Жовтень 2023 — Щомісячний аналіз російського експорту викопного палива та відповідних санкцій – Вітаємо на сайті Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA)

Попри місячне падіння на 2%, експортні надходження Росії в жовтні були другими за обсягом у 2023 році, причому помітно зросли морські та трубопровідні надходження нафти.

Автори: Ісаак Леві, керівник групи з аналізу політики та енергетики між Європою та Росією; Вайбхав Рагхунандан, аналітик з питань Європи та Росії; Петрас Катінас, аналітик з питань енергетики; Панда Рашвуд, науковець з питань даних

Ключові висновки

Проти вересня в жовтні місячний експортний дохід Росії від викопного палива несуттєво знизився, на 16 млн євро на день (-2%).
Найсуттєвіше скоротився морський експорт нафтопродуктів — на 19 млн євро на день (-7%) — насамперед через обмеження їх експорту.
З іншого боку, морський і трубопровідний експорт сирої нафти зріс відповідно на 7 млн євро на день (+3%) та 5 млн євро на день (+4%).
Збільшення місячних доходів від ЗПГ на 10% (4 млн на день) можна пояснити зростанням експорту до Азії (+8%) та Європи (+27%).
Китай був найбільшим імпортером російського викопного палива, за ним йшли Індія, Туреччина, ЄС і Сінгапур.
Місячний дохід від експорту російської сирої нафти до Китаю зріс несуттєво — на 4%, причому помітна частка імпорту припадає на нафтову суміш Східний Сибір–Тихий океан (ESPO).
Місячні доходи Росії від морських перевезень сирої нафти до Індії зросли на 17%, або близько 500 млн євро.
У жовтні 48% російської сирої нафти та нафтопродуктів було перевезено танкерами, що підпадають під обмеження цін на нафту. Решту (52%) перевозили «тіньовими» танкерами, на які політика граничної ціни не поширюється.
Тільки в жовтні встановлення граничної ціни на сиру нафту на рівні 30 дол. США за барель могло б скоротити доходи Росії на 52% (7,82 млрд євро). Якби граничну ціну було встановлено на цьому рівні одразу після запровадження санкцій щодо російської нафти в грудні 2022 року, доходи Росії від експорту нафти могли б скоротитися майже вдвічі — на 59 млрд євро (-49%). Зниження граничної ціни призвело б до дефляції та змусило б Росію видобувати більше нафти, щоб компенсувати падіння ціни.

Тенденції щодо загального доходу

Проти вересня жовтневі експортні надходження Росії несуттєво впали — на 2% (16 млн євро на день).
Тоді як місячні доходи від морського експорту нафтопродуктів зменшились на 19 млн євро на день (-7%), місячні доходи Росії від морського експорту сирої нафти зросли на 7 млн євро на день (+3%). Доходи від трубопровідної нафти зросли на 5 млн євро за день (+4%). Це третій місяць поспіль, коли доходи від сирої нафти, що транспортується як трубопроводом, так і морем, зростають.
Місячний дохід від ЗНГ (зрідженого нафтового газу) і ДП (дизельного пального) зріс на 0,8 млн євро на день (+41%) порівняно з вереснем.
Місячні доходи від експорту викопного газу трубопроводами зросли на 8 млн на день (+13%).
Місячний дохід Росії від ЗПГ зріс на 4 млн євро на день (+10%), що можна пояснити збільшенням обсягу експорту на 9% у жовтні. Місячний експорт Росії до Азії зріс на 8%, а експорт до Європи помітно підскочив — на 27%.
У жовтні місячний експорт вугілля впав на 22 млн євро на день (32%), засвідчуючи падіння надходжень шостий місяць поспіль.

У жовтні доходи Росії від експорту нафти впали на 12 млн євро на день (-3%). Це зниження може бути зумовлене рішенням Росії скоротити експорт своїх нафтопродуктів.
Як порівняти з вереснем, місячні надходження від морського експорту сирої нафти зросли на 7 млн євро на день (+3%). У жовтні експортний дохід від газойлю та дизельного палива збільшився на 5 млн євро на добу (+5%). Проте обсяги експорту газойлю та дизельного палива рухались у протилежних напрямках. Експорт дизельного палива залишився на тому ж рівні, що й у вересні — найнижчому рівні за останні три роки, насамперед через часткову заборону Росією експорту російських нафтопродуктів. І навпаки, місячний експорт газойлю зріс на 17% і посів третю найвищу сходинку за обсягом експорту за останні три роки.

Проти вересня вартість російського експорту бензину, гасу та лігроїну знизилася на 17 млн євро на день (-29%). Це пов’язано зі скороченням обсягів переробки сирої нафти в жовтні російськими нафтопереробними заводами.
Місячні доходи від мазуту та шламу зменшилась на 5 млн на день (-7%).
Місячні доходи Росії від морського експорту ЗНГ і ДП впали на 10% (3 млн євро на день).

Хто купує російське викопне паливо?

Місячний дохід від експорту сирої нафти до Китаю зріс на 4%, до 190 млн євро на день. Це зростання було очевидним за обсягами, причому значну частину китайського імпорту становила суміш ESPO. Морський імпорт російської нафти Китаєм поступався лише імпорту Саудівською Аравією.
Місячні доходи Росії від морських перевезень сирої нафти до Індії зросли на 17% (500 млн євро). У жовтні російський морський експорт сирої нафти до Індії загалом залишався стабільним, знизившись менш як на один відсоток проти вересня. Росія була найбільшим експортером до Індії, а російська сира нафта, що транспортується морем, становила приблизно 34% загального індійського імпорту сирої нафти. Примітно, що російський експорт до Індії містив переважно суміш Urals.
Хоча Туреччина є найбільшим імпортером російських нафтопродуктів, місячні доходи Росії від нафтопродуктів зменшились на 270 млн євро (-19%) проти вересня. Для порівняння, місячні доходи від сирої нафти зросли на 131 млн євро (+22%). Із Росії Туреччина переважно імпортує суміш Urals, мазут, дизельне паливо та газойль.

Вугілля: купуючи 45% російського експорту вугілля, Китай є найбільшим покупцем після того, як 5 грудня 2022 року ЄС заборонив російський імпорт. За ним йдуть Індія (18%) і Південна Корея (12%).
Сира нафта: Китай був найбільшим покупцем (придбавши 52% російського експорту сирої нафти), за ним йшли Індія (34%), ЄС (8%) і Туреччина (4%). З 5 грудня 2022 року ЄС імпортує сиру нафту морем до Болгарії і трубопроводом до Чехії, Словаччини та Угорщини.
ЗПГ: ЄС був найбільшим покупцем (придбавши 48% російського експорту ЗПГ), за ним йшли Китай (24%) і Японія (17%). Жодних санкцій щодо поставок російського ЗПГ до ЄС не запроваджено.
ЗНГ: Туреччина була найбільшим покупцем (придбавши 52% російського експорту ЗНГ), за нею йшов ЄС (36%). ЄС не запроваджував санкцій щодо імпорту ЗНГ із Росії.
Нафтопродукти: після заборони ЄС на імпорт російської сирої нафти Туреччина стала найбільшим покупцем (купуючи 24% російських нафтопродуктів), а на другому місці — Китай (12%). Тоді як санкції ЄС щодо російських нафтопродуктів, що транспортуються морем, набули чинності 5 лютого 2023 року, санкції щодо трубопровідної нафти запроваджені лише частково.
Трубопровідний газ: ЄС був найбільшим покупцем (придбавши 26% російського трубопровідного газу), за ним ішов Китай (22%). Жодних санкцій щодо російського трубопровідного газу в ЄС не запроваджено.

У жовтні Китай був найбільшим імпортером російського викопного палива, на який припадало 46% загального імпорту. Індія була другою, імпортуючи 20% викопного палива Росії, а Туреччина (15%) — третьою. Водночас за той же період ЄС і Сінгапур склали відповідно 15% і 4% загального імпорту російського викопного палива.
Сімдесят три відсотки загального імпорту російського викопного палива Китаєм становила сира нафта. На другому місці – вугілля (9%). Різноманітний асортимент нафтопродуктів склав 7% китайського імпорту. ЗПГ і трубопровідний газ разом становили решту (10%) загального імпорту російського викопного палива Китаєм.
Індія була другим за величиною імпортером викопного палива з Росії в жовтні. Сира нафта складала 89% від загального імпорту викопного палива Індією з Росії. При цьому нафтопродукти становили 6%, а вугілля – 5% від загального індійського імпорту в жовтні.
У жовтні 45% імпорту Туреччини з Росії складали різноманітні нафтопродукти. Сира нафта становила 27% від загального імпорту Туреччини, а трубопровідний газ і вугілля — відповідно 19% і 6%.
У жовтні 35% закупівель ЄС російського викопного палива становив трубопровідний газ. На сиру нафту припадало 32%, а на ЗПГ – 18%. Нафтопродукти та зріджений нафтовий газ (ЗНГ) складали відповідно 13% та 1% імпорту російського викопного палива в ЄС.
У жовтні Сінгапур був п’ятим найбільшим імпортером російського викопного палива у світі, причому 99% його імпорту становили нафтопродукти.

Країни Центральної та Східної Європи, які не мають виходу до моря, отримували російський природний газ трубопроводом через Україну та «Турецький потік». Сира нафта постачалась нафтопроводом «Дружба». ЄС не заборонив імпорт російського природного газу та російської сирої нафти через південну гілку нафтопроводу «Дружба».
У жовтні Угорщина була найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС. Її імпорт складався насамперед із сирої нафти та природного газу, що постачалися трубопроводами, на суму 281 млн євро та 257 млн євро відповідно. Аналіз свідчить, що попри зростання місячного споживання газу, яке охоплює збільшення виробництва електроенергії з газу, імпорт газу скорочується. Місячний імпорт викопного газу Угорщиною знизився на 11%. За той же період загальний імпорт викопного палива Угорщиною з Росії також скоротився на 11%.
Словаччина, як і Угорщина, імпортувала з Росії сиру нафту на суму 200 млн євро та викопний газ на суму 137 млн євро.
Будучи звільненою від ембарго на російський імпорт, у жовтні Болгарія трубопроводом імпортувала сиру нафту на суму 192 млн євро, нафтопродукти на 11 млн євро та газ на 85 млн євро. Уся російська нафта, що транспортується до Болгарії, зрештою потрапляє на нафтопереробний завод Neftochim Burgas, який є найбільшим нафтопереробним заводом на Балканському півострові й належить російській компанії Лукойл. Розслідування CREA виявило, що Burgas використовує звільнення від ембарго, надане Болгарії, купуючи російську нафту за зниженими цінами та продаючи нафтопродукти в ЄС і на світовому ринку. З моменту набуття чинності забороною ЄС на імпорт російської сирої нафти Burgas здійснив імпорт російської сирої нафти на суму понад 1,1 млрд євро податкових надходжень до Кремля.
У жовтні Австрія імпортувала з Росії викопний газ на суму 262 млн євро. Імпорт викопного газу продемонстрував значне місячне зростання на 142%, сприяючи збільшенню загального обсягу імпорту газу на 36%. Дані CREA на основі ENTSOG (Європейська мережа операторів газотранспортних систем), вказують на те, що таке збільшення можна пояснити скороченням виробництва електроенергії на гідроелектростанціях на 27%. Для порівняння, виробництво електроенергії на основі газу зросло на 60%.
Чеська Республіка була п’ятим найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС. Її імпорт охоплював насамперед сиру нафту (192 млн євро) і трубопровідний газ (38 млн євро).

Порт Сікка в Індії був основним напрямком імпорту російського викопного палива в жовтні, а місячний обсяг його імпорту оцінюється в 1 млрд євро. Його імпорт переважно складався із сирої нафти (0,84 млрд євро) та нафтопродуктів (0,15 млрд євро).
Вадинар в Індії був другим за величиною імпортером російського викопного палива, зокрема сирої нафти. Імпорт сирої нафти перевищив значну місячну суму в 0,8 млрд євро.
Сінгапур (Сінгапур), Аліага (Туреччина) і Донцзякоу (Китай) у жовтні закрили перелік найбільших портів, що імпортують російське викопне паливо.

Як змінюються ціни на нафту?

Із середини липня ціни на нафту марки Urals залишаються вищими за граничну ціну на нафту (60 дол. США). У жовтні середня ціна на російську нафту марки Urals становила 76,5 дол. США за барель і знизилась на 2%, як порівняти з вереснем.
Ціни на суміші марок Східний Сибір–Тихий океан (ESPO) і Sokol, що здебільшого пов’язані з азійськими ринками, впали на 1,2% з вересня. Упродовж усього місяця ці ціни стабільно залишалися вищими за визначений граничний рівень.
Протягом цього періоду судна, що належать країнам G7 і європейським країнам або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх портах Росії. Такі прецеденти є переконливим доказом порушень політики обмеження ціни.

Залежність Росії від судноплавства країн Європи та G7 залишається дуже високою

У жовтні 48% російської нафти та нафтопродуктів було транспортовано танкерами, що підпадають під обмеження цін на нафту. Решту перевозили «тіньовими» танкерами, на які політика граничної ціни не поширюється.
Шістдесят два відсотки російської сирої нафти транспортувалися «тіньовими» танкерами, тоді як на судна, що належать країнам, які впроваджують політику обмеження ціни або застраховані в них, припадає 38% усього експорту сирої нафти. Танкери, на які поширюється політика граничної ціни та які перевозять нафтопродукти, хімікати та ЗНГ, перевантажили 63% від загального обсягу продукції. Решту обсягів транспортували «тіньові» танкери.
У жовтні 59% загального експорту нафти з Росії було відправлено з російських балтійських портів. Крім того, 20% було експортовано через чорноморські порти й 20% — через тихоокеанські порти. Решта, 1%, відправлялася з арктичних портів.
Частка танкерів, які для транспортування викопного палива з балтійських (51%) і чорноморських (57%) портів Росії використовують судна, що застраховані в країнах-членах коаліції за обмеження ціни або перебувають у власності цих країн, набагато вища, як порівняти з тихоокеанськими портами (23%). Решту перевозили «тіньові» танкери.
Танкери в Тихоокеанському регіоні завантажували російську нафту в таких портах, як Козьміно, де трубопровід ESPO закінчується та з’єднується із нафтопереробним заводом. Тут сира нафта марки ESPO експортується за цінами, що перевищують граничну та фіксуються у митних даних.
Залежність Росії від суден, які належать країнам ЄС/G7 або застраховані в них, надає коаліції адекватні важелі для зниження граничної ціни, посилення заходів із моніторингу та забезпечення виконання політики граничної ціни, а також суттєвого зниження доходів Росії від експорту нафти.

Як союзники України можуть далі «закручувати гайки»?

Експорт викопного палива з Росії впав із моменту запровадження санкцій, що свідчить про їхній вплив на зниження здатності Путіна фінансувати війну. Однак потрібно зробити значно більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити військовий бюджет Кремля. Зокрема, слід знизити граничну ціну на нафту, посилити моніторинг і застосування санкцій і заборонити імпорт того викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ, ЗНГ і трубопровідне паливо, торгівля якими в ЄС є законною.
Крім того, необхідно вжити заходів, щоб запобігти можливості Росії транспортувати свою нафту, не використовуючи судна, що належать країнам Заходу або застраховані в них, і обходячи політику обмеження ціни, наприклад заборонити продаж старих танкерів компаніям, які транспортують російську нафту.

Встановлення граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії на 59 млрд євро (49%) з моменту запровадження санкцій і до кінця жовтня. А лише цього місяця спостерігалося б скорочення на 7,82 млрд євро, або на 52%, за граничної ціни в 30 дол. США за барель.
Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації падіння доходів.
Цілковите дотримання граничної ціни скоротило б доходи Росії від експорту нафти на 25% (приблизно 3,75 млрд євро), навіть з урахуванням зростання цін на російську нафту.
Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати активних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
Незважаючи на явні докази порушень, даних про те, що правоохоронні органи застосовують штрафні санкції до перевізників, страховиків чи власників суден, обмаль. Покарання ж суб’єктів-порушників підвищує передбачуваний ризик бути спійманим на порушенні.
Покарання для визнаних винними у порушенні політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Поточні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Судна потрібно штрафувати та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій
Відсутність належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшили експортні доходи Росії для фінансування її війни проти України.

Пов’язані звіти:

Примітка щодо методології:Оновлення станом на 19 жовтня 2023 – Тепер для оцінки морського експорту з Росії та інших країн ми використовуємо дані Kpler. Ця зміна збільшує оцінку, що здійснюється нашим трекером, експорту з Росії до інших країн світу на 77,8 млрд євро (+18%) та до ЄС на 12,4 млрд євро (+2,8%).Ми також змінили спосіб отримання інформації про P&I-страхування (захист і відшкодування) суден, щоб отримувати додаткові дані безпосередньо від відомих P&I-страховиків, а також від Equasis. Це було зроблено, щоб переконатися, що ми фіксуємо правильну дату початку страхування судна.
Дізнатися більше про зміни в нашій методології можна в нашій публікації про перехід від даних AIS (автоматичної ідентифікаційної системи) до даних Kpler.