Автори: Петрас Катінас, Люк Вікенден і Вайбхав Рагхунандан

Квартальні доходи Росії від викопного палива впали до найнижчих показників із початку повномасштабного вторгнення, зокрема у другому кварталі року на 16% знизились поставки газу через «Турецький потік»

Ключові висновки

Доходи Росії від викопного палива у другому кварталі 2025 року знизились на 18% проти аналогічного періоду 2024 року. Це найнижчий квартальний показник із початку повномасштабного вторгнення в Україну, хоч обсяги експорту в другому кварталі зросли на 8% порівняно з першим кварталом 2025 року.
У другому кварталі 2025 року експорт російського газу до Європи продовжував скорочуватись, поглиблюючи спад, який розпочався в першому кварталі після завершення транзиту газу через Україну. Загальний місячний експорт знизився із 3,32 млрд м³ у квітні до 3,01 млрд м³ у червні, що на 9,4% менше порівняно з попереднім кварталом.
У червні обсяги закупівель російського ЗПГ Бельгією (вартістю 300 млн євро) зросли на 12% проти попереднього місяця.
Танкери країн G7+ у червні забезпечили понад 50% морського експорту російської нафти, що на 6 відсоткових пунктів більше, ніж у травні. Від січня частка країн G7+ у транспортуванні російської нафти зросла з 36% до 56%.
З моменту запровадження санкцій і до кінця червня 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б експортні доходи Росії на 11% (39,51 млрд євро). Тільки в червні повне дотримання політики обмеження ціни зменшило б доходи на 5% (приблизно 0,55 млрд євро).
Враховуючи поточні світові ціни на нафту, Єврокомісія нещодавно запропонувала знизити граничну ціну на нафту до 45 дол. США за барель. Аналіз CREA свідчить, що лише в червні застосування граничної ціни в 45 дол. США за барель скоротило б доходи Росії на 28% (3,1 млрд євро).

Тенденції щодо загального доходу від експорту

У червні 2025 року місячні доходи Росії від експорту викопного палива зросли на 4%, як порівняти з попереднім місяцем, до 593 млн євро на день. Це почасти пояснюється збільшенням обсягів експорту на 2% порівняно з попереднім місяцем та відновленням цін на нафту.
У другому кварталі 2025 року доходи Росії знизились на 18% проти попереднього місяця. Це найнижчий квартальний показник від початку повномасштабного вторгнення в Україну, хоч у другому кварталі обсяги експорту збільшились на 8% порівняно з першим кварталом 2025 року.
У червні доходи Росії від транспортованої морем сирої нафти різко зросли: на 25% проти травня, до 218 млн євро на день, що є найвищим показником цього року. Порівняно з попереднім місяцем обсяги морського експорту також збільшились, на 15%, — до найвищих у 2025 році рівнів.
Доходи Росії від трубопровідної сирої нафти у червні зросли на 6%, як порівняти з травнем, до 65 млн євро на день. Обсяги збільшились дещо менше — на 2%.
Доходи від продажу російського зрідженого природного газу (ЗПГ) — як і обсяги його експорту — знизились на 6%, до 38 млн євро на день.
Доходи від трубопровідного газу скоротились на 4% до 47 млн євро на день, а обсяги його експорту — на 3%.
Доходи Росії від транспортованих морем нафтопродуктів у червні знизились на 7% — до 155 млн євро на день.
Доходи Росії від експорту вугілля порівняно з попереднім місяцем зменшились на 8% до 69 млн євро на день, тоді як обсяги — на 5%.

Хто купує російське викопне паливо?

Вугілля: з 5 грудня 2022 року і до кінця червня 2025 року Китай придбав 44% усього експорту вугілля з Росії. Замикали п’ятірку найбільших покупців Індія (19%), Туреччина (11%), Південна Корея (9%) і Тайвань (4%).
Сира нафта: Китай закупив 47% експорту російської сирої нафти, Індія — 38%, а ЄС і Туреччина — по 6%.
Нафтопродукти: Туреччина, найбільший покупець, придбала 26% експорту нафтопродуктів з Росії, Китай — 13%, а Бразилія — 12%.
ЗПГ: найбільшим покупцем був ЄС, що придбав 51% експорту ЗПГ з Росії, а замикали трійку лідерів Китай (21%) і Японія (18%).
Трубопровідний газ: ЄС був найбільшим покупцем, придбавши 37% російського трубопровідного газу, за ним ішли Китай (30%) і Туреччина (27%).

У червні 2025 року Китай залишався найбільшим світовим покупцем російського викопного палива. Він забезпечив 38% (5,4 млрд євро) місячних експортних доходів Росії від п’яти її найбільших імпортерів. Сира нафта становила 64% (3,5 млрд євро) імпорту Китаю з Росії.
Порівняно з попереднім місяцем Китай придбав на 5% більше сирої нафти, транспортованої морем. Однак імпорт російської сирої нафти зріс лише на 2%, склавши 11% від загального обсягу закупівель нафти.
У червні Індія залишалася другим найбільшим покупцем російського викопного палива, закупивши його на суму 4,5 млрд євро. 80% (3,6 млрд євро) цього імпорту становила сира нафта.
Хоча загальний імпорт сирої нафти Індією в червні скоротився на 6%, обсяги імпорту російської нафти зросли на 8% проти травня — до найвищого з липня 2024 року рівня. Більше половини цього імпорту з Росії здійснили три індійські нафтопереробні заводи, які також експортують нафтопродукти до країн G7+.
Третім за величиною імпортером російського викопного палива була Туреччина, що забезпечила Росії 16% (2,3 млрд євро) від загального обсягу її експортних доходів від п’яти найбільших імпортерів. 44% імпорту Туреччини з Росії складали нафтопродукти на суму 1 млрд євро.
Імпорт нафтопродуктів Туреччиною скоротився у червні на 7%, як порівняти з попереднім місяцем. Закупівля російських нафтопродуктів зазнала суттєвішого зменшення — на 13%.
Турецький порт Джейхан у червні збільшив імпорт нафтопродуктів на 33%. При цьому російська продукція становила 88% від загального обсягу імпорту нафтопродуктів, зрісши на 40% порівняно з попереднім місяцем. Раніше термінал підозрювався у реекспорті російських нафтопродуктів до ЄС.
ЄС був четвертим за величиною покупцем російського викопного палива, а його імпорт забезпечував Росії 10% (1,47 млрд євро) доходів від п’яти її найбільших покупців. Майже половину цього імпорту складав російський ЗПГ вартістю 728 млн євро.
Бразилія у червні придбала російського викопного палива на суму 443 млн євро, лише нафтопродукти.

У червні 2025 року п’ять найбільших імпортерів російського викопного палива з ЄС разом заплатили Росії 1,2 млрд євро. ЄС не наклав санкції на імпорт природного газу, який складає понад 72% цих закупівель і постачається переважно трубопроводами або у вигляді зрідженого газу. Решту цього імпорту ЄС переважно становила сира нафта, яка продовжує надходити до Угорщини та Словаччини південною гілкою трубопроводу «Дружба», для якої ЄС зробив виняток.

Угорщина була найбільшим імпортером у червні, придбавши російського викопного палива на суму 356 млн євро, а саме сирої нафти (165 млн євро) й трубопровідного газу (191 млн євро).
Другим за величиною імпортером російського викопного палива у червні була Бельгія, що придбала його на загальну суму 300 млн євро. Весь цей імпорт складався з російського ЗПГ. Імпорт ЗПГ з Росії до Бельгії зріс на 12% порівняно з травнем, що корелюється із 12% зростанням загального імпорту ЗПГ у червні.
Франція, третій за величиною покупець у ЄС, закупила російського викопного палива на суму 232 млн євро, також лише ЗПГ. Втім той факт, що цей газ імпортується через Францію, не обов’язково означає, що країна його споживає. Нещодавнє дослідження вказує на те, що частина російського ЗПГ, що надходить до Франції через термінал Дюнкерк, постачається далі до Німеччини.
Четвертим за величиною імпортером російського викопного палива в ЄС була Словаччина. Майже 81% її імпорту становила сира нафта, яка транспортувалась трубопроводом «Дружба» (178 млн євро). Термін дії винятку, що дозволяв переробку російської сирої нафти на нафтопродукти та їх реекспорт до Чехії, припинився 5 червня.
Тоді як Чехія заявляє, що у неї немає потреби в імпорті нафтопродуктів зі Словаччини, торгівля ними залишається важливою для останньої. За даними Євростату, у першому кварталі 2025 року Словаччина щомісяця експортувала до Чехії нафтопродукти на суму 59 млн євро (в середньому), що становить 40% її загального місячного експорту. Щоб вести таку торгівлю з Чехією далі, Словаччина має довести, що нафтопродукти не були вироблені з російської сирої нафти.
Нещодавно опублікований звіт CREA та CSD продемонстрував, як Угорщина та Словаччина використали надану поступку, аби не послаблювати свою залежність від російського викопного палива з моменту вторгнення. Через тиждень після його публікації угорський нафтогазовий гігант MOL Group оголосив про нову угоду, яка може зумовити «збільшення обсягів переробки альтернативної сирої нафти на нафтопереробних заводах компанії до 160 тисяч тонн на рік». Хоча цей крок подається як прогрес, насправді він зменшить загальну залежність обох країн від російської нафти лише на 1%.
Нідерланди у червні імпортували з Росії тільки ЗПГ — на суму 99 млн євро.

Як змінюються ціни на нафту?

У червні 2025 року середня спотова ціна на нафту марки Urals різко зросла на 14%, перевищивши граничний рівень, до 65,1 дол. США за барель.
Середньомісячна ціна суміші російської сирої нафти марки Sokol підвищилась на 8%, до 64,5 дол. США за барель.
Це зростання цін на російську нафту відповідало коливанням цін на світовому ринку. Ціна еталонної нафти марки Brent у червні, порівняно з попереднім місяцем, також підвищилась на 9%.

У червні знижка на сиру нафту марки Urals скоротилась аж на 26% проти травня, у середньому до 4,7 дол. США за барель порівняно із сирою нафтою марки Brent. Водночас знижка на нафту марки Sokol зросла на 25% — до 5,18 дол. США за барель.
Упродовж цього періоду судна, що належать країнам G7+ або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх російських портових регіонах, при цьому середні експортні ціни на сиру нафту і далі перевищували граничну. Такі випадки вимагають подальшого розслідування з боку органів, що контролюють дотримання санкцій, на предмет порушення останніх.

Через запровадження західних санкцій контроль над російською нафтою відновлюють танкери країн G7+

У червні 2025 року Росія перевезла 24,8 млн тонн нафти морем, що на 5% менше, ніж попереднього місяця. Більш як половину (56%) цього експорту нафти забезпечили танкери країн G7+, що на 6 відсоткових пунктів більше, ніж у травні. Із січня частка країн G7+ у транспортуванні російської нафти зросла з 36% до 56%.
Порівняно з попереднім місяцем морський експорт сирої нафти з Росії скоротився на 5%. Танкери країн G7+ у червні перевезли 41% експорту сирої нафти проти лише 17% у січні. Використання «тіньових» танкерів для транспортування сирої нафти знизилось із 83% у січні до 59% у червні.
Перевезення російських нафтопродуктів загалом уже менше залежить від «тіньових» танкерів. У червні танкери країн G7+ забезпечили 80% експорту нафтопродуктів, що є вищим показником, ніж у травні (75%).

«Тіньові» танкери створюють значні ризики для екології та ефективності санкцій

У червні 2025 року російську сиру нафту та нафтопродукти транспортували 435 танкерів, з яких 153 були «тіньовими». Третина цих «тіньових» танкерів мала вік щонайменше 20 років.
Старіші «тіньові» танкери, що транспортують російську нафту та нафтопродукти через виключні економічні зони, територіальні води чи протоки держав-членів ЄС, викликають екологічне та фінансове занепокоєння через свій вік, сумнівну документацію про технічне обслуговування та сумнівне страхове покриття. Імовірно, останнє не містить достатнього P&I-страхування (захист і відшкодування), щоб покрити витрати у випадку розливу нафти або аварії. У разі настання аварії, основний фінансовий тягар щодо очищення, імовірно, доведеться нести прибережними країнам, не кажучи вже про шкоду екології їхніх морів.
Для платників податків прибережних країн вартість очищення та компенсації внаслідок розливу нафти з танкерів із сумнівним страхуванням може становити понад 1 млрд євро.

За попередніми оцінками, у червні 2025 року у водах ЄС було здійснено щоденні STS-трансфери російської нафти на суму 218 млн євро, що на 6% більше, ніж попереднього місяця. 87% цих трансферів забезпечували танкери країн G7+, а решту — «тіньові» судна, що часто не мають страхування або зареєстровані під зручними прапорами.
Цей зсув свідчить про зростання тиску західних санкцій та правоохоронних заходів. 16-й та 17-й пакети санкцій ЄС забороняють доступ до портів будь-яким танкерам, причетним до несанкціонованих STS-трансферів російської нафти, та вимагають повідомляти про заплановані STS-трансфери у водах ЄС за 48 години до їх здійснення. Ця політика спрямована на ризикові операції та обмежує можливості для здійснення діяльності, що порушує встановлені вимоги.
Панама також посилила законодавчий нагляд. У травні її морське управління зобов’язало танкери під прапором Панами, багато з яких належать до тіньового флоту, подавати детальні плани з STS-трансферів за 48 годин до їх реалізації. Разом ці міжнародні заходи стимулюють здійснювати STS-трансфери, використовуючи тільки ті судна, що відповідають вимогам країн G7.

Як союзники України можуть продовжувати «закручувати» гайки?

Доходи Росії від експорту викопного палива впали після запровадження санкцій, заразом обмежуючи можливості Путіна фінансувати війну. Втім потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити фінансування військового бюджету Кремля. Зокрема, йдеться про зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборону викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ і трубопровідного палива, торгівля якими в ЄС є законною.

Знизити граничну ціну на нафту

Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 40% (146 млрд євро) із моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця червня 2025 року. Тільки у червні гранична ціна в 30 дол. США за барель зменшила б доходи Росії на 37% (4,12 млрд євро).
Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації відповідного падіння доходів.
З моменту запровадження санкцій і до кінця червня 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б доходи Росії на 11% (39,51 млрд євро). Лише у червні 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни зменшило б доходи Росії на 5% (приблизно 0,55 млрд євро).
Враховуючи поточні світові ціни на нафту, Єврокомісія нещодавно запропонувала знизити граничну ціну на нафту до 45 дол. США за барель. Аналіз CREA свідчить, що лише у червні гранична ціна в 45 дол. США за барель скоротила б доходи Росії на 28% (3,1 млрд євро). Втім цей розрахунок передбачає суворе й повне дотримання політики граничної ціни, яка навіть нині не завжди виконується.

Обмежити зростання «тіньового» флоту та закрити лазівку в нафтопереробці

Через зростання «тіньового» флоту залежність Росії від суден, які належать країнам G7+ або застраховані в них, зменшилась. Це відповідно впливає на спроможність коаліції за обмеження ціни знизити граничну ціну та вдарити по доходах Росії від експорту нафти. Країни, що запровадили санкції, мають запобігти зростанню використання Росією «тіньових» танкерів, які не підпадають під дію політики обмеження ціни на нафту.
Країни G7+ також мають закрити дедалі більшу лазівку в нафтопереробці, заборонивши імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти. Це посилить вплив санкцій, позбавляючи треті країни стимулів імпортувати значні обсяги російської нафти та сприяючи скороченню російських експортних доходів. Заборона імпорту нафтопродуктів із НПЗ, які переробляють російську сиру нафту, також знизить ціну на російську нафту, оскільки Росії буде складно знайти покупців чи розширити свій ринок.

Посилити правозастосування та моніторинг

Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати проактивних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
Попри явні докази порушень, правоохоронні органи мають посилити застосовування штрафних санкцій проти перевізників, страховиків або власників суден, і ця інформація повинна бути загальнодоступною. Покарання суб’єктів-порушників підвищують передбачуваний ризик бути спійманим і діють як стримуючий фактор.
Покарання за порушення політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Нинішні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Потрібно штрафувати судна та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
Правоохоронні органи, які забезпечують дотримання санкцій, мають продовжувати застосовувати санкції до «тіньових» танкерів, оскільки це перешкоджає Росії транспортувати свою нафту за ціною, вищою за граничну. За оцінками CREA, початкові санкції OFAC щодо «тіньових» танкерів спричинили збільшення знижки, яку Росія пропонує покупцям своєї нафти, і скоротили доходи Росії від експорту сирої нафти на 5% (512 млн євро на місяць).
Брак належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшують експортні доходи Росії для фінансування її війни проти України.
Країни G7+ мають заборонити STS-трансфери російської нафти у водах країн G7+. STS-трансфери, які здійснюються старими «тіньовими» танкерами із сумнівною документацію про технічне обслуговування та сумнівним страхуванням, породжують екологічні та фінансові ризики для прибережних держав і забезпечують Росії логістику для експорту великих обсягів сирої нафти. Прибережні держави повинні вимагати від ймовірно «тіньових» нафтових танкерів, які транспортують російську нафту через їхні територіальні води, надання документів, що підтверджують наявність адекватного морського страхування. Якщо ймовірно «тіньові» танкери не можуть цього зробити, їх слід додавати до санкційних списків OFAC, Сполученого Королівства та ЄС. Така політика здатна обмежити можливості Росії транспортувати свою нафту «тіньовими» танкерами, на які вимога дотримання політики обмеження ціни на нафту не поширюється.

Пов’язані звіти:

Примітка щодо методології:

Ці щомісячні звіти використовують методологію CREA для відстеження перевезення викопного палива.

Дані, які використовуються для щомісячних звітів, беруться як зріз станом на кінець кожного місяця. Дані про торгівлю нафтою та її перевезення переглядаються та перевіряються суб’єктами, що їх надають, протягом місяця. Для забезпечення точності ми щомісяця відповідно оновлюємо ці перевірені дані. Це означає, що у наших оновлених наступних щомісячних звітах дані за попередній місяць можуть відрізнятися. Для забезпечення узгодженості ми не змінюємо звіти за попередні місяці, але розглядаємо найновіші звіти як такі, що містять найточніші дані щодо експортних доходів і обсягів.

Значення щоденних обсягів доходів Росії від товарів, що використовуються у цих звітах, розраховуються як середнє за методологією CREA для ціноутворення.

Ми оцінили вплив ембарго на сиру нафту та політики обмеження ціни, запроваджених країнами ЄС/G7, розрахувавши ціну нафти марки Urals за відсутності і цієї політики, і вторгнення Росії в Україну. Для цього ми обчислили середню різницю між спотовими цінами на нафту марок Brent і Urals за рік до вторгнення. Цю середню різницю ми використали для оцінки очікуваної ціни нафти марки Urals на основі поточної вартості нафти марки Brent із моменту запровадження політики обмеження ціни. Ми застосували очікувану і поточну ціни нафти марки Urals, а також обсяги проданої нафти марки Urals за даними Kpler, щоб визначити різницю в загальній вартості російського експорту.