Хоча доходи Росії продовжували знижуватись, її доходи від транспортованої морем сирої нафти вперше за чотири місяці зросли.

Автори: Вайбхав Рагунандан і Люк Вікенден

Ключові висновки

Місячні доходи Росії від експорту викопного палива в жовтні впали на 4% до 620 млн євро на день.
У жовтні місячні доходи Росії від морського експорту сирої нафти зросли на 10%, вперше за чотири місяці, до 210 млн євро на день.
Франція була найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС у жовтні, закупивши російського ЗПГ на суму 233 млн євро.
У жовтні російську сиру нафту та нафтопродукти експортували 399 суден, з яких 222 — «тіньові» танкери. 30% цих «тіньових» суден використовувались щонайменше 20 років.
Із моменту запровадження санкцій ЄС у грудні 2022 року і до кінця жовтня 2024 року повне дотримання граничної ціни скоротило б експортні доходи Росії на 8% (23,98 млрд євро). Лише у жовтні повне дотримання граничної ціни скоротило б її доходи на 8% (приблизно 0,8 млрд євро).
Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 25% (71 млрд євро) з моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця жовтня 2024 року. Лише у жовтні гранична ціна в 30 дол. США за барель знизила б доходи Росії на 22% (2,67 млрд євро).

Тенденції щодо загального доходу від експорту

У жовтні місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 4% до 620 млн євро на день.
Доходи від транспортованої морем сирої нафти (210 млн євро на день) зросли на 10% порівняно з вереснем — уперше за чотири місяці. Обсяги експорту в жовтні збільшились на 6%.
На 5% у жовтні впали доходи від трубопровідної сирої нафти (71 млн євро на день).
Доходи Росії від морського експорту нафтопродуктів у жовтні, як порівняти з попереднім місяцем, різко скоротилися — на 14%, до 176 млн євро на день.
Доходи Росії від експорту ЗПГ зросли на 7% порівняно з вереснем, до 46 млн євро на день.
Водночас російські доходи від трубопровідного газу знизились на 10% проти попереднього місяця, до 64 млн євро на день.
Російські доходи від експорту вугілля. як порівняти з вереснем, продовжували падати у жовтні 2024 року, скоротившись на 13% — до 50 млн євро на день, оскільки російський ринок вугілля зіткнувся з кризою ліквідності та логістичними труднощами, як-от зростання вартості залізничних перевезень, фрахту та портових послуг, що знизило маржу для продавців на заході Росії.

Хто купує російське викопне паливо?

Вугілля: з 5 грудня 2022 року і до кінця жовтня 2024 року Китай придбав 46% усього російського експорту вугілля. Доповнюють п’ятірку найбільших покупців Індія (17%), Туреччина (10%), Південна Корея (10%) і Тайвань (5%).
Сира нафта: Китай закупив 47% російського експорту сирої нафти, далі йдуть Індія (37%), ЄС (6%) і Туреччина (6%).
Нафтопродукти: Туреччина, найбільший покупець, придбала 24% російського експорту нафтопродуктів, за нею йдуть Китай (12%) і Бразилія (11%).
ЗПГ: найбільшим покупцем був ЄС, що придбав 49% російського експорту ЗПГ, його доповнювали Китай (22%) і Японія (18%).
Трубопровідний газ: найбільшим покупцем був ЄС, що закупив 40% російського трубопровідного газу, далі йшли Китай (29%) і Туреччина (25%).

Примітка. Відповідно до аналізу даних Kpler від CREA імпорт російських нафтопродуктів, здійснений ЄС у жовтні 2024 року й відображений на діаграмі вище, — це трансфери із судна на судно, а не прямий імпорт. Кінцеве призначення цих нафтопродуктів наразі невідоме.

Китай був найбільшим покупцем російського викопного палива у жовтні, забезпечивши 45% (6,1 млрд євро) місячних експортних надходжень Росії від п’яти найбільших імпортерів. Сира нафта становила 65% (3,9 млрд євро) імпорту Китаю з Росії.
Другим за величиною покупцем російського викопного палива в жовтні була Індія, додаючи 19% (2,6 млрд євро) до місячних експортних надходжень Росії від п’яти найбільших імпортерів. За оцінками, 77% імпорту Індії (на суму 2 млрд євро) становила сира нафта.
Використовуючи лазівку в нафтопереробці, Індія стала найбільшим експортером нафтопродуктів до ЄС. За перші три квартали 2024 року експорт до ЄС із Джамнагарського, Вадинарського і нового Мангалурського нафтопереробних заводів (НПЗ), які дедалі більше залежать від російської сирої нафти, зріс на 58% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що лише підтверджує той факт, що продовження імпорту країнами-членами ЄС розширює як лазівку в нафтопереробці, так і доходи Росії від експорту сирої нафти до третіх країн.
Третім за величиною був імпорт Туреччини, склавши 19% (2,5 млрд євро) від загального обсягу експортних надходжень Росії від п’яти найбільших імпортерів. 56% імпорту Туреччини з Росії складали нафтопродукти, а 23% — сира нафта.
ЄС був четвертим за величиною покупцем російського викопного палива в жовтні, а його імпорт становив 13% (1,8 млрд євро) від п’ятірки найбільших покупців. Найбільшу частку європейських закупівель російського викопного палива забезпечував трубопровідний газ (47%), далі йшов ЗПГ (32%).
Бразилія у жовтні закупила 448 млн євро російського викопного палива, майже виключно нафтопродукти. Із січня по жовтень 2024 року імпорт російських нафтопродуктів Бразилією зріс на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

У жовтні п’ять найбільших російських країн-імпортерів викопного палива в ЄС разом заплатили Росії 1 млрд євро за свій імпорт. ЄС зробив виняток для російської сирої нафти, що імпортується південною гілкою нафтопроводу «Дружба» до Угорщини, Словаччини та Чехії. Поза санкціями залишаються російський трубопровідний газ і зріджений природний газ (ЗПГ).
Найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС була Франція, імпортувавши російського ЗПГ на суму 233 млн євро. У 2024 році обсяги імпорту російського ЗПГ Францією суттєво перевищують обсяги попереднього року.
Австрія, другий за величиною покупець у ЄС, придбала російського трубопровідного газу на суму 220 млн євро.
Словаччина, третій за величиною імпортер у ЄС, закупила трубопровідної нафти на 115,5 млн євро та газу на 94 млн євро.
Угорщина придбала трубопровідної нафти та газу на 70 млн євро та 136 млн євро відповідно.
Бельгія була п’ятим найбільшим імпортером, купивши російського ЗПГ на 172 млн євро.

У 2024 році продажі до Чехії забезпечили 20% доходів російського нафтопроводу «Дружба» від експорту нафти

English	Ukrainian
Countries exporting crude oil to Czech Republic	Країни, що експортують нафту до Чехії
January 2021 to August 2024 / In thousand tonnes / Top 3 countries	Січень 2021 – серпень 2024 / тис. тонн / Топ 3 країни
Russia	Росія
Azerbaijan	Азербайджан
Kazakhstan	Казахстан
Others	Інші
Source: Eurostat	Джерело: Євростат
Note: The significant drop in Russian pipeline oil imports observed in April and June 2024 was due to an unexplained disruption to oil supply via the Druzhba pipeline, while the decrease in August 2024 was due to a disruption at the refinery that processes Russian oil.	Примітка: значне падіння імпорту російської трубопровідної нафти, що спостерігалося у квітні та червні 2024 року, було спричинене незрозумілими перебоями у постачанні нафти нафтопроводом «Дружба», а падіння у серпні 2024 року — перебоями на нафтопереробному заводі, який переробляє російську нафту.

Хоча Чехія цілком здатна прожити без російської сирої нафти, від січня до серпня 2024 року вона імпортувала 1,5 млн тонн російської сирої нафти (726 млн євро), що становить майже 20% загального доходу Росії від нафтопроводу «Дружба» (3,2 млрд євро) за цей період. Чехія була звільнена від ембарго ЄС на російську сиру нафту з вимогою активно зменшувати рівень своєї залежності від російської трубопровідної нафти. Втім залежність Чехії спочатку зросла з 56% у 2022 році до 60% у 2023 році, і зменшилась лише до 38% у 2024 році. Щомісяця терміни поетапної відмови подовжуються, а Чехія забезпечує Кремлю приблизно 50 млн євро податкових надходжень через імпорт російської трубопровідної сирої нафти.

Як пояснюється у нещодавній публікації CREA, Чехія може повністю замінити російську нафту так само, як вона впоралась із припиненнями транзиту у 2019 році. Чеський представник з питань енергетичної безпеки Бартушка у серпні 2024 року заявив, що будь-яке припинення постачання нафти нафтопроводом «Дружба» «не є проблемою».

Як змінюються ціни на нафту?

У жовтні середня спотова ціна на нафту марки Urals знизилась на 4%, але і далі перевищувала граничну ціну, становлячи 69,48 дол. США.
Ціни на суміші російської нафти марок Східний Сибір–Тихий океан (ESPO) і Sokol, що здебільшого пов’язані з азійськими ринками, знизились на 1% і 2% відповідно.

У жовтні знижка на сиру нафту марки Urals зросла на 77%, як порівняти з попереднім місяцем, у середньому до 5,14 дол. США за барель порівняно із сирою нафтою марки Brent.
Знижка на нафту марки ESPO зменшилась на 5% і вона продавалась і купувалась із середнім дисконтом у 4,58 дол. США за барель, тоді як знижка на суміш марки Sokol зросла на 8% до 6,77 дол. США за барель.
Упродовж цього періоду судна, що належать країнам G7+ або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх російських портових регіонах, при цьому середні експортні ціни на сиру нафту і далі перевищували граничну. Такі випадки вимагають подальшого розслідування з боку органів, що контролюють дотримання санкцій, на предмет порушення останніх.

Зростання «тіньового» флоту зменшує вплив судноплавства країн G7+ на Росію

У жовтні 34% російської сирої нафти та нафтопродуктів, які транспортуються морем, було перевезено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни на нафту. Решту продуктів доставляли «тіньові» танкери, на які політика обмеження ціни не поширюється.
83% усієї російської сирої нафти, що транспортується морем, перевезли «тіньові» танкери, тоді як танкери, що належать країнам, які впроваджують політику обмеження ціни або застраховані в них, перевезли 17% від загальної вартості експортованої російської нафти в жовтні.
«Тіньові» танкери, що транспортують нафтопродукти, перевезли 40% загального обсягу продукції Росії. Решту об’єму було відвантажено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни.

«Тіньові» танкери створюють значні ризики для екології та ефективності санкцій

У жовтні 2024 року російську нафту та нафтопродукти експортували 399 суден, з яких 222 були «тіньовими» танкерами. 30% цих «тіньових» танкерів мали вік щонайменше 20 років.
Старіші «тіньові» танкери, що транспортують російську нафту та нафтопродукти через виключні економічні зони, територіальні води чи різні протоки держав-членів ЄС, викликають екологічне та фінансове занепокоєння через свій вік, сумнівну документацію про технічне обслуговування та сумнівне страхове покриття. Імовірно, останнє не містить достатнього P&I-страхування (захист і відшкодування), щоб покрити витрати у випадку розливу нафти або аварії. У разі настання аварії, основний фінансовий тягар щодо очищення, ймовірно, доведеться нести прибережними країнам, не кажучи вже про шкоду екології їхніх морів.
Для платників податків прибережних країн вартість очищення та компенсації внаслідок розливу нафти з танкерів із сумнівним страхуванням може досягати 1 млрд євро.

У жовтні у водах ЄС було здійснено трансфери із судна на судно (STS) російської нафти на суму 278 млн євро, що на 34% менше, ніж попереднього місяця.
74% цих трансферів здійснювалося танкерами, застрахованими у країнах G7+. STS-трансфери російської нафти суттєво підривають санкції, дозволяючи Росії уникати і їх, і граничної ціни через розподіл вантажів між кількома покупцями та змішування дешевшої російської нафти з неросійською.
«Тіньові» танкери, середній вік яких становить 17 років, здійснили у водах ЄС екологічно небезпечні STS-трансфери на загальну суму 73,5 млн євро.

Як союзники України можуть продовжувати «закручувати» гайки?

Доходи Росії від експорту викопного палива впали після запровадження санкцій, заразом обмежуючи можливості Путіна фінансувати війну. Однак потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити військовий бюджет Кремля. Зокрема, йдеться про зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборону викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ і трубопровідного палива, торгівля якими в ЄС є законною.

Знизити граничну ціну на нафту

Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 25% (71 млрд євро) із моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця жовтня 2024 року. Тільки у жовтні гранична ціна в 30 дол. США за барель зменшила б доходи Росії на 22% (2,67 млрд євро).
Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації відповідного падіння доходів.
З моменту запровадження санкцій і до кінця жовтня 2024 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б доходи Росії на 8% (23,98 млрд євро). Лише у жовтні повне дотримання політики обмеження ціни зменшило б її доходи на 8% (приблизно 0,8 млрд євро).

Обмежити зростання «тіньового» флоту та закрити лазівку в нафтопереробці

Через зростання «тіньового» флоту залежність Росії від суден, які належать країнам G7+ або застраховані в них, зменшилась. Це відповідно впливає на спроможність коаліції за обмеження ціни знизити граничну ціну та вдарити по доходах Росії від експорту нафти. Країни, що запровадили санкції, мають запобігти зростанню використання Росією «тіньових» танкерів, які не підпадають під дію політики обмеження ціни на нафту.
Країни G7+ також мають закрити дедалі більшу лазівку в нафтопереробці, заборонивши імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти. Це посилить вплив санкцій, позбавляючи треті країни стимулів імпортувати значні обсяги російської нафти та сприяючи скороченню російських експортних доходів. Заборона імпорту нафтопродуктів із НПЗ, які переробляють російську сиру нафту, також знизить ціну на російську нафту, оскільки Росії буде складно знайти покупців чи розширити свій ринок.

Посилити правозастосування та моніторинг

Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати проактивних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
Попри явні докази порушень, правоохоронні органи мають посилити застосовування штрафних санкцій проти перевізників, страховиків або власників суден, і ця інформація повинна бути загальнодоступною. Покарання суб’єктів-порушників підвищують передбачуваний ризик бути спійманим і діють як стримуючий фактор.
Покарання за порушення політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Нинішні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Потрібно штрафувати судна та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
Правоохоронні органи, які забезпечують застосування санкцій, мають продовжувати застосовувати санкції до «тіньових» танкерів, оскільки це заважає Росії транспортувати свою нафту за ціною, вищою за граничну. За оцінками CREA, санкції OFAC щодо «тіньових» танкерів спричинили збільшення знижки, яку Росія пропонує покупцям своєї нафти, і скоротили доходи Росії від експорту сирої нафти на 5% (512 млн євро на місяць).
Брак належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшують експортні доходи Росії для фінансування її війни проти України.
Країни G7+ мають заборонити STS-трансфери російської нафти у водах країн G7+. STS-трансфери, які здійснюються старими «тіньовими» танкерами із сумнівною документацію про технічне обслуговування та сумнівною страховкою, породжують екологічні та фінансові ризики для прибережних держав і забезпечують Росії логістику для експорту великих обсягів сирої нафти. Прибережні держави повинні вимагати від «тіньових» танкерів, які транспортують російську нафту через їхні територіальні води, надання документів, що підтверджують наявність адекватного морського страхування. Якщо «тіньові» танкери не можуть цього зробити, їх слід додавати до санкційних списків OFAC, OFSI та ЄС. Така політика може обмежити можливості Росії транспортувати свою нафту «тіньовими» танкерами, на які вимога дотримання політики обмеження ціни на нафту не поширюється.

Пов’язані звіти:

Примітка щодо методології:Оновлення станом на 19 жовтня 2023 – Тепер для оцінки морського експорту з Росії та інших країн ми використовуємо дані Kpler. Ця зміна збільшує оцінку (що здійснюється нашим трекером) експорту з Росії до інших країн світу на 77,8 млрд євро (+18%), а до ЄС на 12,4 млрд євро (+2,8%).
Ми також змінили спосіб отримання інформації про P&I-страхування (захист і відшкодування) суден, щоб мати додаткові дані безпосередньо від відомих P&I-страховиків, а також від Equasis. Це було зроблено, щоб переконатися, що ми фіксуємо правильну дату початку страхування судна.
Дізнатися більше про зміни в нашій методології можна в нашій публікації про перехід від даних із автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) до даних Kpler.Дані, які використовуються для цих щомісячних звітів, беруться як зріз станом на кінець кожного місяця. Дані про торгівлю нафтою та її перевезення переглядаються та перевіряються суб’єктами, що їх надають, протягом місяця. Для забезпечення точності ми щомісяця відповідно оновлюємо ці перевірені дані. Це означає, що у наших оновлених наступних щомісячних звітах дані за попередній місяць можуть відрізнятися. Для забезпечення узгодженості ми не змінюємо звіти за попередні місяці, але розглядаємо найновіші звіти як такі, що містять найточніші дані щодо експортних доходів і обсягів.