Грудень 2023 — Щомісячний аналіз російського експорту викопного палива та відповідних санкцій 

Попри різке зростання попиту на трубопровідний газ, до кінця року доходи від російського експорту продовжували знижуватись 

Ключові висновки

  • Проти листопада місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 8% (58 млн євро на день). Доходи Росії від експорту викопного палива стабільно знижувались із вересня 2023 року.
  • Обсяги імпорту російського ЗПГ Бельгією зросли на 57% у грудні, що можна пояснити одночасним зростанням бельгійського експорту (+248%) і споживання газу (+10%). За той же період експорт ЗПГ із Бельгії до Німеччини зріс на 10%.
  • Місячний імпорт сирої нафти Індією з Росії скоротився на 11%. Це падіння могло бути спричинене поточними проблемами з оплатою та санкціями на поставки у листопаді.
  • Порівняно з попереднім місяцем обсяги імпорту російської сирої нафти Болгарією зросли на 32%, оскільки дія винятку із заборони ЄС на імпорт для неї завершується.
  • 64% російської сирої нафти транспортувалося «тіньовими» танкерами, тоді як танкери, що належать країнам, які впроваджують політику обмеження ціни, або застраховані в них, у грудні транспортували 35%. «Тіньові» танкери, що відповідають за перевезення нафтопродуктів, хімікатів і зрідженого нафтового газу (ЗНГ), перевезли 38% від загального обсягу, а решту перевозили танкери, що підпадають під політику обмеження ціни.
  • Атаки хуситів на судноплавні канали Червоного моря не становили перешкоди російським нафтовим танкерам. У грудні кількість російських танкерів, які перетнули Суецький канал, зросла на 3% порівняно з попереднім місяцем.
  • Гранична ціна на рівні 30 дол. США за барель суттєво вплинула б на доходи Росії, зменшивши їх на 37 млрд євро (25%) з моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця грудня 2023 року.
  • Враховуючи весь період дії санкцій до кінця грудня 2023 року, суворе дотримання граничної ціни призвело б до скорочення доходів Росії на 9%, або 13,06 млрд євро.

Тенденції щодо загального доходу

  • Місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали в грудні на 8% (58 млн євро на день), як порівняти з попереднім місяцем.
  • Місячні доходи від трубопровідної нафти знизились на 7% (5 млн євро на день), а доходи від сирої нафти, що транспортується морем, зменшились на 10% (20 млн євро на день).
  • Доходи від нафтопродуктів, що транспортуються морем, впали на 17% проти попереднього місяця (36 млн євро на день).
  • Доходи Росії від експорту ЗПГ знизились на 3% (1,4 млн євро на день). Водночас доходи від експорту викопного газу трубопроводом зросли на 23% (21 млн на день).
  • Доходи Росії від експорту вугілля впали на 31% (15 млн євро на день).

  • Доходи Росії від морського експорту нафти в грудні знизились на 14% (56 млн євро на день). Доходи від морського експорту сирої нафти впали на 10% (20 млн євро на день) порівняно з попереднім місяцем.
  • У грудні доходи від мазуту та шламу скоротилися на 34% (25 млн євро на день).
  • Доходи Росії від експорту газойлю та дизельного палива у грудні зросли несуттєво: на 2% (2 млн євро на день).
  • Доходи від експорту бензину, гасу та лігроїну знизились на 28% (13 млн євро на день).

Хто купує російське викопне паливо?

  • Вугілля: з 5 грудня 2022 року Китай імпортував 40% усього російського експорту вугілля. За ними йдуть Індія (20%) і Південна Корея (13%).
  • Сира нафта: Китай є найбільшим покупцем російської сирої нафти, придбавши 45%, далі йдуть Індія (33%), ЄС (7%) і Туреччина (5%). Після набуття чинності заборони ЄС на сиру нафту з Росії 5 грудня 2022 року ЄС імпортує сиру нафту морем до Болгарії та трубопроводом до Чехії, Словаччини та Угорщини.
  • ЗПГ: ЄС був найбільшим покупцем, придбавши 49% російського експорту ЗПГ, за ним йшли Китай (22%) і Японія (18%). Жодних санкцій щодо поставок російського ЗПГ до ЄС не запроваджено.
  • ЗНГ: Туреччина була найбільшим покупцем, придбавши 55% російського експорту ЗНГ, за нею йшов ЄС (34%). 12-й пакет санкцій ЄС містить заборону на імпорт російського ЗНГ і положення про збереження чинних контрактів на період до 12 місяців.
  • Нафтопродукти: Туреччина, найбільший покупець, придбала 24% російських нафтопродуктів, за нею йдуть Китай (12%) і Бразилія (10%). Тоді як санкції ЄС щодо російських нафтопродуктів, що транспортуються морем, набули чинності 5 лютого 2023 року, санкції щодо нафти, що транспортується трубопроводами, діють лише частково1.
  • Трубопровідний газ: ЄС був найбільшим покупцем, придбавши 37% російського трубопровідного газу, за ним йшли Туреччина (34%) і Китай (24%). Жодних санкцій щодо імпорту російського трубопровідного газу до ЄС не запроваджено.

  • Забезпечуючи 33% (5,1 млрд євро) загального імпорту, Китай у грудні був найбільшим імпортером російського викопного палива. Туреччина мала друге місце за обсягом імпорту, що склав 25% (3,9 млрд євро), а Індія була третьою з часткою імпорту 18% (2,8 млрд євро). ЄС і Бразилія склали 18% (2,7 млрд євро) і 6% (0,9 млрд євро) російського експорту викопного палива відповідно.
  • 75% (3,9 млрд євро) загального імпорту Китаю становила сира нафта. Нафтопродукти, трубопровідний газ і вугілля склали 9% (0,5 млрд євро), 7% (0,47 млрд євро) і 6% (0,35 млрд євро) відповідно.
  • У грудні імпорт російської сирої нафти Китаєм зростав різними каналами. Зокрема, загальний імпорт російської сирої нафти збільшився на 9%, як порівняти з попереднім місяцем, імпорт морським транспортом — на 15%, а імпорт трубопровідним транспортом — на 3%. Основним продуктом, що імпортується з Росії, є нафта марки ESPO.
  • Обсяги російських нафтопродуктів, що надходять до Китаю, зросли суттєво: на 32%.
  • Імпорт природного газу з Росії до Китаю зріс на 3% проти попереднього місяця. «Газпром» повідомив, що в грудні було досягнуто нового добового рекорду поставок газу.
  • Загальний імпорт Туреччини з Росії охоплював нафтопродукти (31% на суму 1,2 млрд євро), сиру нафту (20% на суму 0,8 млрд євро), трубопровідний газ (44% на суму 1,7 млрд євро) і вугілля (4% на суму 0,15 млрд євро).
  • Хоча в грудні загальний обсяг імпорту нафтопродуктів Туреччиною дещо зменшився, на 2%, імпорт з Росії скоротився на 10%. Проте спостерігалося помітне збільшення імпорту сирої нафти з Росії та другого невизначеного джерела. Імпорт сирої нафти Туреччиною з Росії зріс на 17%, а імпорт у всьому світі — на 27%.
  • Туреччина постійно розширює імпорт природного газу з Росії, і в грудні спостерігалося помітне зростання на 68%. Цей сплеск тісно пов’язаний із сезонним зростанням споживання природного газу на 27%.
  • Сира нафта становила 87% (2,5 млрд євро) загального імпорту викопного палива Індією з Росії. Нафтопродукти складали 8% (0,2 млрд євро), а вугілля — 5% (0,1 млрд євро) від її загального імпорту в грудні.
  • Тоді як місячний загальний імпорт сирої нафти Індією залишався на листопадовому рівні, імпорт з Росії скоротився на 11%. Це падіння 
  • імпорту могло бути пов’язане з поточними проблемами з оплатою та санкціями на поставки в листопаді.
  • У грудні весь імпорт російського викопного палива Бразилією складався з нафтопродуктів. Імпорт нафти з Росії зріс на 16%, як порівняти з попереднім місяцем, що відображає зростання загального обсягу імпорту нафти за місяць. Внесок Росії в імпорт нафти Бразилією зріс протягом року: з 13% у січні до 40% і залишився на тому ж рівні в грудні. З Росії Бразилія імпортує також дизель і лігроїн.

Примітка: Дані CREA щодо імпорту газу трубопроводами відображають фізичні, а не контрактні потоки газу в транспортній системі. Країна може фізично здійснювати імпорт із Росії, не платячи за газ російським постачальникам, і навпаки. Після того, як довгостроковий контракт між «Булгаргаз» і ВАТ «Газпром» закінчився і не був продовжений, ми переоцінюємо ситуацію в Болгарії, щоб зрозуміти, чи газ, який фіксується в даних як такий, що надходить у Болгарію з Росії, проходив через країну транзитом, чи споживався у самій країні.

  • У грудні 2023 року країни Центральної та Східної Європи, які не мають виходу до моря, а також деякі країни Південної Європи отримували російський викопний газ трубопроводом через Україну та «Турецький потік». Сира нафта постачалась нафтопроводом «Дружба». ЄС не заборонив транспортування викопного газу та сирої нафти трубопроводами.
  • Словаччина була найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС у грудні, імпортувавши викопного палива з Росії на суму 316 млн євро. Було імпортовано, зокрема, сиру нафту та газ, що постачаються трубопроводами, на суму 189 млн євро та 127 млн євро відповідно. Обсяги імпортованого викопного газу зросли на 20% порівняно з попереднім місяцем. Цей підйом можна пояснити одночасним зростанням внутрішнього споживання на 34%. Крім того, спостерігалося збільшення імпорту до Австрії (21%) та значне збільшення імпорту до Чехії — на 83%.
  • Другим найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС у грудні була Бельгія, імпортуючи насамперед російський ЗПГ і нафтопродукти на суму 311 млн євро і 0,15 млн євро відповідно. Імпорт ЗПГ Бельгією з Росії зріс на 57%, як порівняти з попереднім місяцем, що стало вагомою причиною зростання її загального імпорту ЗПГ у грудні на 72%. Істотне зростання можна пояснити різними факторами, зокрема значним збільшенням реекспорту — на неймовірні 248%. Крім того, відбулося зростання реекспорту ЗПГ до Німеччини на 10%, а також сезонне зростання споживання газу на 10%.
  • У грудні Іспанія імпортувала ЗПГ із Росії на суму 288 млн євро. Незважаючи на скромне загальне збільшення місячного імпорту ЗПГ на 2%, обсяги імпорту російського ЗПГ Іспанією зросли на 41%. Це зростання можна пояснити збільшенням споживання природного газу — на значні 15%. Дані Enagaz свідчать, що основним фактором цього сплеску стало традиційне споживання — помітне зростання на 19% — і виробництво електроенергії, яке збільшилось на 9%.
  • Будучи звільненою від заборони на імпорт російської нафти, Болгарія в грудні імпортувала трубопроводом сирої нафти на 167 млн євро, нафтопродуктів на 9 млн євро та газу на 99 млн євро. Обсяги імпорту сирої нафти Болгарією зросли на 65% порівняно з попереднім місяцем. Імпорт із Росії, зокрема, зріс на 32%, оскільки дія винятку із заборони ЄС на імпорт російської нафти для Болгарії завершується. Цей помітний сплеск можна частково пояснити одночасним збільшенням експорту нафтопродуктів на 24%.
  • Чеська Республіка була п’ятим найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС у грудні, імпортувавши сирої нафти на суму 117 млн євро та газу трубопроводом на 140 млн євро.

  • Порт Яримджа-Ізміт у Туреччині був основним пунктом призначення російського викопного палива в грудні. Порт імпортував російського викопного палива на суму 373 млн євро, з яких 54% (203 млн євро) становила сира нафта, а 46% (170 млн євро) — нафтопродукти. У грудні порт імпортував 1,22 млн тонн викопного палива, з яких 81% (0,98 млн тонн) — російського походження. Сімдесят дев’ять відсотків (0,72 млн тонн) імпорту сирої нафти портом Яримджа-Ізміт у грудні були з Росії, як і 87% (0,26 млн тонн) загального імпорту нафтопродуктів.
  • Китайський порт Донцзякоу був другим найбільшим імпортером російського викопного палива (334 млн євро), з яких 91% (329 млн євро) становила сира нафта. У грудні Донцзякоу імпортував 2,6 млн тонн викопного палива, з яких 24% (0,63 млн тонн) було з Росії. Імпорт викопного палива з Росії скоротився на 41% (0,44 млн тонн) порівняно з попереднім місяцем. Двадцять чотири відсотки (0,59 млн тонн) загального імпорту сирої нафти портом було з Росії.
  • Порт Мерсін у Туреччині був третім найбільшим імпортером російського викопного палива (347 млн євро). Через цей порт імпортувалися виключно російські нафтопродукти. Китайський порт Дун’їн був четвертим за величиною імпортером російського викопного палива. Сира нафта у грудні становила 91% російського імпорту викопного палива цим портом.
  • У грудні Зебрюгге в Бельгії був п’ятим за величиною портом, що імпортував російське викопне паливо. Імпорт порту з Росії повністю складався із ЗПГ. При цьому з Росії (0,62 млн тонн) було більше половини загального імпорту ЗПГ (1,12 млн тонн) портом Зебрюгге у грудні.

Як змінюються ціни на нафту?

  • У грудні середня спотова ціна CFR (вартість і фрахт) нафти марки Urals у Європі становила 59,8 дол. США за барель, знизившись на 11% порівняно з листопадом.
  • Ціни на суміші марок Східний Сибір–Тихий океан (ESPO) і Sokol, що здебільшого пов’язані з азійськими ринками, у грудні впали на 7%. Середня ціна на нафту марки ESPO в грудні склала 73,37 дол. за барель.
  • Впродовж усього місяця ціни на нафту марки Urals коливалися навколо визначеного рівня граничної ціни (60 дол. США), а ціни на нафту марки ESPO залишалися значно вищими за граничну.
  • Протягом цього періоду судна, що належать країнам G7 і європейським країнам, або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх портах Росії. Такі прецеденти є переконливим доказом порушень політики обмеження ціни.

Залежність Росії від судноплавства країн Європи та G7 залишається дуже високою

  • У грудні 46% російської нафти та нафтопродуктів було транспортовано танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни на нафту. Решту було перевезено «тіньовими» танкерами, на які політика обмеження ціни не поширюється.
  • 64% російської сирої нафти було транспортовано «тіньовими» танкерами, тоді як на судна, що належать країнам, які впроваджують політику обмеження ціни, або застраховані в них, припало 36%.
  • «Тіньові» танкери, що транспортують нафтопродукти, хімікати та ЗНГ, перевезли 38% від загального обсягу продукції. Решту об’єму було відвантажено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни.
  • Танкери в Тихоокеанському регіоні завантажувались російською нафтою в таких портах, як Козьміно в Росії, де трубопровід ESPO закінчується та з’єднується із нафтопереробним заводом. Тут сира нафта марки ESPO, як фіксують митні дані, експортується за цінами, вищими за граничну.
  • Залежність Росії від суден, які належать країнам ЄС/G7, або застраховані в них, надає коаліції за обмеження ціни адекватні важелі для зниження граничної ціни, посилення заходів із моніторингу та забезпечення виконання політики граничної ціни, що могло б значно знизити доходи Росії від експорту нафти.
  • Посилюючи поточний конфлікт на Близькому Сході, повстанці-хусити в Ємені цілились на судноплавні канали в Червоному морі, що призвело до скорочення світового руху суден через Суецький канал на 3%. Натомість кількість суден із Росії зросла в грудні на 3% проти листопада.

Як союзники України можуть далі «закручувати гайки»?

  • Доходи Росії від експорту викопного палива впали після запровадження санкцій, що свідчить про їхній вплив на зниження здатності Путіна фінансувати війну. Втім потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити військовий бюджет Кремля. Зокрема, йдеться про такі заходи, як зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборона викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ і трубопровідне паливо, торгівля якими в ЄС є законною.
  • Країни, які запровадили санкції, повинні вжити заходів, аби запобігти зростанню використання Росією «тіньових» танкерів, що не підпадають під дію політики обмеження ціни на нафту. Країни, які запроваджують санкції, мають заборонити продаж старих танкерів власникам, зареєстрованим у країнах, що не впроваджують політику обмеження ціни на нафту. Це б допомогло обмежити зростання «тіньового» флоту, яке ми спостерігаємо після вторгнення Росії в Україну.

  • Встановлення граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії на 37 млрд євро (25%) з моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця грудня 2023 року. Лише цього місяця спостерігалося б скорочення на 2,65 млрд євро, або на 24%, за граничної ціни в 30 дол. США за барель.2
  • Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації падіння доходів.
  • З моменту запровадження санкцій до кінця грудня 2023 року повноцінне дотримання політики граничної ціни скоротило б доходи Росії на 9% (13,06 млрд євро). Лише в грудні повне дотримання граничної ціни зменшило б доходи на 6% (приблизно 0,7 млрд євро).
  • Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати проактивних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
  • Незважаючи на явні докази порушень, відкритих даних про те, що правоохоронні органи застосовують штрафні санкції до перевізників, страховиків чи власників суден, обмаль. Покарання ж суб’єктів-порушників підвищує передбачуваний ризик бути спійманим на порушенні.
  • Управління контролю за іноземними активами (OFAC) має продовжувати застосовувати санкції до суден, які, ймовірно, порушили політику обмеження ціни. Інші правоохоронні органи, як-от Управління із застосування фінансових санкцій (OSFI), повинні активізувати розслідування щодо організацій, які підозрюються в порушенні санкцій.
  • Покарання для визнаних винними у порушенні політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Поточні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Судна потрібно штрафувати та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
  • Відсутність належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшують експортні доходи Росії для фінансування її війни проти України.

Пов’язані звіти:


  1.  11-й пакет санкцій ЄС забороняє поставки сирої нафти через північну гілку нафтопроводу «Дружба» з Росії до Німеччини та Польщі. Через південну гілку нафтопроводу «Дружба» продовжують надходити обмежені обсяги російської сирої нафти до Чехії, Словаччини та Угорщини. ↩︎

  2.  Наші оцінки знизились проти жовтня через оновлення нашої моделі ціноутворення та зміни в категоризації деяких угод з боку Kpler.  ↩︎
Примітка щодо методології:
Оновлення станом на 19 жовтня 2023 – Тепер для оцінки морського експорту з Росії та інших країн ми використовуємо дані Kpler. Ця зміна збільшує оцінку (що здійснюється нашим трекером) експорту з Росії до інших країн світу на 77,8 млрд євро (+18%) та до ЄС на 12,4 млрд євро (+2,8%).
Ми також змінили спосіб отримання інформації про P&I-страхування (захист і відшкодування) суден, щоб отримувати додаткові дані безпосередньо від відомих P&I-страховиків, а також від Equasis. Це було зроблено, щоб переконатися, що ми фіксуємо правильну дату початку страхування судна.


Дізнатися більше про зміни в нашій методології можна в нашій публікації про перехід від даних із автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) до даних Kpler.

Підписуйтесь на щомісячний огляд російської торгівлі викопним паливом

* indicates required
Електронна адреса