Автори: Вайбхав Рагунандан і Петрас Катінас
Під кінець року російські доходи від викопного палива вперше за два місяці зросли, однак експорт вугілля впав до найнижчого рівня з часів вторгнення
Ключові висновки
- У 2024 році російські доходи від викопного палива скоротилися на 5% порівняно з попереднім роком — разом із аналогічним падінням обсягів експорту на 6% протягом року.
- У 2024 році доходи Росії від експорту сирої нафти зросли на 6% попри скорочення обсягів експорту на 2%, що свідчить про відновлення ціни на російську нафту. Так само спостерігалося збільшення доходів від трубопровідного газу на 9% порівняно з 2023 роком. Втім це зростання було мінімальним порівняно зі збільшенням обсягів експорту на 18%.
- У грудні місячні доходи Росії від експорту викопного палива підвищились на 4% проти попереднього місяця — до 652 млн євро на день, що стало першим зростанням за два місяці.
- Російські доходи від трубопровідного газу в грудні 2024 року досягли найвищого рівня з грудня 2022 року. Цей сплеск наклався на останній місяць транзиту російського газу через Україну. П’ятирічна угода завершилася наприкінці 2024 року, за останній рік забезпечивши Росії 5,8 млрд євро від експорту трубопровідного газу до ЄС.
- У грудні Росія була найбільшим експортером зрідженого природного газу (ЗПГ) до Франції. Тоді як загальний імпорт ЗПГ Францією збільшився на 7% порівняно з листопадом, імпорт російського ЗПГ зріс аж на 30%.
- Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 25% (76 млрд євро) з моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця грудня 2024 року. Лише у грудні гранична ціна в 30 дол. США за барель знизила б доходи Росії на 25% (2,9 млрд євро).
Тенденції щодо загального доходу від експорту
- У грудні місячні доходи Росії від експорту викопного палива зросли на 4% порівняно з попереднім місяцем — до 652 млн євро на день, що стало першим зростанням за два місяці.
- Доходи від сирої нафти, що транспортується морем (184 млн євро на день), впали на 5% проти листопада, а обсяги імпорту знизились на аналогічні 6%.
- Доходи від трубопровідної сирої нафти (72 млн. євро на день) у грудні збільшились лише на 2%.
- У грудні російські доходи від ЗПГ суттєво підскочили — на 20% (55 млн євро на день), що є найвищим показником з лютого 2023 року.
- Другий місяць поспіль спостерігалося зростання доходів Росії від трубопровідного газу, які у грудні збільшились аж на 19%. Ці місячні доходи (104 млн євро на день) стали найвищими з грудня 2022 року. Обсяги експорту трубопровідного газу також зросли на 17%, що є найбільшим зростанням з травня 2022 року. Ці сплески наклалися на останній місяць транзиту російського газу через Україну. П’ятирічна угода завершилась наприкінці 2024 року, за останній рік забезпечивши Росії 5,8 млрд євро від експорту трубопровідного газу до ЄС.
- Російські доходи від транспортованих морем нафтопродуктів суттєво підвищились — на 12% порівняно з попереднім місяцем, до 194 млн євро на день.
- Доходи Росії від експорту вугілля в грудні впали до найнижчого рівня з моменту вторгнення в Україну, зменшившись на 19% порівняно з попереднім місяцем, до 42 млн євро на день.
Хто купує російське викопне паливо?
- Вугілля: з 5 грудня 2022 року і до кінця грудня 2024 року Китай закупив 46% усього російського експорту вугілля. П’ятірку найбільших покупців закривали Індія (17%), Туреччина (10%), Південна Корея (10%) і Тайвань (5%).
- Сира нафта: Китай придбав 47% російського експорту сирої нафти, за ним ішли Індія (37%), ЄС (7%) і Туреччина (6%).
- Нафтопродукти: Туреччина, найбільший покупець, придбала 25% російського експорту нафтопродуктів, далі йшли Китай (12%) і Бразилія (11%).
- ЗПГ: найбільшим покупцем був ЄС, закупивши 49% російського експорту ЗПГ, а також Китай (22%) і Японія (18%).
- Трубопровідний газ: найбільшим покупцем був ЄС, придбавши 40% російського трубопровідного газу, а завершували трійку лідерів Китай (27%) і Туреччина (26%).
- У грудні Китай залишався найбільшим покупцем російського викопного палива, забезпечивши Росії 37% (5,5 млрд євро) місячних експортних надходжень від п’яти найбільших імпортерів. Сира нафта становила 68% (3,7 млрд євро) імпорту Китаю з Росії. У грудні російські доходи від експорту до Китаю зросли на 10% проти листопада, передовсім завдяки збільшенню доходів від нафтопродуктів на 96% (376 млн євро) і трубопровідного газу на 45% (706 млн євро).
- Другий місяць поспіль Туреччина була другим найбільшим імпортером викопного палива з Росії, забезпечивши останній 23% (3,3 млрд євро) місячних експортних надходжень від п’яти найбільших імпортерів. Імпорт Туреччини також підвищився на 15% порівняно з попереднім місяцем — насамперед через зростання імпорту вугілля на 15% та трубопровідного газу на 62%.
- Індія в грудні була третім найбільшим покупцем російського викопного палива, забезпечивши 20% (3 млрд євро) місячних експортних надходжень Росії від п’яти найбільших імпортерів. Після різкого падіння в листопаді імпорт російської сирої нафти Індією повернувся до свого звичного рівня, збільшившись на 57% порівняно з попереднім місяцем. У грудні імпорт російської нафти Індією був найвищий за останній квартал року.
- У грудні обсяги імпорту сирої нафти Індією зросли до максимуму за чотири місяці навіть попри те, що загальні обсяги експорту російської сирої нафти впали до мінімуму з листопада 2022 року — знижуючись другий місяць поспіль. Оскільки приватні нафтопереробні заводи (НПЗ) уклали з російськими компаніями довгострокові контракти, обсяг російської нафти на спотовому ринку скоротився. Це падіння було зумовлене тим, що державні НПЗ, які здійснюють закупівлі на спотовому ринку, диверсифікувалися на інші джерела.
- ЄС був четвертим за величиною покупцем російського викопного палива в грудні, а його імпорт склав 17% (2,5 млрд євро) від п’ятірки найбільших покупців. Найбільші частки закупівель ЄС викопного палива з Росії становили ЗПГ (39%) і трубопровідний газ (38%).
- Бразилія в грудні придбала російського викопного палива на 493 млн євро, передовсім нафтопродукти (480 млн євро) і вугілля (12,8 млн євро).
Лазівка в нафтопереробці забезпечила Кремлю додаткових 3,9 млрд дол. податкових надходжень у 2024 році |
Для виробництва продукції для країн, що запровадили санкції, ці шість нафтопереробних заводів використали російської сирої нафти на суму приблизно 6,1 млрд євро. Імпорт нафтопродуктів із цих НПЗ, які використовують російську нафту, країнами, що запровадили санкції, забезпечив Кремлю 3,9 млн євро податкових надходжень, у такий спосіб фінансуючи його жорстоку війну проти України. У перші три квартали 2024 року лазівка збільшилась на 10% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, оскільки роль Індії та Туреччини на ринку нафтопродуктів зросла. Значне падіння імпорту російської нафти Індією в останньому кварталі 2024 року призвело до падіння річних показників на 6% порівняно з 2023 роком. ЄС є найбільшим імпортером нафтопродуктів із НПЗ вищезгаданих країн, оскільки у середньому 14% їхнього загального виробництва спрямовується на експорт до блоку. У 2024 році до ЄС було спрямовано більше п’ятої частини загального експорту цих НПЗ, а Індія стала найбільшим експортером нафтопродуктів до ЄС. |
- У грудні п’ять найбільших країн-імпортерів російського викопного палива в ЄС разом заплатили Росії 1,5 млрд євро за свій імпорт. ЄС зробив виняток для російської сирої нафти, що імпортується південною гілкою нафтопроводу «Дружба» до Угорщини, Словаччини та Чехії. Хоча російський трубопровідний газ і ЗПГ досі залишаються поза санкціями, трубопровідний транзит через Україну припинився в грудні 2024 року, що призвело до згортання поставок газу Газпромом до Словаччини, а також до Чехії та Австрії.
- У грудні Словаччина була найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС: її загальний імпорт склав 358 млн євро. Імпорт Словаччини охоплював сиру нафту (181 млн євро) і трубопровідний газ (176 млн євро).
- Другим найбільшим імпортером була Угорщина, чий загальний імпорт склав 350 млн євро, зокрема 186 млн євро сирої нафти та 163 млн євро трубопровідного газу.
- Франція, третій за величиною покупець в ЄС, у грудні імпортувала російського ЗПГ на 303 млн євро. У грудні Росія була найбільшим експортером ЗПГ до Франції. Тоді як загальний імпорт ЗПГ Францією збільшився на 7% порівняно з попереднім місяцем, імпорт з Росії зріс аж на 30% і становив 37% від загального імпорту ЗПГ за місяць.
- Весь імпорт російського викопного палива Бельгією та Іспанією в грудні складався виключно з російського ЗПГ на суму 268 млн євро та 263 млн євро відповідно.
Як змінюються ціни на нафту?
- У грудні 2024 року середня спотова ціна на нафту марки Urals залишилася на тому ж рівні, що й у листопаді, перевищуючи граничну ціну й становлячи 67,49 дол. США за барель.
- Ціни на суміші російської нафти марок Східний Сибір–Тихий океан (ESPO) і Sokol, що здебільшого пов’язані з азійськими ринками, в грудні залишалися незмінними.
- У грудні знижка на сиру нафту марки Urals зросла на 12,6%, як порівняти з листопадом, у середньому до 5,25 дол. США за барель порівняно із сирою нафтою марки Brent.
- Знижка на нафту марки ESPO скоротилася аж на 30,59% і в середньому становила 2,69 дол. США за барель, тоді як знижка на суміш марки Sokol зменшилась на 8,96% до 6,06 дол. США за барель.
- Упродовж цього періоду судна, що належать країнам G7+ або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх російських портових регіонах, при цьому середні експортні ціни на сиру нафту і далі перевищували граничну. Такі випадки вимагають подальшого розслідування з боку органів, що контролюють дотримання санкцій, на предмет порушення останніх.
Зростання «тіньового» флоту зменшує вплив судноплавства країн G7+ на Росію
- У грудні 36% російської сирої нафти та нафтопродуктів, які транспортуються морем, було перевезено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни на нафту. Решту продуктів доставляли «тіньові» танкери, на які політика обмеження ціни не поширюється.
- «Тіньові» танкери перевезли 82% загального обсягу російської сирої нафти, що транспортується морем, тоді як танкери, що належать або застраховані в країнах, що запровадили політику обмеження ціни, забезпечили перевезення 18% російської сирої нафти, експортованої в грудні.
- «Тіньові» танкери, що транспортують нафтопродукти, перевезли 40% загального обсягу продукції Росії. Решту обсягу було відвантажено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни.
«Тіньові» танкери створюють значні ризики для екології та ефективності санкцій
- У грудні 2024 року російську нафту та нафтопродукти експортували 420 суден, з яких 234 були «тіньовими» танкерами. 30% із цих «тіньових» танкерів мали вік щонайменше 20 років. Найстарішому танкеру, що перевозив російську нафту у грудні, було 54 роки.
- Старіші «тіньові» танкери, що транспортують російську нафту та нафтопродукти через виключні економічні зони, територіальні води чи протоки держав-членів ЄС, викликають екологічне та фінансове занепокоєння через свій вік, сумнівну документацію про технічне обслуговування та сумнівне страхове покриття. Імовірно, останнє не містить достатнього P&I-страхування (захист і відшкодування), щоб покрити витрати у випадку розливу нафти або аварії. У разі настання аварії, основний фінансовий тягар щодо очищення, імовірно, доведеться нести прибережними країнам, не кажучи вже про шкоду екології їхніх морів.
- Для платників податків прибережних країн вартість очищення та компенсації внаслідок розливу нафти з танкерів із сумнівним страхуванням може досягати 1 млрд євро.
- У грудні у водах ЄС було здійснено трансфери із судна на судно (STS) російської нафти на суму 174 млн євро.
- 63% цих трансферів здійснювалися танкерами, застрахованими у країнах G7+. STS-трансфери російської нафти суттєво підривають санкції, дозволяючи Росії уникати і їх, і граничної ціни через розподіл вантажів між кількома покупцями та змішування дешевшої російської нафти з неросійською.
- «Тіньові» танкери, середній вік яких становить 17 років, здійснили у водах ЄС екологічно небезпечні STS-трансфери на загальну суму 65 млн євро.
Як союзники України можуть продовжувати «закручувати» гайки?
Доходи Росії від експорту викопного палива впали після запровадження санкцій, заразом обмежуючи можливості Путіна фінансувати війну. Втім потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити фінансування військового бюджету Кремля. Зокрема, йдеться про зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборону викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ і трубопровідного палива, торгівля якими в ЄС є законною.
Знизити граничну ціну на нафту
- Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 25% (76 млрд євро) із моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця грудня 2024 року. Тільки у грудні гранична ціна в 30 дол. США за барель зменшила б доходи Росії на 25% (2,9 млрд євро).
- Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації відповідного падіння доходів.
- З моменту запровадження санкцій і до кінця грудня 2024 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б доходи Росії на 8% (25,11 млрд євро). Лише у грудні повне дотримання політики обмеження ціни зменшило б доходи Росії на 6% (приблизно 0,66 млрд євро).
Обмежити зростання «тіньового» флоту та закрити лазівку в нафтопереробці
- Через зростання «тіньового» флоту залежність Росії від суден, які належать країнам G7+ або застраховані в них, зменшилась. Це відповідно впливає на спроможність коаліції за обмеження ціни знизити граничну ціну та вдарити по доходах Росії від експорту нафти. Країни, що запровадили санкції, мають запобігти зростанню використання Росією «тіньових» танкерів, які не підпадають під дію політики обмеження ціни на нафту.
- Країни G7+ також мають закрити дедалі більшу лазівку в нафтопереробці, заборонивши імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти. Це посилить вплив санкцій, позбавляючи треті країни стимулів імпортувати значні обсяги російської нафти та сприяючи скороченню російських експортних доходів. Заборона імпорту нафтопродуктів із НПЗ, які переробляють російську сиру нафту, також знизить ціну на російську нафту, оскільки Росії буде складно знайти покупців чи розширити свій ринок.
Посилити правозастосування та моніторинг
- Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати проактивних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
- Попри явні докази порушень, правоохоронні органи мають посилити застосовування штрафних санкцій проти перевізників, страховиків або власників суден, і ця інформація повинна бути загальнодоступною. Покарання суб’єктів-порушників підвищують передбачуваний ризик бути спійманим і діють як стримуючий фактор.
- Покарання за порушення політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Нинішні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Потрібно штрафувати судна та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
- Правоохоронні органи, які забезпечують дотримання санкцій, мають продовжувати застосовувати санкції до «тіньових» танкерів, оскільки це перешкоджає Росії транспортувати свою нафту за ціною, вищою за граничну. За оцінками CREA, початкові санкції OFAC щодо «тіньових» танкерів спричинили збільшення знижки, яку Росія пропонує покупцям своєї нафти, і скоротили доходи Росії від експорту сирої нафти на 5% (512 млн євро на місяць).
- Брак належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшують експортні доходи Росії для фінансування її війни проти України.
- Країни G7+ мають заборонити STS-трансфери російської нафти у водах країн G7+. STS-трансфери, які здійснюються старими «тіньовими» танкерами із сумнівною документацію про технічне обслуговування та сумнівним страхуванням, породжують екологічні та фінансові ризики для прибережних держав і забезпечують Росії логістику для експорту великих обсягів сирої нафти. Прибережні держави повинні вимагати від «тіньових» танкерів, які транспортують російську нафту через їхні територіальні води, надання документів, що підтверджують наявність адекватного морського страхування. Якщо «тіньові» танкери не можуть цього зробити, їх слід додавати до санкційних списків OFAC, Сполученого Королівства та ЄС. Така політика може обмежити можливості Росії транспортувати свою нафту «тіньовими» танкерами, на які вимога дотримання політики обмеження ціни на нафту не поширюється.
Пов’язані звіти:
- Debunking Robert Fico’s Ukraine gas transit myths
- Investigation finds that Russia continues to ship oil to EU despite sanctions
- Rising costs squeeze intermediaries out of thriving Russian oil trade with India
- Russia to increase oil, gas exports to China in 2025 to sustain income
- Making the Baltic a “shadow-free” zone
Примітка щодо методології:Оновлення станом на 19 жовтня 2023 – Тепер для оцінки морського експорту з Росії та інших країн ми використовуємо дані Kpler. Ця зміна збільшує оцінку (що здійснюється нашим трекером) експорту з Росії до інших країн світу на 77,8 млрд євро (+18%), а до ЄС на 12,4 млрд євро (+2,8%). Ми також змінили спосіб отримання інформації про P&I-страхування (захист і відшкодування) суден, щоб мати додаткові дані безпосередньо від відомих P&I-страховиків, а також від Equasis. Це було зроблено, щоб переконатися, що ми фіксуємо правильну дату початку страхування судна. Дізнатися більше про зміни в нашій методології можна в нашій публікації про перехід від даних із автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) до даних Kpler.Дані, які використовуються для цих щомісячних звітів, беруться як зріз станом на кінець кожного місяця. Дані про торгівлю нафтою та її перевезення переглядаються та перевіряються суб’єктами, що їх надають, протягом місяця. Для забезпечення точності ми щомісяця відповідно оновлюємо ці перевірені дані. Це означає, що у наших оновлених наступних щомісячних звітах дані за попередній місяць можуть відрізнятися. Для забезпечення узгодженості ми не змінюємо звіти за попередні місяці, але розглядаємо найновіші звіти як такі, що містять найточніші дані щодо експортних доходів і обсягів. Оцінка впливу санкцій:Ми оцінили вплив ембарго на сиру нафту та політики обмеження ціни, запроваджених країнами ЄС/G7, розрахувавши ціну нафти марки Urals за відсутності і цієї політики, і вторгнення Росії в Україну. Для цього ми обчислили середню різницю між спотовими цінами на нафту марок Brent і Urals за рік до вторгнення. Цю середню різницю ми використали для оцінки очікуваної ціни нафти марки Urals на основі поточної вартості нафти марки Brent із моменту запровадження політики обмеження ціни. Ми застосували очікувану і поточну ціни нафти марки Urals, а також обсяги проданої нафти марки Urals за даними Kpler, щоб визначити різницю в загальній вартості російського експорту. |