Автори: Петрас Катінас

Танкери країн G7+ в липні забезпечували понад 50% експорту російської нафти, однак «тіньові» танкери продовжували домінувати в експорті сирої нафти

Ключові висновки

У липні місячні доходи Росії від експорту викопного палива знизились на 3% порівняно з попереднім місяцем, до 585 млн євро на день.
Доходи від трубопровідного газу порівняно з попереднім місяцем зросли на 41%, до 71 млн євро на день, тоді як обсяги його експорту збільшились на 33%. Після червневого ремонту «Турецького потоку» експорт цим трубопроводом зріс на 41%, що також може бути зумовлено спекою, яка стимулює використання електроенергії та використання газу для її виробництва.
П’ять найбільших імпортерів російського викопного палива в ЄС разом заплатили Росії 1,1 млрд євро за її викопне паливо. ЄС не наклав санкції на імпорт природного газу, який складає понад 67% цих закупівель. У липні він постачався передовсім трубопроводами або як зріджений природний газ (ЗПГ).
Цього місяця Росія експортувала 25,3 млн тонн нафти морем. Понад половину (55%) цих продажів нафти перевозили танкери, що належать країнам G7+ або застраховані в них, що на 2% менше, ніж у червні. Із січня частка країн G7+ у транспортуванні російської нафти зросла з 36% до 55%.
Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 40% (150 млрд євро) із моменту запровадження санкцій ЄС у грудні 2022 року і до кінця липня 2025 року. Тільки у липні гранична ціна в 30 дол. США за барель зменшила б доходи Росії на 36% (3,84 млрд євро).
З моменту запровадження санкцій і до кінця липня 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б експортні доходи Росії на 11%. Тільки в липні 2025 року повне дотримання цієї політики зменшило б доходи країни на 6%.

Тенденції щодо загального доходу від експорту

У липні місячні доходи Росії від експорту викопного палива знизились на 3% проти попереднього місяця — до 585 млн євро на день.
Доходи Росії від сирої нафти, що транспортується морем, різко впали на 12% порівняно з червнем, до 192 млн євро на день, а обсяги зменшились на 11%.
Російські доходи від сирої нафти, що транспортується трубопроводами, дещо зросли, на 1%, як порівняти з попереднім місяцем, до 75 млн євро на день.
Російські доходи від продажу ЗПГ скоротились на 19% до 30 млн євро на день, що відповідає падінню обсягів експорту на 21%. Доходи від ЗПГ знижуються четвертий місяць поспіль.
Доходи від трубопровідного газу зросли на 41% до 71 млн євро на день, тоді як обсяги його експорту збільшились на 33% проти попереднього місяця. Це можна пояснити зростанням експорту через «Турецький потік» на 41% порівняно з попереднім місяцем, оскільки трубопровід якийсь час не працював у червні через щорічне технічне обслуговування. Іншим чинником може бути спека, що призвела до збільшення споживання електроенергії та її виробництва з газу.
Російські доходи від продажу нафтопродуктів, що транспортуються морем, знизились на 5% до 147 млн євро на день, натомість обсяги їх експорту скоротились на 4%.
Російські доходи від продажу вугілля зменшились на 2% порівняно з попереднім місяцем до 68 млн євро на день, хоча обсяги залишалися стабільними.

Хто купує російське викопне паливо?

Вугілля: з 5 грудня 2022 року і до кінця липня 2025 року Китай придбав 44% усього експорту вугілля Росії. Замикали п’ятірку найбільших покупців Індія (20%), Туреччина (11%), Південна Корея (9%) і Тайвань (4%).
Сира нафта: Китай придбав 47% експорту російської сирої нафти, Індія — 38%, а ЄС і Туреччина — по 6%.
Нафтопродукти: Туреччина, найбільший покупець, придбала 26% експорту нафтопродуктів з Росії, за нею ішов Китай (12%) і Бразилія (12%).
ЗПГ: найбільшим покупцем був ЄС, що придбав 51% експорту російського ЗПГ, далі йшли Китай (21%) і Японія (18%).
Трубопровідний газ: придбавши 36% трубопровідного газу з Росії, ЄС став найбільшим покупцем, а замикали трійку лідерів Китай (30%) і Туреччина (27%).

У липні 2025 року Китай залишався найбільшим покупцем російського викопного палива у світі. Його імпорт складав 42% (6,2 млрд євро) місячних експортних доходів Росії від п’яти найбільших імпортерів. Сира нафта становила 66% (4,1 млрд євро) імпорту Китаю з Росії.
Індія знову була другим за величиною покупцем російського викопного палива, імпортувавши його на суму 3,5 млрд євро. 78% (2,7 млрд євро) цього імпорту становила сира нафта.
Туреччина у липні була третім за величиною імпортером викопного палива з Росії, забезпечивши їй 21% (3,1 млрд євро) від загального обсягу експортних доходів від п’яти найбільших імпортерів. Нафтопродукти складали 39% імпорту Туреччини з Росії (1,2 млрд євро).
ЄС був четвертим за величиною покупцем російського викопного палива, а його імпорт забезпечив Росії 9% (1,3 млрд євро) доходів від п’яти найбільших покупців. 70% цього імпорту (930 млн євро) становили російський ЗПГ і трубопровідний газ.
Саудівська Аравія у липні придбала російського викопного палива на суму 489 млн євро, лише нафтопродукти.

У липні 2025 року п’ять найбільших імпортерів російського викопного палива з ЄС разом заплатили Росії 1,1 млрд євро. ЄС не наклав санкції на імпорт природного газу, який складає понад 67% цих закупівель і постачається переважно трубопроводами або у вигляді зрідженого газу. Решту цього імпорту ЄС становила насамперед сира нафта, що продовжує надходити до Угорщини та Словаччини південною гілкою трубопроводу «Дружба», для якої ЄС зробив виняток.
Угорщина в липні була найбільшим імпортером у ЄС, придбавши російського викопного палива на суму 485 млн євро, зокрема сирої нафти на 200 млн євро та трубопровідного газу на 285 млн євро.
Франція, другий за величиною покупець у ЄС, імпортувала російського викопного палива на суму 239 млн євро, тільки ЗПГ. Втім той факт, що цей газ імпортується через Францію, не обов’язково означає, що країна його споживає. Як свідчать дані дослідження, частина російського ЗПГ, що надходить до Франції через термінал Дюнкерк, постачається далі до Німеччини.
Словаччина була третім за величиною імпортером російського викопного палива в ЄС. Сира нафта, яка постачалася через трубопровід «Дружба», становила 79% імпорту Словаччини (169 млн євро). Термін дії винятку, що дозволяв переробку російської сирої нафти на нафтопродукти та їх реекспорт до Чехії, припинився 5 червня.
Бельгія була четвертим за величиною імпортером російського викопного палива, придбавши його на загальну суму 102 млн євро, лише російський ЗПГ.
Іспанія, п’ятий за величиною імпортер, імпортувала з Росії тільки ЗПГ на суму 66 млн євро.

Як змінюються ціни на нафту?

У липні 2025 року середня ціна нафти марки Urals залишилася незмінною на рівні 65,1 дол. США за барель.
Динаміка цін на російську нафту відповідала їх коливанням на світовому ринку. Ціна на еталонну нафту марки Brent у липні дещо зросла, на 0,69%, порівняно з попереднім місяцем.

У липні знижка на сиру нафту марки Urals зменшилась аж на 17% проти червня до середнього рівня 3,9 дол. США за барель порівняно із сирою нафтою марки Brent.

Через запровадження західних санкцій контроль над російською нафтою відновлюють танкери країн G7+

У липні 2025 року Росія експортувала морем 25,3 млн тонн нафти. Понад половину (55%) цього експорту перевезли танкери країн G7+, що на 2% менше, ніж у червні. Із січня частка країн G7+ у транспортуванні російської нафти зросла з 36% до 55%.
У липні танкери країн G7+ забезпечили 42% поставок сирої нафти порівняно з лише 17% у січні. Використання «тіньових» танкерів для перевезення сирої нафти скоротилося з 83% у січні до 58% у липні.
Транспортування російських нафтопродуктів загалом стало менше залежати від «тіньових» танкерів. У липні танкери країн G7+ забезпечували 75% експорту нафтопродуктів проти 78% у червні.

«Тіньові» танкери створюють значні ризики для екології та ефективності санкцій

У липні 2025 року російську сиру нафту та нафтопродукти транспортували 388 суден, з яких 122 були «тіньовими». Третина цих «тіньових» танкерів мала вік щонайменше 20 років.
Старіші «тіньові» танкери, що транспортують російську нафту та нафтопродукти через виключні економічні зони, територіальні води чи протоки держав-членів ЄС, викликають екологічне та фінансове занепокоєння через свій вік, сумнівну документацію про технічне обслуговування та сумнівне страхове покриття. Імовірно, останнє не містить достатнього P&I-страхування (захист і відшкодування), щоб покрити витрати у випадку розливу нафти або аварії. У разі настання аварії, основний фінансовий тягар щодо очищення, імовірно, доведеться нести прибережними країнам, не кажучи вже про шкоду екології їхніх морів.
Для платників податків прибережних країн вартість очищення та компенсації внаслідок розливу нафти з танкерів із сумнівним страхуванням може становити понад 1 млрд євро.
Реєстр суден Панами припинив приймати нафтові танкери та балкери віком понад 15 років. Цей крок зумовлений тиском на країну через її вагому роль у реєстрації значної кількості суден «тіньового флоту», пов’язаних з російською та іранською торгівлею нафтою. Він також розширює суворіший процес перевірки, запроваджений наприкінці 2024 року.

За попередніми оцінками, у липні 2025 року у водах ЄС було здійснено щоденні STS-трансфери російської нафти на суму 127 млн євро, що на 44% менше, ніж попереднього місяця. 86% цих трансферів забезпечили танкери країн G7+, а решту — «тіньові» судна, що часто не мають страхування або зареєстровані під зручними прапорами.

Як союзники України можуть продовжувати «закручувати» гайки?

Доходи Росії від експорту викопного палива впали після запровадження санкцій, заразом обмежуючи можливості Путіна фінансувати війну. Втім потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити фінансування військового бюджету Кремля. Зокрема, йдеться про зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборону викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ і трубопровідного палива, торгівля якими в ЄС є законною.

Знизити граничну ціну на нафту

Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 40% (150 млрд євро) із моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця липня 2025 року. Тільки у липні гранична ціна в 30 дол. США за барель зменшила б доходи Росії на 36% (3,84 млрд євро).
Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації відповідного падіння доходів.
З моменту запровадження санкцій і до кінця липня 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б доходи Росії на 11% (40 млрд євро). Лише у липні 2025 року повне дотримання цієї політики зменшило б доходи Росії на 6% (приблизно 0,68 млрд євро).

Обмежити зростання «тіньового» флоту та посилити заходи, спрямовані проти лазівок у нафтопереробці

Часте застосування санкцій до російських «тіньових» суден зумовило повернення Росії до використання танкерів, що належать країнам G7+ або застраховані в них, для перевезення своєї нафти. Проте російські «тіньові» танкери досі контролюють транспортування російської сирої нафти. Крім того, чимало суден, на які накладено санкції, продовжують постачати нафту до портів по всьому світу, при цьому особливо часто порушуючи санкції ЄС та Сполученого Королівства. Країнам, що запровадили санкції, слід узгодити списки суден та парадигми правозастосування для посилення впливу на діяльність останніх.
Прибережним державам необхідно активізувати зусилля щодо моніторингу, інспекції та затримання суден «тіньового» флоту, що не мають права на законний прохід, як-от ті, яким бракує прапора чи які незаконно простоюють або загрожують безпеці. Органи влади мають забезпечувати дотримання та вдосконалення екологічного та навігаційного законодавства у своїх територіальних водах, проводячи розслідування щодо підозрілих суден і висаджуючись на них, коли для цього є підстави. Екіпажі, причетні до злочинної діяльності, слід притягувати до відповідальності, а на судна та персонал, що не відповідають вимогам, мають видаватись міжнародні ордери на арешт.
У своєму 18-му пакеті санкцій ЄС заборонив імпорт «нафтопродуктів, вироблених із російської сирої нафти». Пакет забороняє імпорт з країн, які є «чистими імпортерами» сирої нафти. Статус «чистого експортера» не перешкоджає імпорту та переробці сирої нафти російського походження, особливо в юрисдикціях із гнучкою або непрозорою практикою постачання сирої нафти. Щоб усунути цю прогалину в правозастосуванні, винятки слід застосовувати на рівні нафтопереробних заводів, а не усієї держави. Під імпортні обмеження мають підпадати нафтопродукти, вироблені на підприємствах, які переробляли російську сиру нафту упродовж останніх шести місяців, незалежно від заявленого походження кінцевого продукту та чистої експортної позиції країни, що приймає.
Наявний пільговий період надає Росії, а також трейдерам, які купують нафтопродукти, вироблені з використанням російської сирої нафти, достатньо часу для коригування ланцюгів поставок та збереження доходів від продажу нафти. Запровадження коротшого 60-денного періоду для припинення виробництва та особлива увага до високоризикових продуктів, як-от дизельне й реактивне пальне, зменшать фіскальні прибутки Росії та обмежать можливості обходу санкцій. Це також забезпечить ЄС достатньо часу, щоб знайти альтернативних постачальників.
Винятки, надані таким країнам, як Сполучене Королівство, США, Канада, Норвегія та Швейцарія, створюють можливості для реекспорту нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти, до ЄС. Цю прогалину слід усунути, аби забезпечити всеохопність та надійність санкцій.

Посилити правозастосування та моніторинг граничної ціни

Попри явні докази порушень, правоохоронні органи мають посилити застосовування штрафних санкцій проти перевізників, страховиків або власників суден, і ця інформація повинна бути загальнодоступною. Покарання суб’єктів-порушників підвищують передбачуваний ризик бути спійманим і діють як стримуючий фактор.
Покарання за порушення політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Нинішні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Потрібно штрафувати судна та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
Країни G7+ мають заборонити STS-трансфери російської нафти у водах країн G7+. STS-трансфери, які здійснюються старими «тіньовими» танкерами із сумнівною документацію про технічне обслуговування та сумнівним страхуванням, породжують екологічні та фінансові ризики для прибережних держав і забезпечують Росії логістику для експорту великих обсягів сирої нафти. Прибережні держави повинні вимагати від ймовірно «тіньових» нафтових танкерів, які транспортують російську нафту через їхні територіальні води, надання документів, що підтверджують наявність адекватного морського страхування. Якщо ймовірно «тіньові» танкери не можуть цього зробити, їх слід додавати до санкційних списків OFAC, Сполученого Королівства та ЄС. Така політика здатна обмежити можливості Росії транспортувати свою нафту «тіньовими» танкерами, на які вимога дотримання політики обмеження ціни на нафту не поширюється.
Для посилення законності морських операцій Міжнародній морській організації (ІМО) вкрай важливо переглянути свої рекомендації щодо підвищення прозорості морського страхування. ІМО має зобов’язати держави прапора вимагати від судновласників та страховиків публічно розкривати ключову фінансову інформацію, зокрема дані про платоспроможність страховиків, кредитні рейтинги визнаних агентств та перевірені аудиторами фінансові звіти. Морські органи прибережних держав повинні мати юридичне право затримувати танкери (і навіть заохочуватися до цього), які плавають під фальшивими прапорами, створюючи загрозу для довкілля та безпеки.

Пов’язані звіти:

Примітка щодо методології:
Оновлення станом на 19 жовтня 2023 – Тепер для оцінки морського експорту з Росії та інших країн ми використовуємо дані Kpler. Ця зміна збільшує оцінку (що здійснюється нашим трекером) експорту з Росії до інших країн світу на 77,8 млрд євро (+18%), а до ЄС на 12,4 млрд євро (+2,8%).
Ми також змінили спосіб отримання інформації про P&I-страхування (захист і відшкодування) суден, щоб мати додаткові дані безпосередньо від відомих P&I-страховиків, а також від Equasis. Це було зроблено, щоб переконатися, що ми фіксуємо правильну дату початку страхування судна.

Дізнатися більше про зміни в нашій методології можна в нашій публікації про перехід від даних із автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) до даних Kpler.
Дані, які використовуються для цих щомісячних звітів, беруться як зріз станом на кінець кожного місяця. Дані про торгівлю нафтою та її перевезення переглядаються та перевіряються суб’єктами, що їх надають, протягом місяця. Для забезпечення точності ми щомісяця відповідно оновлюємо ці перевірені дані. Це означає, що у наших оновлених наступних щомісячних звітах дані за попередній місяць можуть відрізнятися. Для забезпечення узгодженості ми не змінюємо звіти за попередні місяці, але розглядаємо найновіші звіти як такі, що містять найточніші дані щодо експортних доходів і обсягів.