Центр досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) опублікував звіт, в якому уважно проаналізував відновлення доходів від нафти в Росії та невдачі у впровадженні та перегляді цінових обмежень.

Ключові висновки

●   У березні-квітні доходи Росії від експорту нафти відновилися з рівня, якого було досягнуто в січні-лютому 2023 року, зрісши до найвищого з листопада показника. У перші місяці після набуття чинності забороною ЄС на імпорт сирої нафти (на початку грудня 2022 року) доходи від експорту суттєво впали.

●   Відновлення було зумовлене підвищенням експортних цін, спричиненим неспроможністю США, ЄС та інших країн коаліції знизити рівень граничних цін, що суперечить самій політиці, а також неспроможністю забезпечити дотримання граничної ціни на сиру нафту.

●   У квітні ціни на нафту марки Urals перевищили граничну ціну, однак танкери, які належать європейським країнам і застраховані в них, продовжують відвантажувати російську нафту, що вказує на те, що реалізація механізму граничної ціни не забезпечується. Впродовж кількох місяців було очевидно, що в тихоокеанській торгівлі, яка здійснюється з далекосхідних портів Росії до Китаю, механізм граничної ціни не діє.

●   Коаліція за обмеження ціни лише виграє, оскільки Росія, експортуючи нафту, здебільшого продовжує покладатися на танкери, що належать європейським країнам і застраховані в них. Частка танкерів, які дотримуються політики граничної ціни, постачаючи сиру нафту з Росії, залишалася на рівні 54% у квітні. Що стосується нафтопродуктів і хімікатів, рівень охоплення коаліцією за обмеження ціни перевищує 60%, що свідчить про значні важелі впливу, які має ця політика за умов належного зниження рівня цін та забезпечення їх дотримання задля зменшення експортних надходжень до Росії.

●   Росія отримала приблизно 58 млрд євро від експорту морської нафти після того, як набули чинності заборони ЄС на імпорт і обмеження цін, причому левова частка цієї нафти перевозиться танкерами, що належать європейським країнам чи застраховані в них. Російські доходи можна було б скоротити на 22 млрд євро (37%), якби гранична ціна на сиру нафту була встановлена на рівні 30 дол. США за барель і були відповідно переглянуті граничні ціни для нафтопродуктів.

●   Якщо коаліція за обмеження ціни не вживе заходів, зміни в структурі оподаткування нафти в Росії змусять ціни на російську сиру нафту наблизитися до міжнародних цін на маркерні сорти нафти, що призведе до подальшого відновлення нафтових доходів Росії, а це, своєю чергою, зашкодить ефективності санкцій та довірі до них.

●   Якщо розробники політики обмеження ціни на нафту хочуть, аби вона функціонувала як надійна та знижувала доходи Росії від експорту нафти, необхідно посилити дотримання граничних цін і знизити їх рівень. Зниження граничної ціни зменшить інфляційний тиск на нафтові ціни, що є ключовою метою для політиків, а також обмежить Путіну можливості фінансувати війну.

Політичні рекомендації

Щоб політика обмеження ціни на нафту знову стала надійною і продовжувала знижувати доходи Росії від експорту нафти, необхідне посилене дотримання граничних цін і їх зниження.

Країни коаліції мають взяти під контроль політику обмеження ціни на нафту. Застосування політики та її дієвість потребують термінового вдосконалення:

●   слід назавжди заборонити танкерам, які порушують граничні ціни, входити в порти чи територіальні води країн ЄС і G7;

●   замість того, щоб покладатися на формальні підтвердження, слід вимагати копії основних договорів купівлі-продажу. Як альтернативу, слід вимагати оброблення платежів через уповноваженого посередника або дозволяти формальні підтвердження лише від торговельних і фінансових установ із попередньо затвердженого списку, створеного санкційними органами G7/ЄС, щоб зменшити ризик надання фальшивої документації;

●   слід створити спеціалізований орган моніторингу та забезпечення дотримання санкцій щодо російської нафти, який проводитиме регулярні щомісячні та позачергові перевірки необхідної документації.

Коаліція має повернути собі ініціативу, яку перехопив Путін, та знизити граничну ціну до рівня, ближчого до російських витрат на видобуток, які оцінюються приблизно в 15 дол. США за барель. Вищезазначені кроки продемонстрували б, що європейські політики та політики коаліції за обмеження ціни зацікавлені в динамічному посиленні санкцій, а не в передачі ініціативи Кремлю.

Якщо ці підходи до покращення функціонування, моніторингу та забезпечення дотримання політики обмеження ціни на нафту не знайдуть схвалення в коаліції за обмеження ціни, ЄС має зробити висновки та відмовитися від механізму обмеження цін, замінивши його повною забороною на послуги, щоб судна, які належать європейським країнам/застраховані в них, більше не могли відвантажувати російську сиру нафту, незалежно від ціни її продажу.

Щодо української версії: Цей документ був спочатку опублікований англійською мовою. Було зроблено все можливе, щоб забезпечити точний переклад. У разі можливих розбіжностей чи не точностей, звертайтеся за уточненнями до Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA): getintouch@energyandcleanair.org