден, щоб отримувати додаткові дані безпосередньо від відомих P&I-страховиків, а також від Equasis. Це було зроблено, щоб переконатися, що ми фіксуємо правильну дату початку страхування судна.

Дізнатися більше про зміни в нашій методології можна в нашій публікації про перехід від даних із автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) до даних Kpler.