Червень 2024 — Щомісячний аналіз російського експорту викопного палива та відповідних санкцій – Вітаємо на сайті Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA)

Місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 5% до найнижчого в 2024 році рівня

Ключові висновки

Місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 5% порівняно з попереднім місяцем до 664 млн євро на день.
У червні 2024 року найбільшим імпортером російського ЗПГ був ЄС, що придбав 54% від загального експорту Росії, за ним ішли Китай (22%) і Японія (18%).
У червні Бельгія, Іспанія та Франція імпортували з Росії виключно ЗПГ. Бельгія була другим за величиною загальним імпортером російського викопного палива, закупивши його на суму 223 млн євро, за нею ішли Іспанія (182 млн євро) та Франція (151 млн євро).
Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії на 58 млрд євро (25%) з моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця червня 2024 року. Тільки в червні гранична ціна в 30 дол. США за барель знизила б доходи Росії на 3,23 млрд євро (25%).
З моменту запровадження санкцій і до кінця червня 2024 року повне дотримання політики обмеження ціни на нафту скоротило б доходи Росії на 8% (19,52 млрд євро). Лише у червні повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б її доходи на 10% (приблизно 1 млрд євро).
У червні 2024 року ЄС оприлюднив свій 14-й пакет санкцій, що вперше розглядає 27 суден, які беруть участь у війні Росії проти України. Ці судна підпадають під заборону на доступ до портів та надання послуг.

У першому півріччі 2024 року імпорт російського газу з боку ЄС зріс на 27%, спрямувавши в бюджет Кремля 8,7 млрд євро

Попри узгоджені зусилля Європейського Союзу щодо зменшення його залежності від російського природного газу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в першій половині 2024 року імпорт ЄС з Росії зріс на 27% порівняно з аналогічним періодом минулого року та забезпечив Росії 8,7 млрд євро доходів.

Такий сплеск поглибив залежність ЄС від російського газу. За перші шість місяців цього року імпорт із Росії склав 20% від загального споживання природного газу в ЄС (разом із операціями з перевантаження), що на 4 відсоткові пункти більше, ніж минулого року. Хоча деякі країни ЄС прагнуть запровадити санкції проти російського ЗПГ, у першій половині року імпорт ЗПГ блоком збільшився на 9% проти минулого року. Цьогоріч російський ЗПГ становить 43% від загального імпорту російського газу з боку ЄС.

Решта імпортованого країнами ЄС природного газу з Росії надходила транзитом через Україну та газопроводом «Турецький потік», й імпорт значно зріс. Порівняно з минулим роком імпорт газу, що надходить до ЄС через газопровід «Турецький потік», збільшився на 64%, а імпорт через Україну — на 30%.

Тенденції щодо загального доходу від експорту

У червні 2024 року місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 5% порівняно з попереднім місяцем до 664 млн євро на день.
Доходи від сирої нафти, що транспортується морем, склали 227 млн євро на день — залишаючись на тому ж рівні, що й попереднього місяця.
Незначне падіння ціни на російську сиру нафту також призвело до скорочення доходів від трубопровідної сирої нафти на 3% до 84 млн євро на день.
Подібна тенденція спостерігалася і щодо доходів Росії від морського експорту нафтопродуктів, які скоротилися на 5%, як порівняти з попереднім місяцем, до 209 млн євро на день.
У червні доходи від експорту російського ЗПГ зменшились на 9% до 34 млн євро на день, а доходи від трубопровідного газу впали на 11% порівняно з попереднім місяцем, до 49 млн євро на день.
Доходи Росії від експорту вугілля знизились на 14% проти попереднього місяця — до 59 млн євро на день.

Хто купує російське викопне паливо?

Вугілля: із 5 грудня 2022 року і до кінця червня 2024 року Китай закупив 45% від усього російського експорту вугілля, за ним ідуть Індія (18%) і Південна Корея (10%).
Сира нафта: Китай придбав 47% російського експорту сирої нафти, далі йшли Індія (35%), ЄС (7%) і Туреччина (6%).
ЗПГ: найбільшим покупцем був ЄС, закупивши 50% російського експорту ЗПГ, за ним ішли Китай (20%) і Японія (18%).
Нафтопродукти: Туреччина, будучи найбільшим покупцем, придбала 24% російського експорту нафтопродуктів, за нею йдуть Китай (12%) і Бразилія (11%).
Трубопровідний газ: найбільшим покупцем був ЄС, придбавши 39% російського трубопровідного газу, далі йшли Туреччина (29%) і Китай (26%).

У червні найбільшим покупцем російського викопного палива був Китай, що на нього припало 43% (5,9 млрд євро) місячних експортних надходжень Росії від п’яти найбільших імпортерів. Сира нафта становила 67% (3,9 млрд євро) імпорту Китаю з Росії.
Індія була другим за величиною покупцем російського викопного палива минулого місяця. Сира нафта становила майже 80% імпорту Індії (на суму 2,6 млрд євро).
Третім за величиною був імпорт Туреччини, забезпечивши 18% (2,4 млрд євро) загального обсягу експортних надходжень Росії від п’яти найбільших імпортерів. Більшу частку імпорту Туреччини з Росії складали нафтопродукти, 46%, та морська нафта, 38%. Нещодавно опубліковане розслідування CREA та CSD свідчить, що європейські організації могли імпортувати російські нафтопродукти, змішані з нафтопродуктами з нафтосховищ у Туреччині або реекспортовані з цих нафтосховищ.
Четвертим за величиною покупцем російського викопного палива в червні був ЄС, що його імпорт складав 12% (1,6 млрд євро) від загального обсягу експортних надходжень Росії від п’яти найбільших покупців. Найбільшу частку у закупівлях російського викопного палива країнами ЄС становив трубопровідний газ (40%), а також ЗПГ (38%).
Бразилія придбала російського експорту викопного палива на 613 млн євро, насамперед нафтопродукти.

ЄС зробив виняток для російської сирої нафти, що імпортується південною гілкою нафтопроводу «Дружба» до Угорщини, Словаччини та Чехії. Російський трубопровідний газ і ЗПГ залишаються поза санкціями.
У червні п’ятірка найбільших країн-імпортерів російського викопного палива в ЄС заплатила Росії 920 млн євро. Через винятки у санкціях держави-члени можуть продовжувати купувати російське викопне паливо.
Найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС була Словаччина, що закупила викопного палива на суму 282 млн євро. Імпорт містив трубопровідну сиру нафту на суму 149 млн євро та трубопровідний газ на суму 82 млн євро.
У червні Бельгія, Іспанія та Франція імпортували лише ЗПГ. Бельгія була другим за величиною імпортером російського викопного палива (223 млн євро), за нею ідуть Іспанія (82 млн євро) та Франція (151 млн євро).
Італія придбала російського трубопровідного газу на 133 млн євро, ставши п’ятим за величиною покупцем у ЄС.

Як змінюються ціни на нафту?

У червні середня спотова ціна на нафту марки Urals знизилася на 5% порівняно з попереднім місяцем, але все ще була значно вищою за граничну ціну на сиру нафту, склавши 67,93 дол. США за барель.
Ціни на суміші російської нафти марок Східний Сибір–Тихий океан (ESPO) і Sokol, що здебільшого пов’язані з азійськими ринками, впали на 4%.

У червні нафта марки Urals продавалась і купувалась із середньою знижкою у 14,04 дол. США за барель порівняно із сирою нафтою марки Brent.
Знижки на суміші нафти марок ESPO та Sokol залишалися відносно стабільними та помірними: на рівні 4,26 дол. США за барель та 5,59 дол. США за барель відповідно.
Упродовж цього періоду судна, що належать країнам G7+ або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх російських портових регіонах, при цьому середні експортні ціни на сиру нафту і далі перевищували граничну. Такі випадки вимагають подальшого розслідування з боку органів, що контролюють дотримання санкцій, на предмет порушення останніх.

Залежність Росії від судноплавства країн Європи та G7 залишається дуже високою

У червні 2024 року 36% російської сирої нафти та нафтопродуктів, які транспортуються морем, було перевезено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни на нафту. Решту продуктів доставляли «тіньові» танкери, на які політика обмеження ціни не поширюється.
82% російської сирої нафти, що транспортується морем, перевезли «тіньові» танкери, тоді як танкери, що належать країнам, які впроваджують політику обмеження ціни, або застраховані в них, перевезли 18%.
«Тіньові» танкери, що транспортують нафтопродукти, у червні 2024 року перевезли 36% загального обсягу продукції Росії. Решту об’єму було відвантажено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни.
Вперше ЄС розглянув конкретні судна, які беруть участь у війні Росії проти України, та наклав на них заборону на доступ до портів і заборону на надання послуг цим суднам. У своєму 14-му пакеті санкцій ЄС додав до санкційного списку 27 нових суден. CREA проводить оцінку цієї політики та її впливу на здатність цих 27 танкерів продовжувати транспортувати російську нафту.

«Тіньові» танкери підвищують ризики для екології та ефективності санкцій

У червні російську сиру нафту та нафтопродукти експортували 289 суден, з яких 158 були «тіньовими» танкерами із середнім віком 17 років. Найстарішому з цих «тіньових» танкерів було 37 років, а 30% цих суден мали щонайменше 20 років.
Старіші «тіньові» танкери, що транспортують російську нафту та нафтопродукти через виключні економічні зони, територіальні води чи різні протоки держав-членів ЄС, викликають екологічне та фінансове занепокоєння через сумнівне страхове покриття. Імовірно, воно не містить достатнього P&I-страхування (захист і відшкодування), щоб покрити витрати в разі розливу нафти або аварії. У разі ж настання аварії, основний фінансовий тягар щодо очищення, ймовірно, доведеться нести країнам ЄС, не кажучи вже про шкоду екології їхніх морів.
Для платників податків прибережних країн вартість очищення та компенсації внаслідок розливу нафти з танкерів із сумнівним страхуванням може перевищувати 1 млрд євро.

У червні 2024 року у водах ЄС було здійснено трансфери із судна на судно (STS) загального експорту російської сирої нафти та нафтопродуктів вартістю у 735 млн євро.
63% цих трансферів здійснювалося танкерами, застрахованими у країнах G7+. STS-трансфери російської нафти серйозно підривають санкції, дозволяючи Росії уникати санкцій і граничної ціни через розподіл вантажів між кількома покупцями та змішування дешевшої російської нафти з неросійською.
«Тіньові» танкери, середній вік яких становить 17 років, здійснили у водах ЄС STS-трансфери на загальну суму 269 млн євро.

Як союзники України можуть продовжувати «закручувати» гайки?

Доходи Росії від експорту викопного палива впали після запровадження санкцій, згодом обмежуючи можливості Путіна фінансувати війну. Однак потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити військовий бюджет Кремля. Зокрема, йдеться про зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборону викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ і трубопровідного палива, торгівля якими в ЄС є законною.

Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії на 58 млрд євро (25%) із моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця червня 2024. Тільки в червні гранична ціна в 30 дол. США за барель знизила б доходи Росії на 3,23 млрд. євро (25%).
Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації падіння доходів.
З моменту запровадження санкцій і до кінця червня 2024 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б доходи Росії на 8% (19,52 млрд євро). Лише у червні повне дотримання політики обмеження ціни зменшило б її доходи на 10% (приблизно 1 млрд євро).
Країни, що запровадили санкції, мають запобігти зростанню використання Росією «тіньових» танкерів, які не підпадають під дію політики обмеження ціни на нафту. Країни, що запровадили санкції, повинні заборонити продаж старих танкерів власникам, зареєстрованим у країнах, які не впроваджують політику обмеження ціни на нафту. Це б допомогло обмежити зростання «тіньового» флоту, що спостерігається після вторгнення Росії в Україну.
Залежність Росії від суден, які належать країнам G7+ або застраховані в них, надає коаліції за обмеження ціни адекватні важелі для зниження граничної ціни, посилення моніторингу та забезпечення виконання політики граничної ціни, що суттєво знизило б доходи Росії від експорту нафти.
Країни G7+ мають закрити лазівку в нафтопереробці, заборонивши імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти. Це посилить вплив санкцій, позбавляючи треті країни стимулів імпортувати значні обсяги російської нафти та сприяючи скороченню російських експортних доходів. Заборона імпорту нафтопродуктів з НПЗ, які переробляють російську сиру нафту, також знизить ціну на російську нафту, оскільки Росії буде складно знайти покупців чи розширити свій ринок.
Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати проактивних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
Попри явні докази порушень, правоохоронні органи мають посилити застосовування штрафних санкцій проти перевізників, страховиків або власників суден, і ця інформація повинна бути загальнодоступною. Покарання суб’єктів-порушників підвищують передбачуваний ризик бути спійманим і діють як стримуючий фактор.
Покарання за порушення політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Нинішні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Потрібно штрафувати судна та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
Правоохоронні органи, які забезпечують застосування санкцій, мають продовжувати застосовувати санкції до «тіньових» танкерів, оскільки це заважає Росії транспортувати свою нафту за ціною, вищою за граничну. За оцінками CREA, санкції OFAC щодо «тіньових» танкерів спричинили збільшення знижки, яку Росія пропонує покупцям своєї нафти, і скоротили доходи Росії від експорту сирої нафти на 5% (512 млн євро на місяць).
Брак належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшують експортні доходи Росії для фінансування її війни проти України.
Країни G7+ повинні заборонити STS-трансфери російської нафти у водах країн ЄС/G7. STS-трансфери, які здійснюються «тіньовими» танкерами, породжують екологічні та фінансові ризики для прибережних держав і забезпечують Росії логістику для експорту великих обсягів сирої нафти. Прибережні держави повинні вимагати від «тіньових» танкерів, які транспортують російську нафту через їхні територіальні води, надання документів, що підтверджують наявність адекватного морського страхування. Якщо «тіньові» танкери не можуть цього зробити, їх слід додавати до санкційних списків OFAC, OFSI та ЄС. Така політика може обмежити можливості Росії транспортувати свою нафту «тіньовими» танкерами, на які вимога дотримання політики обмеження ціни на нафту не поширюється.

Пов’язані звіти:

Примітка щодо методології

Оновлення станом на 19 жовтня 2023 – Тепер для оцінки морського експорту з Росії та інших країн ми використовуємо дані Kpler. Ця зміна збільшує оцінку (що здійснюється нашим трекером) експорту з Росії до інших країн світу на 77,8 млрд євро (+18%), а до ЄС на 12,4 млрд євро (+2,8%).Ми також змінили спосіб отримання інформації про P&I-страхування (захист і відшкодування) суден, щоб мати додаткові дані безпосередньо від відомих P&I-страховиків, а також від Equasis. Це було зроблено, щоб переконатися, що ми фіксуємо правильну дату початку страхування судна.
Дізнатися більше про зміни в нашій методології можна в нашій публікації про перехід від даних із автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) до даних Kpler.Дані, які використовуються для цих щомісячних звітів, беруться як зріз станом на кінець кожного місяця. Дані про торгівлю нафтою та її перевезення переглядаються та перевіряються суб’єктами, що їх надають, протягом місяця. Для забезпечення точності ми щомісяця відповідно оновлюємо ці перевірені дані. Це означає, що у наших оновлених наступних щомісячних звітах дані за попередній місяць можуть відрізнятися. Для забезпечення узгодженості ми не змінюємо звіти за попередні місяці, але розглядаємо найновіші звіти як такі, що містять найточніші дані щодо експортних доходів і обсягів.