Автори: Вайбхав Рагунандан
На другому році застосування санкції країн G7 і ЄС щодо сирої нафти Росії скорочують її експортні доходи на 10%
Ключові висновки
- У листопаді місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 2%, до 611 млн євро на день.
- Місячні доходи Росії від експорту трубопровідного газу в листопаді зросли на 23% порівняно з попереднім місяцем, до 78 млн євро на день.
- Впровадження ЄС і країнами G7 ембарго на імпорт російської нафти та політики граничної ціни коштували Росії приблизно 4 млрд євро доходів від експорту сирої нафти марки Urals, що на другому році застосування санкцій знизило її експортні надходження на 10%.
- Ці наслідки були дуже відчутними у першій половині 2024 року, коли російські доходи скоротилися на 2,5 млрд євро, проте упродовж 2024 року їхній вплив неухильно знижувався.
- Імпорт російської сирої нафти Індією в листопаді впав аж на 55%, призвівши до найнижчого показника закупівель із червня 2022 року.
- Франція, другий за величиною покупець у ЄС, у листопаді імпортувала російського ЗПГ на 252 млн євро. Хоча загальний імпорт ЗПГ Францією впав на 15% проти попереднього місяця, імпорт російського ЗПГ зріс на 4%.
- У листопаді знижка на нафту марки Urals підвищилась на 17%, як порівняти з жовтнем, у середньому до 6,01 дол. США за барель порівняно із сирою нафтою марки Brent.
- Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 25% (74 млрд євро) з моменту запровадження санкцій і до кінця листопада 2024 року. Лише у листопаді гранична ціна в 30 дол. США за барель знизила б доходи Росії на 23% (2,58 млрд євро).
Тенденції щодо загального доходу від експорту

- У листопаді місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 2%, до 611 млн євро на день.
- Доходи від сирої нафти, що транспортується морем (200 млн євро на день), скоротились на 6% проти попереднього місяця. Аналогічно порівняно з жовтнем знизився обсяг експорту — на 5%.
- На незначні 2% у листопаді впали доходи від сирої трубопровідної нафти (64 млн. євро на день).
- Доходи Росії від морського експорту нафтопродуктів та ЗПГ у листопаді не змінились порівняно з попереднім місяцем, причому обсяги для обох товарів залишилися майже такими ж, як і в жовтні.
- Російські доходи від трубопровідного газу зросли аж на 23% порівняно з попереднім місяцем, до 78 млн євро на день. Обсяги експорту трубопровідного газу також зросли — на 20%, до найвищого рівня з лютого, почасти через сезонні зміни споживання. Холоди в Європі спричинили збільшення використання газу для опалення, а скорочення виробництва відновлюваної енергії через низьку швидкість вітру в Північній Європі підвищило попит на газ.
- Російські доходи від експорту вугілля продовжували падати в 2024 році, знизившись на 23% проти попереднього місяця, до 44 млн євро на день.
Оцінка наслідків другого року застосування санкцій щодо сирої нафти |
З моменту запровадження політики обмеження ціни минуло два роки. За оцінками CREA, за цей період санкції змусили Росію знизити ціну на нафту марки Urals приблизно на 15%. Після накладання санкцій Росія втратила приблизно 14,6 млрд євро доходів від експорту сирої нафти марки Urals. Як оцінює CREA, протягом другого року застосування санкції скоротили доходи Росії від нафти марки Urals на 10%, що спричинили втрати нею 4 млрд євро. Цей вплив був суттєво відчутний у першій половині 2024 року, коли російські доходи впали на 2,5 млрд євро.
Політика граничної ціни також мала певні наслідки, однак її потенціал не був повністю реалізований. Відсутність важелів забезпечення дотримання політики та небажання знизити граничну ціну призвели до того, що з часом, особливо на другому році санкцій, Росія знайшла спосіб обходити граничну ціну та вийшла на нові ринки.
У перший рік санкцій, через обмеження ціни та ембарго, Росія щомісяця втрачала в середньому 23% своїх доходів від експорту нафти марки Urals. На другому році дії політики цей показник різко впав до середньомісячних 9%. Упродовж 2024 року наслідки санкцій стабільно послаблювались — у жовтні їх вплив на доходи був на 63% нижчим, ніж у січні. Оскільки Росія вибудувала мережу «тіньових» танкерів, то на нових ринках у країнах, які не запроваджують санкцій, вона може торгувати своєю нафтою за ціною, вищою за граничну.
Хто купує російське викопне паливо?

- Вугілля: з 5 грудня 2022 року і до кінця листопада 2024 року Китай придбав 46% усього російського експорту вугілля, а продовжують п’ятірку найбільших покупців Індія (17%), Туреччина (11%), Південна Корея (10%) і Тайвань (5%).
- Сира нафта: Китай закупив 47% російського експорту сирої нафти, за ним ідуть Індія (37%), ЄС (6%) і Туреччина (6%).
- Нафтопродукти: Туреччина, найбільший покупець, придбала 25% російського експорту нафтопродуктів, далі йдуть Китай (12%) і Бразилія (11%).
- ЗПГ: найбільшими покупцями були ЄС, що закупив 48% російського експорту ЗПГ, Китай (22%) і Японія (18%).
- Трубопровідний газ: найбільшим покупцем був ЄС, який придбав 40% російського трубопровідного газу, за ним ішли Китай (28%) і Туреччина (26%).

- У листопаді Китай залишався найбільшим покупцем російського викопного палива, забезпечивши 40% (5 млрд євро) місячних експортних надходжень Росії від п’яти найбільших імпортерів. Сира нафта становила 70% (3,5 млрд євро) імпорту Китаю з Росії. Втім у листопаді російські доходи від експорту до Китаю впали на 18% порівняно з попереднім місяцем. Насамперед це було пов’язано зі значним зниженням доходів від експорту нафтопродуктів (-44%) і ЗПГ (-32%).
- Туреччина в листопаді стала другим найбільшим імпортером викопного палива з Росії, додавши 24% (3 млрд євро) до місячних експортних надходжень Росії від її п’яти найбільших імпортерів. Імпорт Туреччини також підвищився на 12% порівняно з попереднім місяцем — передовсім через величезне зростання імпорту трубопровідного газу: на 132%.
- Будучи залежною від російського газу, Туреччина просить США забезпечити їй виняток із санкцій, що дозволило б їй платити Газпромбанку за імпорт. У середині листопада США ввели санкції проти Газпромбанку, обмеживши його можливості вимагати платежі за торгівлю енергоносіями.
- Значно поступившись своєю позицією, Індія у листопаді опустилася на третє місце в списку найбільших покупців російського викопного палива і забезпечила 17% (2,1 млрд євро) місячних експортних надходжень Росії від її п’яти найбільших імпортерів. При цьому російські доходи від експорту сирої нафти до Індії суттєво впали — на 22%.
- Хоча в листопаді обсяги імпорту сирої нафти Індією знизились на 11% порівняно з жовтнем, найбільшого скорочення зазнав російський імпорт: на 55%. В листопаді імпорт російської сирої нафти Індією був найнижчим з червня 2022 року. Оскільки знижка на нафту марки Urals зменшилась, приватні нафтопереробні заводи (деякі з яких використовують і лазівку в нафтопереробці) скоротили імпорт з Росії.
- ЄС був четвертим за величиною покупцем російського викопного палива в листопаді, а його імпорт становив 15% (1,8 млрд євро) від п’ятірки найбільших покупців. Найбільшу частку закупівель російського викопного палива з боку ЄС складав трубопровідний газ (46%), а також ЗПГ (34%).
- Бразилія в листопаді придбала російського викопного палива на 15 млн євро, виключно нафтопродукти.

- У листопаді п’ять найбільших країн-імпортерів російського викопного палива в ЄС разом заплатили Росії 1,1 млрд євро за свій імпорт. ЄС зробив виняток для російської сирої нафти, що імпортується південною гілкою нафтопроводу «Дружба» до Угорщини, Словаччини та Чехії. Поза санкціями залишаються російський трубопровідний газ і зріджений природний газ (ЗПГ).
- Словаччина була найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС, і її імпорт загалом склав 261 млн євро. Він охоплював трубопровідні сиру нафту (132 млн євро) і газ (129 млн євро).
- Франція, другий за величиною покупець у ЄС, у листопаді імпортувала російського ЗПГ на 252 млн євро. Тоді як загальний імпорт ЗПГ Францією впав на 15% порівняно з попереднім місяцем, імпорт російського ЗПГ зріс на 4% і склав більше третини від загального обсягу.
- Угорщина, третій за величиною покупець в ЄС, імпортувала трубопровідної нафти на 108 млн євро та газу на 141 млн євро.
- Австрія у листопаді придбала трубопровідного газу на 187 млн євро, а Іспанія російського ЗПГ на 176 млн євро.
Як змінюються ціни на нафту?

- У листопаді середня спотова ціна на нафту марки Urals знизилась на 2%, але все одно перевищувала граничну, становлячи 67,91 дол. США за барель.
- Ціни на суміші російської нафти марок Східний Сибір–Тихий океан (ESPO) і Sokol, що здебільшого пов’язані з азійськими ринками, у листопаді знизились на незначний 1%.

- У листопаді знижка на сиру нафту марки Urals зросла на 17%, як порівняти з жовтнем, у середньому до 6,01 дол. США за барель порівняно із сирою нафтою марки Brent.
- Знижка на нафту марки ESPO скоротилась аж на 15% і вона продавалась і купувалась із середнім дисконтом у 3,88 дол. США за барель, тоді як знижка на суміш марки Sokol зменшилась на 2% до 6,65 дол. США за барель.
- Упродовж цього періоду судна, що належать країнам G7+1 або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх російських портових регіонах, при цьому середні експортні ціни на сиру нафту і далі перевищували граничну. Такі випадки вимагають подальшого розслідування з боку органів, що контролюють дотримання санкцій, на предмет порушення останніх.
Зростання «тіньового» флоту зменшує вплив судноплавства країн G7+ на Росію

- У листопаді 35% російської сирої нафти та нафтопродуктів, які транспортуються морем, було перевезено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни на нафту. Решту продуктів доставляли «тіньові» танкери, на які політика обмеження ціни не поширюється.
- 80% усього обсягу російської сирої нафти, що транспортується морем, перевезли «тіньові» танкери, тоді як танкери, що належать країнам, які впроваджують політику обмеження ціни або застраховані в них, перевезли 20% від загальної вартості російської нафти, експортованої в листопаді.
- «Тіньові» танкери, що транспортують нафтопродукти, перевезли 40% загального обсягу продукції Росії. Решту об’єму було відвантажено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни.
«Тіньові» танкери створюють значні ризики для екології та ефективності санкцій

- У листопаді 2024 року російську нафту та нафтопродукти експортували 369 суден, з яких 206 були «тіньовими» танкерами. 28% із цих «тіньових» танкерів мали вік щонайменше 20 років.
- Старіші «тіньові» танкери, що транспортують російську нафту та нафтопродукти через виключні економічні зони, територіальні води чи різні протоки держав-членів ЄС, викликають екологічне та фінансове занепокоєння через свій вік, сумнівну документацію про технічне обслуговування та сумнівне страхове покриття. Імовірно, останнє не містить достатнього P&I-страхування (захист і відшкодування), щоб покрити витрати у випадку розливу нафти або аварії. У разі настання аварії, основний фінансовий тягар щодо очищення, імовірно, доведеться нести прибережними країнам, не кажучи вже про шкоду екології їхніх морів.
- Для платників податків прибережних країн вартість очищення та компенсації внаслідок розливу нафти з танкерів із сумнівним страхуванням може досягати 1 млрд євро.

- У листопаді у водах ЄС було здійснено трансфери із судна на судно (STS) російської нафти на суму 201 млн євро, що на 31% менше, ніж попереднього місяця.
- 63% цих трансферів здійснювалися танкерами, застрахованими у країнах G7+. STS-трансфери російської нафти суттєво підривають санкції, дозволяючи Росії уникати і їх, і граничної ціни через розподіл вантажів між кількома покупцями та змішування дешевшої російської нафти з неросійською.
- «Тіньові» танкери, середній вік яких становить 17 років, здійснили у водах ЄС екологічно небезпечні STS-трансфери на загальну суму 74,7 млн євро.
Як союзники України можуть продовжувати «закручувати» гайки?
Доходи Росії від експорту викопного палива впали після запровадження санкцій, заразом обмежуючи можливості Путіна фінансувати війну. Втім потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити фінансування військового бюджету Кремля. Зокрема, йдеться про зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборону викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ і трубопровідного палива, торгівля якими в ЄС є законною.

Знизити граничну ціну на нафту
- Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 25% (74 млрд євро) із моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця листопада 2024 року. Тільки у листопаді гранична ціна в 30 дол. США за барель зменшила б доходи Росії на 23% (2,58 млрд євро).
- Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації відповідного падіння доходів.
- З моменту запровадження санкцій і до кінця листопада 2024 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б доходи Росії на 8% (24,58 млрд євро). Лише у листопаді повне дотримання політики обмеження ціни зменшило б доходи Росії на 6% (приблизно 0,65 млрд євро).
Обмежити зростання «тіньового» флоту та закрити лазівку в нафтопереробці
- Через зростання «тіньового» флоту залежність Росії від суден, які належать країнам G7+ або застраховані в них, зменшилась. Це відповідно впливає на спроможність коаліції за обмеження ціни знизити граничну ціну та вдарити по доходах Росії від експорту нафти. Країни, що запровадили санкції, мають запобігти зростанню використання Росією «тіньових» танкерів, які не підпадають під дію політики обмеження ціни на нафту.
- Країни G7+ також мають закрити дедалі більшу лазівку в нафтопереробці, заборонивши імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти. Це посилить вплив санкцій, позбавляючи треті країни стимулів імпортувати значні обсяги російської нафти та сприяючи скороченню російських експортних доходів. Заборона імпорту нафтопродуктів із НПЗ, які переробляють російську сиру нафту, також знизить ціну на російську нафту, оскільки Росії буде складно знайти покупців чи розширити свій ринок.
Посилити правозастосування та моніторинг
- Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати проактивних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
- Попри явні докази порушень, правоохоронні органи мають посилити застосовування штрафних санкцій проти перевізників, страховиків або власників суден, і ця інформація повинна бути загальнодоступною. Покарання суб’єктів-порушників підвищують передбачуваний ризик бути спійманим і діють як стримуючий фактор.
- Покарання за порушення політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Нинішні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Потрібно штрафувати судна та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
- Правоохоронні органи, які забезпечують дотримання санкцій, мають продовжувати застосовувати санкції до «тіньових» танкерів, оскільки це перешкоджає Росії транспортувати свою нафту за ціною, вищою за граничну. За оцінками CREA, початкові санкції OFAC щодо «тіньових» танкерів спричинили збільшення знижки, яку Росія пропонує покупцям своєї нафти, і скоротили доходи Росії від експорту сирої нафти на 5% (512 млн євро на місяць).
- Брак належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшують експортні доходи Росії для фінансування її війни проти України.
- Країни G7+ мають заборонити STS-трансфери російської нафти у водах країн G7+. STS-трансфери, які здійснюються старими «тіньовими» танкерами із сумнівною документацію про технічне обслуговування та сумнівним страхуванням, породжують екологічні та фінансові ризики для прибережних держав і забезпечують Росії логістику для експорту великих обсягів сирої нафти. Прибережні держави повинні вимагати від «тіньових» танкерів, які транспортують російську нафту через їхні територіальні води, надання документів, що підтверджують наявність адекватного морського страхування. Якщо «тіньові» танкери не можуть цього зробити, їх слід додавати до санкційних списків OFAC, Сполученого Королівства та ЄС. Така політика може обмежити можливості Росії транспортувати свою нафту «тіньовими» танкерами, на які вимога дотримання політики обмеження ціни на нафту не поширюється.
Пов’язані звіти:
- Futures of the Russian coal sector: Alternative pathways until 2035
- Geopolitics and Economic statecraft in the EU
- India’s oil strategy might not witness dramatic shift in Trump presidency
- China-Russia gas pipeline completed, seven months ahead of schedule
- Is Europe on the brink of a new gas crisis?
Примітка щодо методології:Оновлення станом на 19 жовтня 2023 – Тепер для оцінки морського експорту з Росії та інших країн ми використовуємо дані Kpler. Ця зміна збільшує оцінку (що здійснюється нашим трекером) експорту з Росії до інших країн світу на 77,8 млрд євро (+18%), а до ЄС на 12,4 млрд євро (+2,8%). Ми також змінили спосіб отримання інформації про P&I-страхування (захист і відшкодування) суден, щоб мати додаткові дані безпосередньо від відомих P&I-страховиків, а також від Equasis. Це було зроблено, щоб переконатися, що ми фіксуємо правильну дату початку страхування судна. Дізнатися більше про зміни в нашій методології можна в нашій публікації про перехід від даних із автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) до даних Kpler.Дані, які використовуються для цих щомісячних звітів, беруться як зріз станом на кінець кожного місяця. Дані про торгівлю нафтою та її перевезення переглядаються та перевіряються суб’єктами, що їх надають, протягом місяця. Для забезпечення точності ми щомісяця відповідно оновлюємо ці перевірені дані. Це означає, що у наших оновлених наступних щомісячних звітах дані за попередній місяць можуть відрізнятися. Для забезпечення узгодженості ми не змінюємо звіти за попередні місяці, але розглядаємо найновіші звіти як такі, що містять найточніші дані щодо експортних доходів і обсягів. Оцінка впливу санкцій:Ми оцінили вплив ембарго на сиру нафту та політики обмеження ціни, запроваджених країнами ЄС/G7, розрахувавши ціну нафти марки Urals за відсутності і цієї політики, і вторгнення Росії в Україну. Для цього ми обчислили середню різницю між спотовими цінами на нафту марок Brent і Urals за рік до вторгнення. Цю середню різницю ми використали для оцінки очікуваної ціни нафти марки Urals на основі поточної вартості нафти марки Brent із моменту запровадження політики обмеження ціни. Ми застосували очікувану і поточну ціни нафти марки Urals, а також обсяги проданої нафти марки Urals за даними Kpler, щоб визначити різницю в загальній вартості російського експорту. |
- «Термін «G7+» стосується країн G7, країн-членів ЄС, Австралії, Норвегії і Швейцарії, які впроваджують політику граничної ціни на нафту. ↩︎