Заборона на морський імпорт нафти з Росії до ЄС призвела до різкого скорочення загальних поставок сирої нафти з російських портів. А заборона на імпорт і запровадження граничної ціни успішно знизили ціни на російську нафту.
Поставки нафтопродуктів, дозволені в ЄС до 5 лютого 2023 року, зросли, що компенсувало невелику частку падіння поставок сирої нафти.
Оскільки ЄС перестав купувати російську нафту, поставки до Китаю та поставки непроданих вантажів «на замовлення» дещо зросли. Зростання кількості відвантажень, які вказують як місце призначення «Єгипет», стосується танкерів, які прямують як до єгипетських портів, так і до Суецького каналу, а також далі до Близького Сходу та Тихого океану.
Частка танкерів, на які поширюється гранична ціна та які постачають сиру нафту з Росії, залишалася досить стабільною або навіть дещо зросла, що свідчить про те, що наразі Росія не знайшла альтернативи суднам, що належать та/або застраховані в країнах‑учасницях механізму обмеження ціни.
Це ілюструє важелі впливу, які має коаліція за обмеження ціни для подальшого зниження граничної ціни.
Ознак збільшення обсягів нафти на воді не відбулося, оскільки наслідки заборони ЄС на імпорт спершу поглинулись падінням вихідних поставок. А на тлі зменшення попиту з боку ЄС і далі спостерігалося перенасичення вантажами ЗПГ.
З моменту запровадження граничної ціни, ціни на нафту марки Urals продовжували падати, що свідчить про те, що механізм працює, як і передбачалося: зменшуючи доходи Росії для фінансування війни в Україні.
Постачання минулого тижня






Щотижневий огляд російського експорту викопного палива підготували Мері Пукарінен, спеціалістка з питань європейсько-російської політики, CREA, та Ян Лєтава, науковець/інженер, CREA.
Щодо української версії: Цей документ був спочатку опублікований англійською мовою. Було зроблено все можливе, щоб забезпечити точний переклад. У разі можливих розбіжностей чи не точностей, звертайтеся за уточненнями до Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA): getintouch@energyandcleanair.org |