Ключові висновки

У січні місячні доходи Росії від експорту викопного палива не змінились проти попереднього місяця, стабілізувавшись на рівні 687 млн євро на день.
Доходи від сирої нафти, що транспортується морем, зросли на 13% порівняно з попереднім місяцем, до 231 млн євро на день, хоча обсяги експорту збільшились лише на 2%.
Російські доходи від експорту до Туреччини зросли на 18%, як порівняти з попереднім місяцем, завдяки значному збільшенню імпорту нафтопродуктів — на 34%. З огляду на передбачуване скорочення російського експорту сирої нафти через санкції проти суден, насамперед танкерів із сирою нафтою, в Росії відбувся сплеск нафтопереробки, спрямований на збільшення світового експорту.
У січні імпорт російського ЗПГ Францією зріс на 25% порівняно з попереднім місяцем, хоча загальний імпорт країни підвищився лише на 0,5%. У січні більше третини загального імпорту ЗПГ Францією надійшло з Росії, і це був найвищий обсяг імпорту за 12 місяців.
У січні «тіньові» танкери перевезли 84% загального обсягу російської нафти, що транспортується морем.
Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 24% (79 млрд євро) з моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця січня 2025 року. Лише в січні гранична ціна в 30 дол. США за барель знизила б доходи Росії на 23%.

Тенденції щодо загального доходу від експорту

У січні місячні доходи Росії від експорту викопного палива не змінились проти попереднього місяця, стабілізувавшись на рівні 687 млн євро на день.
Доходи від сирої нафти, що транспортується морем, зросли на 13% порівняно з попереднім місяцем, до 231 млн євро на день, хоча обсяги експорту збільшились лише на 2%.
Доходи від трубопровідної сирої нафти в січні не змінилися і становили 82 млн євро на день.
У січні російські доходи від ЗПГ зросли на 14% до 47 млн євро на день, а обсяги його експорту зменшились на аналогічні 13% до найнижчого рівня з початку зими у Північній півкулі.
Як і передбачалося, через припинення транзиту через Україну доходи Росії від трубопровідного газу в січні впали на 18%. Обсяги експорту трубопровідного газу у січні також скоротилися, на 14%. Термін транзитної угоди закінчився наприкінці 2024 року. Того ж року на експорті трубопровідного газу до ЄС Росія заробила 5,8 млрд євро.
Попри скорочення обсягів експорту на 6%, російські доходи від нафтопродуктів, що транспортуються морем, зросли на 2% порівняно з попереднім місяцем — до 207 млн євро на день.
Російські доходи від експорту вугілля продовжували падати, знизившись на 10% проти попереднього місяця, до історичного мінімуму в 47 млн євро на день.

Хто купує російське викопне паливо?

Вугілля: з 5 грудня 2022 року і до кінця січня 2025 року Китай придбав 45% усього російського експорту вугілля. Завершували п’ятірку найбільших покупців Індія (18%), Туреччина (10%), Південна Корея (9%) і Тайвань (5%).
Сира нафта: Китай придбав 47% російського експорту сирої нафти, за ним ішли Індія (37%), ЄС (6%) і Туреччина (6%).
Нафтопродукти: Туреччина, найбільший покупець, придбала 25% російського експорту нафтопродуктів, далі йшли Китай (11%) і Бразилія (11%).
ЗПГ: ЄС був найбільшим покупцем, придбавши 49% російського експорту ЗПГ, а замикали трійку лідерів Китай (22%) і Японія (18%).
Трубопровідний газ: найбільшим покупцем був ЄС, придбавши 39% російського трубопровідного газу, за ним ішли Китай (27%) і Туреччина (27%).

У січні Китай залишався найбільшим покупцем російського викопного палива. Його імпорт становив понад третину (5,9 млрд євро) місячних експортних надходжень Росії від п’яти найбільших імпортерів. Сира нафта складала 73% (4,3 млрд євро) імпорту Китаю з Росії. Імпорт російського викопного палива Китаєм у січні зріс на 8% порівняно з попереднім місяцем, передовсім через збільшення імпорту сирої нафти на 16%.
Хоча доходи Росії від експорту сирої нафти до Китаю зросли, обсяги експорту впали на 18%, як порівняти з груднем. У січні OFAC наклав санкції на 183 судна, що фактично становить третину «тіньового» флоту. Санкції передбачають період скорочення поставок нафти, поки покупці шукають альтернативи. Через зростання цін на фрахт санкції призвели до зростання спотових цін на поставки суміші марки ESPO (Східний Сибір-Тихий океан) до Китаю.
Туреччина третій місяць поспіль залишається другим за величиною імпортером викопного палива з Росії, забезпечивши їй 25% (3,9 млрд євро) місячних експортних надходжень від п’яти найбільших імпортерів. Порівняно з груднем імпорт Туреччини зріс на 18% завдяки значному збільшенню імпорту нафтопродуктів, а саме на 34%. Оскільки передбачається, що санкції проти суден вдарять по експорту російської сирої нафти, переробка нафти різко зросла, адже Росія прагне максимально експортувати нафтопродукти по всьому світу. Основним пунктом призначення була Туреччина, що в січні закупила російських нафтопродуктів на суму 1,7 млрд євро.
Третім найбільшим покупцем російського викопного палива в січні була Індія, що імпортувала 3,8 млрд євро російського викопного палива. Імпорт російської сирої нафти Індією зріс на 22% проти попереднього місяця, склавши 3 млрд євро. Також на 13% зросли обсяги імпорту. Цілком імовірно, що імпорт російської нафти Індією скоротиться після запровадження санкцій OFAC проти танкерів, і багато НПЗ уже прагнуть диверсифікувати постачання закупівлями з Близького Сходу. Після оголошення санкцій державні банки Індії заблокували платежі за російську нафту, а державні НПЗ призупинили переговори про довгострокові угоди щодо імпорту російської нафти.
ЄС був четвертим за величиною покупцем російського викопного палива в січні, а його імпорт становив 10% (1,6 млрд євро) від п’ятірки найбільших покупців. Майже половину цього імпорту складав російський ЗПГ — на суму 796 млн євро.
Бразилія в січні придбала російського викопного палива на 560 млн євро, лише нафтопродукти.

У січні п’ять найбільших країн-імпортерів російського викопного палива в ЄС разом заплатили Росії 1,2 млрд євро за свій імпорт, більше половини з яких пішло на придбання ЗПГ. ЄС зробив виняток для російської сирої нафти, що імпортується південною гілкою нафтопроводу «Дружба» до Угорщини, Словаччини та Чехії. Хоча російський трубопровідний газ і ЗПГ досі залишаються поза санкціями, трубопровідний транзит через Україну припинився в грудні 2024 року, що призвело до зупинки поставок газу Газпромом до Словаччини, а також Чехії та Австрії.
У січні Франція була найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС. Увесь її імпорт — це російський ЗПГ загальною вартістю 377 млн євро. У січні загальний імпорт ЗПГ Францією зріс лише на 0,5%, натомість імпорт з Росії — на 25%, як порівняти з попереднім місяцем, до найвищого рівня з січня 2024 року. Більше третини загального імпорту ЗПГ Францією в січні надійшло з Росії.
Другим найбільшим імпортером була Угорщина із загальним імпортом 356 млн євро. Угорщина закуповувала сиру нафту (182 млн євро) і трубопровідний газ (173 млн євро).
Словаччина, третій за величиною імпортер у ЄС, в січні придбала російського викопного палива на 232 млн євро. Понад 60% імпорту Словаччини складала російська сира нафта, що транспортується трубопроводами, на суму 141 млн євро. Значна частина цієї російської сирої нафти переробляється, а отримані нафтопродукти реекспортуються до Чехії. Це може відбуватись і далі, оскільки звільнення Словаччини від заборони на експорт вироблених з російської нафти нафтопродуктів, яке закінчилося в грудні 2024 року, було продовжене до червня 2025 року.
Імпорт російського викопного палива Бельгією та Іспанією в січні складався виключно з російського ЗПГ на суму 154 млн євро та 151 млн євро відповідно.

Як змінюються ціни на нафту?

У січні 2025 року середня спотова ціна на нафту марки Urals зросла на 4%, і далі перевищуючи граничну ціну й становлячи 70,2 дол. США за барель.
Ціна на нафту марки ESPO залишилася на рівні 70,04 дол. США за барель, а ціна на суміш російської сирої нафти марки Sokol зросла на 6% до 70,3 дол. США за барель. Обидві ці марки здебільшого пов’язані з продажами на азійських ринках.

У січні знижка на сиру нафту марки Urals зросла на 4%, як порівняти з груднем, у середньому до 5,4 дол. США за барель порівняно із сирою нафтою марки Brent.
Знижка на нафту марки ESPO зросла аж на 112% і в середньому становила 5,69 дол. США за барель, тоді як знижка на суміш марки Sokol скоротилась на 11% до 5,39 дол. США за барель.
Упродовж цього періоду судна, що належать країнам G7+ або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх російських портових регіонах, при цьому середні експортні ціни на сиру нафту і далі перевищували граничну. Такі випадки вимагають подальшого розслідування з боку органів, що контролюють дотримання санкцій, на предмет порушення останніх.

Зростання «тіньового» флоту зменшує вплив судноплавства країн G7+ на Росію

У січні 66% російської сирої нафти та нафтопродуктів, які транспортуються морем, було перевезено «тіньовими» танкерами, на які політика обмеження ціни на нафту не поширюється. Решту продуктів доставляли судна, що підпадають під політику обмеження ціни.
«Тіньові» танкери перевезли 84% загального обсягу російської сирої нафти, що транспортується морем, тоді як танкери, що належать або застраховані в країнах, які запровадили політику обмеження ціни, забезпечили перевезення 16% російської сирої нафти, експортованої в січні.
«Тіньові» танкери, що транспортують нафтопродукти, перевезли 41% загального обсягу продукції Росії. Решту обсягу було відвантажено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни.

«Тіньові» танкери створюють значні ризики для екології та ефективності санкцій

У січні російську нафту та нафтопродукти експортували 402 судна, з яких 207 були «тіньовими» танкерами. 30% із цих «тіньових» танкерів мали вік щонайменше 20 років. Найстарішому танкеру, що перевозив російську нафту у січні, було 33 роки.
Старіші «тіньові» танкери, що транспортують російську нафту та нафтопродукти через виключні економічні зони, територіальні води чи протоки держав-членів ЄС, викликають екологічне та фінансове занепокоєння через свій вік, сумнівну документацію про технічне обслуговування та сумнівне страхове покриття. Імовірно, останнє не містить достатнього P&I-страхування (захист і відшкодування), щоб покрити витрати у випадку розливу нафти або аварії. У разі настання аварії, основний фінансовий тягар щодо очищення, імовірно, доведеться нести прибережними країнам, не кажучи вже про шкоду екології їхніх морів.
Для платників податків прибережних країн вартість очищення та компенсації внаслідок розливу нафти з танкерів із сумнівним страхуванням може становити понад 1 млрд євро.

У січні у водах ЄС було здійснено трансфери із судна на судно (STS) російської нафти на суму 172 млн євро.
69% цих трансферів здійснювались танкерами, застрахованими у країнах G7+. STS-трансфери російської нафти суттєво підривають санкції, дозволяючи Росії уникати і їх, і граничної ціни через розподіл вантажів між кількома покупцями та змішування дешевшої російської нафти з неросійською.
«Тіньові» танкери, середній вік яких становить 17 років, здійснили у водах ЄС екологічно небезпечні STS-трансфери на загальну суму 54 млн євро.

Як союзники України можуть продовжувати «закручувати» гайки?

Доходи Росії від експорту викопного палива впали після запровадження санкцій, заразом обмежуючи можливості Путіна фінансувати війну. Втім потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити фінансування військового бюджету Кремля. Зокрема, йдеться про зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборону викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ і трубопровідного палива, торгівля якими в ЄС є законною.

Знизити граничну ціну на нафту

Встановлення нижчої граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток нафти, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 24% (79 млрд євро) із моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця січня 2025 року. Тільки в січні гранична ціна в 30 дол. США за барель зменшила б доходи Росії на 23% (3,08 млрд євро).
Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації відповідного падіння доходів.
З моменту запровадження санкцій і до кінця січня 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни скоротило б доходи Росії на 8% (25,66 млрд євро). Лише у січні 2025 року повне дотримання політики обмеження ціни зменшило б доходи Росії на 5% (приблизно 0,66 млрд євро).

Обмежити зростання «тіньового» флоту та закрити лазівку в нафтопереробці

Через зростання «тіньового» флоту залежність Росії від суден, які належать країнам G7+ або застраховані в них, зменшилась. Це відповідно впливає на спроможність коаліції за обмеження ціни знизити граничну ціну та вдарити по доходах Росії від експорту нафти. Країни, що запровадили санкції, мають запобігти зростанню використання Росією «тіньових» танкерів, які не підпадають під дію політики обмеження ціни на нафту.
Країни G7+ також мають закрити дедалі більшу лазівку в нафтопереробці, заборонивши імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти. Це посилить вплив санкцій, позбавляючи треті країни стимулів імпортувати значні обсяги російської нафти та сприяючи скороченню російських експортних доходів. Заборона імпорту нафтопродуктів із НПЗ, які переробляють російську сиру нафту, також знизить ціну на російську нафту, оскільки Росії буде складно знайти покупців чи розширити свій ринок.

Посилити правозастосування та моніторинг

Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати проактивних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
Попри явні докази порушень, правоохоронні органи мають посилити застосовування штрафних санкцій проти перевізників, страховиків або власників суден, і ця інформація повинна бути загальнодоступною. Покарання суб’єктів-порушників підвищують передбачуваний ризик бути спійманим і діють як стримуючий фактор.
Покарання за порушення політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Нинішні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Потрібно штрафувати судна та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
Правоохоронні органи, які забезпечують дотримання санкцій, мають продовжувати застосовувати санкції до «тіньових» танкерів, оскільки це перешкоджає Росії транспортувати свою нафту за ціною, вищою за граничну. За оцінками CREA, початкові санкції OFAC щодо «тіньових» танкерів спричинили збільшення знижки, яку Росія пропонує покупцям своєї нафти, і скоротили доходи Росії від експорту сирої нафти на 5% (512 млн євро на місяць).
Брак належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшують експортні доходи Росії для фінансування її війни проти України.
Країни G7+ мають заборонити STS-трансфери російської нафти у водах країн G7+. STS-трансфери, які здійснюються старими «тіньовими» танкерами із сумнівною документацію про технічне обслуговування та сумнівним страхуванням, породжують екологічні та фінансові ризики для прибережних держав і забезпечують Росії логістику для експорту великих обсягів сирої нафти. Прибережні держави повинні вимагати від «тіньових» танкерів, які транспортують російську нафту через їхні територіальні води, надання документів, що підтверджують наявність адекватного морського страхування. Якщо «тіньові» танкери не можуть цього зробити, їх слід додавати до санкційних списків OFAC, Сполученого Королівства та ЄС. Така політика може обмежити можливості Росії транспортувати свою нафту «тіньовими» танкерами, на які вимога дотримання політики обмеження ціни на нафту не поширюється.

Пов’язані звіти:

Slovakia’s exemption from the reexport of oil products made from Russian crude has been extended by six months
Russia’s hidden war debt
OFSI has opened 706 investigations on Russian sanctions since invasion and has imposed two fines
EU lets Russian LNG slip in new sanctions package
Freight prices at Russian ports rise amidst OFAC sanctions
Banned Russian oil is coming to Canada
EU looks to head off gas squeeze amid Russian LNG ban talk
Russian Coal Miners Face Bankruptcy
European Ships Keep Russia’s Shadow Fleet Afloat
Russia circumvents oil sanctions with diesel sales and Brazil becomes 2nd largest customer
Russia is risking non-sanctioned ships to export oil and keep its war economy going

Примітка щодо методології:Оновлення станом на 19 жовтня 2023 – Тепер для оцінки морського експорту з Росії та інших країн ми використовуємо дані Kpler. Ця зміна збільшує оцінку (що здійснюється нашим трекером) експорту з Росії до інших країн світу на 77,8 млрд євро (+18%), а до ЄС на 12,4 млрд євро (+2,8%).
Ми також змінили спосіб отримання інформації про P&I-страхування (захист і відшкодування) суден, щоб мати додаткові дані безпосередньо від відомих P&I-страховиків, а також від Equasis. Це було зроблено, щоб переконатися, що ми фіксуємо правильну дату початку страхування судна.
Дізнатися більше про зміни в нашій методології можна в нашій публікації про перехід від даних із автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) до даних Kpler.Дані, які використовуються для цих щомісячних звітів, беруться як зріз станом на кінець кожного місяця. Дані про торгівлю нафтою та її перевезення переглядаються та перевіряються суб’єктами, що їх надають, протягом місяця. Для забезпечення точності ми щомісяця відповідно оновлюємо ці перевірені дані. Це означає, що у наших оновлених наступних щомісячних звітах дані за попередній місяць можуть відрізнятися. Для забезпечення узгодженості ми не змінюємо звіти за попередні місяці, але розглядаємо найновіші звіти як такі, що містять найточніші дані щодо експортних доходів і обсягів.
Оцінка впливу санкцій:Ми оцінили вплив ембарго на сиру нафту та політики обмеження ціни, запроваджених країнами ЄС/G7, розрахувавши ціну нафти марки Urals за відсутності і цієї політики, і вторгнення Росії в Україну. Для цього ми обчислили середню різницю між спотовими цінами на нафту марок Brent і Urals за рік до вторгнення. Цю середню різницю ми використали для оцінки очікуваної ціни нафти марки Urals на основі поточної вартості нафти марки Brent із моменту запровадження політики обмеження ціни. Ми застосували очікувану і поточну ціни нафти марки Urals, а також обсяги проданої нафти марки Urals за даними Kpler, щоб визначити різницю в загальній вартості російського експорту.