Заборона та обмеження цін на нафту в ЄС коштують Росії 160 млн. євро на день, але подальші заходи можуть примножити вплив

Оскільки санкції та витрати, пов’язані з вторгненням в Україну, негативно впливають на економіку Росії, вона як ніколи залежить від доходів від експорту викопного палива. Протягом минулого року ЄС здійснив вагомі кроки, щоб позбутися залежності від імпорту палива з Росії та припинити фінансування неспровокованих і незаконних нападів Кремля на Україну та Європу. Короткостроковий надприбуток, отриманий Росією через захмарні ціни на викопне паливо у 2022 році, починає вичерпуватись — частково через

скорочення споживання викопного палива, спричинене високими цінами. Подальше зменшення доходів Кремля суттєво послабить здатність країни продовжувати наступ і сприятиме припиненню війни. У цьому інформаційному повідомленні оцінюється вплив заходів, вжитих на сьогодні ЄС та іншими союзниками України, і визначаються подальші способи зменшення військового бюджету Кремля.

Ключові висновки

  • У грудні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 17% до найнижчого рівня від початку повномасштабного вторгнення країни в Україну.
  • Ембарго ЄС на нафту та обмеження ціни на неї коштують Росії приблизно 160 млн євро на день. Падіння обсягів поставок і цін на російську нафту скоротило експортні доходи країни на 180 млн євро на день. 20 млн євро на день Росії вдалося повернути за рахунок збільшення експорту очищених нафтопродуктів до ЄС та решти світу, що призвело до чистих щоденних збитків у розмірі 160 млн євро.
  • Ці заходи призвели до скорочення російського експорту сирої нафти на 12% і падіння цін продажу на 23%, внаслідок чого в грудні доходи Росії від сирої нафти впали на 32%. Наприкінці грудня вони знизились ще на 5% через припинення Німеччиною імпорту трубопровідної нафти.
  • Росія досі заробляє приблизно 640 млн євро на день від експорту викопного палива проти 1 000 млн євро в березні-травні 2022 року. До 5 лютого заборона ЄС на імпорт очищеної нафти, поширення обмеження ціни на очищену нафту та скорочення імпорту трубопровідної нафти Польщею зменшить цю цифру приблизно на 120 млн євро на день.
  • У грудні ЄС залишався найбільшим імпортером нафти з Росії, якщо враховувати трубопровідну сиру нафту та всі нафтопродукти. Втім це має змінитися, оскільки наприкінці грудня Німеччина припинила імпорт російської трубопровідної нафти, а в лютому набуде чинності заборона ЄС на нафтопродукти. Заразом Японія стала найбільшим імпортером ЗПГ із Росії, тоді як європейські покупці скоротили закупівлі. Найбільшими імпортерами вугілля були Китай, Південна Корея, Туреччина, Індія та Японія.
  • Наразі Росія заробила 3,1 млрд євро, транспортуючи сиру нафту на суднах, на які поширюється обмеження ціни, внаслідок чого російський уряд отримав приблизно 2,0 млрд євро податкових надходжень. Ці податкові надходження можна майже повністю усунути, переглянувши та знизивши граничну ціну до рівня, що є значно ближчим до витрат на видобуток у Росії.
  • Зниження граничної ціни на сиру нафту до 25–35 дол. США, що, тим не менш, значно перевищуватиме витрати на її видобуток і транспортування в Росії, скоротить дохід Росії від експорту нафти принаймні на 100 млн євро на день.
  • Коаліція за обмеження ціни має потужні важелі для зниження граничної ціни — Росія не знайшла вагомої альтернативи суднам, які належать країнам G7 і/або застраховані в них, для транспортування російських нафтопродуктів, зокрема сирих, із балтійських і чорноморських портів.
  • У Тихоокеанському регіоні Росія продовжує використовувати танкери, застраховані у Великій Британії, для продажу нафти Китаю, хоча ринкова ціна на нафту перевищує граничну ціну. Необхідні нові заходи проти страховиків і танкерів, задіяних у цій торгівлі.
  • Подальші заходи, доступні ЄС і союзникам, можуть ще більше скоротити доходи Росії від експорту викопного палива — приблизно на 200 млн євро на день проти рівня, прогнозованого після заборони на імпорт нафтопродуктів і обмеження ціни.

Політичні рекомендації

  • Зменшення попиту на викопне паливо відіграло ключову роль у впровадженні та дієвості ембарго на імпорт. Важливо зробити це зменшення більш економічно та соціально сталим — шляхом подальшого інвестування в енергоефективність, енергозбереження та чисту енергію.
  • Переглянути граничну ціну на нафту й знизити її до 25–35 дол. США за барель сирої нафти та на 5 дол. США за барель вище для очищених нафтопродуктів. Такий рівень суттєво зменшує надходження податку на видобуток корисних копалин у Росії, зберігаючи при цьому економічну рентабельність видобутку російської нафти.
  • Посилити застосування граничної ціни шляхом підвищення штрафів для танкерів, які порушують це обмеження, а також шляхом посилення вимог щодо розкриття інформації або впровадження вимоги здійснення платежів через посередника.
  • Запровадити додаткові санкції для обмеження російської морської торгівлі нафтою. Це, зокрема, передбачає обмеження на продаж танкерів, щоб запобігти придбанню Росією, її союзниками та пов’язаними трейдерами старих танкерів задля обходу обмеження, а також заборону на перевантаження російської нафти в територіальних водах і виключних економічних зонах країн коаліції за обмеження ціни. Обмежити використання танкерів без відповідного страхового покриття та забезпечити дотримання екологічних норм для танкерів у Балтійському й Чорному морях.
  • Встановити граничні ціни та/або обмеження на імпорт для трубопровідної нафти, трубопровідного газу та ЗПГ з Росії до ЄС.
Щодо української версії: Цей документ був спочатку опублікований англійською мовою. Було зроблено все можливе, щоб забезпечити точний переклад. У разі можливих розбіжностей чи не точностей, звертайтеся за уточненнями до Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA): https://energyandcleanair.org/.

Lauri Myllyvirta, Lead Analyst; Hubert Thieriot, Data Lead; Jan Lietava, Data Analyst; Andrei Ilas, Guest Writer; Meri Pukarinen, Europe-Russia policy officer

Europe