Травень 2024 — Щомісячний аналіз російського експорту викопного палива та відповідних санкцій – Вітаємо на сайті Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA)

Через добровільне скорочення видобутку сирої нафти доходи Росії від експорту впали на 6% до найнижчого рівня із січня

Ключові висновки

У травні 2024 року місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 6% проти попереднього місяця до 697 млн євро на день, частково через скорочення обсягів експорту на 5%, а також через зниження ціни на російську нафту.
Падіння обсягів експорту сирої нафти відбулося і через добровільне скорочення її видобутку Росією після того, як вона перевищила свої зобов’язання щодо видобутку ОПЕК+ у квітні.
Російські нафтопереробні потужності, які постраждали від ударів українських безпілотників, у травні різко відновилися, при цьому обсяги експорту нафтопродуктів зросли на 12%. Доходи Росії від морського експорту нафтопродуктів зросли на 8% порівняно з попереднім місяцем — до 221 млн євро на день.
У травні місячний імпорт російської нафти Індією зріс на 8% до найвищого рівня з липня 2023 року. При цьому російська нафта становила 41% від загального імпорту нафти Індією, а завдяки новим угодам щодо здійснення платежів у рублях, протягом найближчих місяців торгівля може значно зрости.
У травні російський ЗПГ становив 41% від загального імпорту ЗПГ Францією — це на 14% більше, ніж попереднього місяця. Тоді ж загальний імпорт ЗПГ Бельгією зріс на 11% порівняно з квітнем, при цьому імпорт з Росії збільшився на 15% і склав 66% від загального імпорту ЗПГ.
«Тіньові» танкери перевезли 60% обсягу російської нафти та нафтопродуктів у травні. Торгівлю російською нафтою забезпечували 270 «тіньових» танкерів із середнім віком 16 років. Страхове покриття цих танкерів імовірно не містить достатнього P&I-страхування (захист і відшкодування), щоб покрити витрати в разі розливу нафти або аварії. У разі ж настання аварії, основний фінансовий тягар щодо очищення доведеться нести країнам ЄС, не кажучи вже про шкоду екології їхніх морів.
Страхування країн ЄС/G7 все ще є значним важелем для обмеження російських нафтових доходів, однак, на жаль, воно допомагає підривати санкції, дозволяючи здійснювати трансфери із судна на судно (STS) у прибережних водах цих країн. STS-трансфери дають Росії можливість розділяти вантажі та приховувати походження нафти, змішуючи дешевшу російську нафту з неросійською, щоб збільшити доходи та потенційно уникнути політики обмеження ціни. Майже дві третини цих трансферів (63%) були здійснені танкерами, застрахованими в країнах ЄС/G7.
Знижена гранична ціна в 30 дол. США за барель скоротила б доходи Росії на 55 млрд євро (25%) з моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця травня 2024 року. Тільки в травні гранична ціна на рівні 30 дол. США за барель скоротила б доходи Росії на 3,5 млрд євро (25%).

Тенденції щодо загального доходу від експорту

У травні 2024 року місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 6% порівняно з попереднім місяцем, до 697 млн євро на день.
Місячні доходи від сирої нафти, що транспортується морем, знизились аж на 15%, до 226 млн євро на день. Частково це сталося через падіння обсягів експорту на 5%, а також через падіння цін на різні марки російської нафти на 4–6%.
Такі зниження також супроводжувались добровільним скороченням видобутку Росією, погодженим між країнами ОПЕК+. Це скорочення свідчить і про компенсацію Росією перевищення своїх зобов’язань щодо виробництва в квітні.
Падіння ціни на російську нафту також спричинило зниження доходів від трубопровідної сирої нафти на 2%, до 95 млн євро на день, незважаючи на ледь помітне зменшення обсягу експорту.
Натомість доходи Росії від морського експорту нафтопродуктів зросли на 8%, як порівняти з попереднім місяцем, — до 221 млн євро на день. Також спостерігалося значне збільшення обсягів експорту на 12%, що свідчить про те, що нафтопереробні потужності Росії, могли відновилися після ударів українських дронів. У травні продуктивність російських нафтопереробних заводів зросла на 3% до другого найвищого рівня цього року та найвищого з часів перших ударів дронів у лютому.
У травні доходи Росії від експорту ЗПГ зросли на 1% до 38 млн євро на день. Таке збільшення можна частково пояснити розширенням експорту до азійських країн, зокрема до Китаю, та підвищенням цін на природний газ як в Азії, так і в Європі.
Доходи від експорту трубопровідного газу впали на 8% проти попереднього місяця — до 60 млн євро на день.
Російські доходи від експорту вугілля скоротились на 17%, як порівняти з попереднім місяцем, до 56 млн євро на день.

Втрата газового ринку ЄС вдарила по переговорній здатності «Газпрому» у стосунках із Китаєм

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну та подальший енергетичний шантаж її основного ринку, ЄС, означає, що Росія втратила свої основні ринки збуту газу. Як наслідок, «Газпром», російська державна монополія, зіткнувся зі значними фінансовими проблемами. Минулого року «Газпром» повідомив про приголомшливі збитки в 629 млрд рублів (6,9 млрд дол. США) — найбільші збитки за понад чверть століття. Коріння цих збитків можна простежити безпосередньо в різкому скороченні продажів газу в Європу, яка успішно диверсифікувала свої джерела енергії, відмовившись від російського газу.
Оскільки європейський ринок наразі недоступний, захист китайського ринку через трубопровід «Сила Сибіру-2» став критично важливим для «Газпрому». Це допоможе йому зменшити втрати, а також стабілізувати фінанси. Однак ця стратегія постає перед значними перешкодами. У травні Китай попросив «Газпром» продавати газ за тими ж заниженими цінами, які він пропонує на внутрішньому ринку. Крім того, через трубопровід «Сила Сибіру-2» Китай планує закуповувати лише невелику частину природного газу. Це ставить Росію, і особливо Газпром, у складне становище. Навіть якщо експансія на китайський ринок продовжиться і трубопровід «Сила Сибіру-2» буде побудований, прибуток може бути мінімальним і ускладнить компенсацію збитків від втрати ринку ЄС.

Хто купує російське викопне паливо?

Вугілля: з 5 грудня 2022 року і до кінця травня 2024 року Китай закупив 45% усього російського експорту вугілля. За ним ідуть Індія (18%) і Південна Корея (10%). Замикає перелік Тайвань, який після запровадження санкцій придбав 5% усього російського експорту вугілля.
Сира нафта: Китай придбав 48% російського експорту сирої нафти, за ним йдуть Індія (35%), ЄС (7%) і Туреччина (6%).
ЗПГ: ЄС був найбільшим покупцем, придбавши 49% російського експорту ЗПГ, за ним йшли Китай (20%) і Японія (18%). Жодних санкцій щодо поставок російського ЗПГ до ЄС запроваджено не було.
Нафтопродукти: Туреччина, найбільший покупець, придбала 24% російського експорту нафтопродуктів, за нею йдуть Китай (12%) і Бразилія (11%). Санкції країн ЄС і G7 щодо морських перевезень російських нафтопродуктів набули чинності 5 лютого 2023 року.
Трубопровідний газ: найбільшим покупцем був ЄС, придбавши 39% російського трубопровідного газу, за ним йшли Туреччина (29%) і Китай (26%).

У травні найбільшим покупцем російського викопного палива був Китай, на нього припадало 44% (6,6 млрд євро) місячних експортних доходів Росії від п’яти найбільших імпортерів. Сира нафта становила 69% (4,5 млрд євро) імпорту Китаю з Росії.
Минулого місяця Індія була другим за величиною покупцем російського викопного палива. Понад три чверті імпорту Індії (77%, на суму 2,2 млрд євро) становила сира нафта. Імпорт російської нафти Індією зріс на 8% у травні проти квітня до найвищого з липня 2023 року рівня. Російська нафта становила 41% від загального імпорту сирої нафти Індією в травні, а нові угоди, які нівелюють попередні розбіжності у валюті, вказують на те, що протягом найближчих місяців імпорт може значно зрости.
Імпорт Туреччини був третім за величиною, склавши 18% (2,7 млрд євро) від загального експортного доходу Росії від п’яти найбільших імпортерів. Основну частку (51%) імпорту Туреччини з Росії становили нафтопродукти. Нещодавно опубліковане розслідування CREA та CSD свідчить, що європейські організації могли імпортувати російські нафтопродукти, змішані з нафтопродуктами з нафтосховищ у Туреччині або реекспортовані з них.
ЄС був четвертим за величиною покупцем російського викопного палива в травні, а його імпорт становив 13% (1,9 млрд євро) серед п’ятірки найбільших покупців. Найбільшу частку закупівель російського викопного палива з боку ЄС (45%) становив трубопровідний газ, за ним йшли ЗПГ (27%) і трубопровідна сира нафта (22%).
Республіка Сінгапур у травні придбала 632 млн євро викопного палива, експортованого Росією, — виключно нафтопродукти.

ЄС зробив виняток для російської сирої нафти, що імпортується південною гілкою нафтопроводу «Дружба» до Угорщини, Словаччини та Чехії. Російський трубопровідний газ і ЗПГ залишаються поза санкціями. Логістично Росія залежить від портів ЄС для перевалки свого ЗПГ та його реекспорту в інші країни. Тому ЄС обговорює заборону на перевалку російського ЗПГ у треті країни, і потенційно вона може потрапити у 14-й пакет санкцій ЄС.
У травні п’ять найбільших російських країн-імпортерів викопного палива в ЄС разом заплатили Росії 1,1 млрд євро. Через винятки у санкціях держави-члени можуть продовжувати купувати російське викопне паливо.
У травні Угорщина була найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС, імпортувавши його на суму 294 млн євро. Її імпорт охоплював трубопровідні сиру нафту та газ на суму 172 млн євро та 122 млн євро відповідно.
Словаччина була другим за величиною імпортером російського викопного палива в ЄС у травні, закупивши його на суму 269 млн євро. Вона імпортувала трубопровідну сиру нафту, на суму 152 млн євро, та трубопровідний газ, на суму 117 млн євро.
У травні Чехія була третім найбільшим імпортером в ЄС, закупивши 234 млн євро російського викопного палива. Більшу частину її імпорту (65%, на суму 153 млн. дол.) становила трубопровідна сира нафта.
Франція та Бельгія завершили п’ятірку найбільших імпортерів ЗПГ, імпортувавши російського ЗПГ на суму 196 млн євро та 178 млн євро відповідно. Попри скорочення загального імпорту ЗПГ Францією на 18% у травні порівняно з попереднім місяцем, імпорт із Росії зріс на 14%, склавши 41% від загального обсягу. Натомість загальний імпорт ЗПГ Бельгією зріс на 11%, як порівняти з попереднім місяцем, при цьому імпорт із Росії зріс на 15% і становить 66% від загального імпорту ЗПГ Бельгією. Весь ЗПГ, імпортований цими двома країнами в травні, походить з Ямалу, причому одна операція з перевалки відбулася на заводі ЗПГ у Монтуар-де-Бретані, а три — в Зебрюгге.

Як змінюються ціни на нафту?

У травні середня спотова ціна на нафту марки Urals знизилася на 5% порівняно з попереднім місяцем, але все ще була значно вищою за граничну ціну, склавши 73,13 дол. США за барель.
Ціни на суміші російської нафти марок Східний Сибір–Тихий океан (ESPO) і Sokol, що здебільшого пов’язані з азійськими ринками, впали на 6%.

Знижки на суміші нафти марок ESPO та Sokol залишалися відносно стабільними та помірними: на рівні 4,22 дол. США за барель та 6,02 дол. США за барель відповідно.
Упродовж цього періоду судна, що належать країнам G7 та європейськими країнам або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх російських портових регіонах, при цьому середні експортні ціни на сиру нафту і далі перевищували граничну. Такі випадки вимагають подальшого розслідування з боку органів, що контролюють дотримання санкцій, на предмет порушення останніх.
Сира нафта марки Urals продавалася із середньою знижкою у 12,38 дол. США за барель порівняно із сирою нафтою марки Brent.

Залежність Росії від судноплавства країн Європи та G7 залишається дуже високою

У травні 40% російської сирої нафти та нафтопродуктів, які транспортуються морем, було перевезено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни на нафту. Решту продуктів доставляли «тіньові» танкери, на які політика обмеження ціни не поширюється.
74% російської сирої нафти, що перевозиться морем, транспортували «тіньові» танкери, тоді як танкери, що належать країнам, які впроваджують політику обмеження ціни, або застраховані в них, перевезли 26%.
«Тіньові» танкери, що транспортують нафтопродукти, перевезли 37% загального обсягу продукції Росії. Решту об’єму було відвантажено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни.
У Тихоокеанському регіоні танкери завантажували російською нафтою в таких портах, як Козьміно в Росії, де трубопровід ESPO закінчується та з’єднується із нафтовим терміналом у Козьміно. У цьому порту сира нафта марки ESPO експортується за цінами, вищими за граничну.
Нещодавнє розслідування CREA показало, що в період з жовтня по грудень 2023 року жодні вантажі, що відправлялися з порту Новоросійська, не продавалися за ціною, нижчою за граничну. У цей період вісім партій сирої нафти марки Urals, що відправлялися з порту, транспортувалися танкерами, що мали P&I-страхування у Сполученому Королівстві. Порушення граничної ціни цими вісьмома танкерами забезпечили військовому бюджету Кремля додаткові 27% (87 млн фунтів стерлінгів) доходу.

«Тіньові» танкери підвищують ризики для екології та ефективності санкцій

У травні російську сиру нафту та нафтопродукти експортували 286 суден, з яких 213 були «тіньовими» танкерами із середнім віком 17 років. Найстарішому з цих «тіньових» танкерів було 37 років, а 25% цих суден мали щонайменше 20 років.
Старіші «тіньові» танкери, що транспортують російську нафту та нафтопродукти через виключні економічні зони, територіальні води чи різні протоки держав-членів ЄС, викликають екологічне та фінансове занепокоєння через сумнівне страхове покриття. Імовірно, воно не містить достатнього P&I-страхування (захист і відшкодування), щоб покрити витрати в разі розливу нафти або аварії. У разі ж настання аварії, основний фінансовий тягар щодо очищення доведеться нести країнам ЄС, не кажучи вже про шкоду екології їхніх морів.
Вартість очищення та компенсації внаслідок розливу нафти з танкерів із сумнівним страхуванням може лягти на платників податків прибережних країн. Суми можуть перевищувати 1 млрд євро.

У травні судна, що транспортують російську нафту чи нафтопродукти, здійснили у водах ЄС STS-трансфери вантажів на суму 700 млн євро.
Більшість (63%, на суму 444 млн євро) цих перевезень були здійснені танкерами, застрахованими в країнах ЄС/G7. STS-трансфери російської нафти серйозно підривають санкції, дозволяючи Росії уникати і санкцій, і граничної ціни, розподіляючи вантаж між кількома покупцями та змішуючи дешевшу російську нафту з неросійською. STS-трансфери можуть використовуватись, аби приховати походження нафти для продажу в країни, які наклали санкції, або для транспортування танкерами, що належать країнам ЄС/G7 чи застраховані в них, за цінами, вищими за граничну.
«Тіньові» танкери, середній вік яких становив 17 років, здійснили у водах ЄС STS-трансфери на загальну суму 256 млн євро.

Як союзники України можуть продовжувати «закручувати» гайки?

Доходи Росії від експорту викопного палива впали після запровадження санкцій, згодом обмежуючи можливості Путіна фінансувати війну. Однак потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити військовий бюджет Кремля. Зокрема, йдеться про зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборону викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ і трубопровідного палива, торгівля якими в ЄС є законною.

Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії на 55 млрд євро (25%) з моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця травня 2024. Тільки в травні гранична ціна в 30 дол. США за барель знизила б доходи Росії на 3,5 млрд. євро (25%).
Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації падіння доходів.
З моменту запровадження санкцій і до кінця травня 2024 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б доходи Росії на 8% (18,5 млрд євро). Лише у травні повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б її доходи на 10% (приблизно 1,36 млрд євро).
Країни, що запровадили санкції, мають запобігти зростанню використання Росією «тіньових» танкерів, які не підпадають під дію політики обмеження ціни на нафту. Країни, що запровадили санкції, повинні заборонити продаж старих танкерів власникам, зареєстрованим у країнах, які не впроваджують політику обмеження ціни на нафту. Це б допомогло обмежити зростання «тіньового» флоту, що спостерігається після вторгнення Росії в Україну.
Залежність Росії від суден, які належать країнам G7+ або застраховані в них, надає коаліції за обмеження ціни адекватні важелі для зниження граничної ціни, посилення моніторингу та забезпечення виконання політики граничної ціни, що суттєво знизило б доходи Росії від експорту нафти.
Країни G7+ мають закрити лазівку в нафтопереробці, заборонивши імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти. Це посилить вплив санкцій, позбавляючи треті країни стимулів імпортувати значні обсяги російської нафти, та сприятиме скороченню російських експортних доходів. Заборона імпорту нафтопродуктів з НПЗ, які переробляють російську сиру нафту, також знизить ціну на російську нафту, оскільки Росії буде складно знайти покупців чи розширити свій ринок.
Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати проактивних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
Попри явні докази порушень, правоохоронні органи мають посилити застосовування штрафних санкцій проти перевізників, страховиків або власників суден, і ця інформація повинна бути загальнодоступною. Покарання суб’єктів-порушників підвищують передбачуваний ризик бути спійманим і діють як стримуючий фактор.
Покарання для винних у порушенні політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Поточні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Потрібно штрафувати судна та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
OFAC та Управління із застосування фінансових санкцій (OFSI) мають продовжувати застосовувати санкції до «тіньових» танкерів, оскільки це заважає Росії транспортувати свою нафту за ціною, вищою за граничну. За оцінками CREA, санкції OFAC щодо «тіньових» танкерів спричинили збільшення знижки, яку Росія пропонує покупцям своєї нафти, і скоротили доходи Росії від експорту сирої нафти на 5% (512 млн євро на місяць).
Брак належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшують експортні доходи Росії для фінансування її війни проти України.
Країни G7+ повинні заборонити STS-трансфери російської нафти у водах країн ЄС/G7. STS-трансфери, які здійснюються «тіньовими» танкерами, породжують екологічні та фінансові ризики для прибережних держав і забезпечують Росії логістику для експорту великих обсягів сирої нафти. Прибережні держави повинні вимагати від «тіньових» танкерів, які транспортують російську нафту через їхні територіальні води, надання документів, що підтверджують наявність адекватного морського страхування. Якщо «тіньові» танкери не можуть цього зробити, їх слід додавати до санкційного списку OFAC, OFSI та ЄС. Така політика може обмежити можливості Росії транспортувати свою нафту «тіньовими» танкерами, на які вимога дотримання політики обмеження ціни на нафту не поширюється.

Пов’язані звіти:

Примітка щодо методології

Оновлення станом на 19 жовтня 2023 – Тепер для оцінки морського експорту з Росії та інших країн ми використовуємо дані Kpler. Ця зміна збільшує оцінку (що здійснюється нашим трекером) експорту з Росії до інших країн світу на 77,8 млрд євро (+18%), а до ЄС на 12,4 млрд євро (+2,8%).
Ми також змінили спосіб отримання інформації про P&I-страхування (захист і відшкодування) суден, щоб мати додаткові дані безпосередньо від відомих P&I-страховиків, а також від Equasis. Це було зроблено, щоб переконатися, що ми фіксуємо правильну дату початку страхування судна.Дізнатися більше про зміни в нашій методології можна в нашій публікації про перехід від даних із автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) до даних Kpler.
Дані, які використовуються для цих щомісячних звітів, беруться як зріз станом на кінець кожного місяця. Дані про торгівлю нафтою та її перевезення переглядаються та перевіряються суб’єктами, що їх надають, протягом місяця. Для забезпечення точності ми щомісяця відповідно оновлюємо ці перевірені дані. Це означає, що у наших оновлених наступних щомісячних звітах дані за попередній місяць можуть відрізнятися. Для забезпечення узгодженості ми не змінюємо звіти за попередні місяці, але розглядаємо найновіші звіти як такі, що містять найточніші дані щодо експортних доходів і обсягів.