Експорт викопного палива є ключовим фактором нарощування російської армії та жорстокої агресії проти України.
Щоби пролити світло на тих, хто закуповує російську нафту, газ та вугілля, та як змінилися обсяги і вартість імпорту з початку вторгнення, Центр досліджень енергетики та чистого повітря (Centre for Research on Energy and Clean Air) зібрав детальний набір даних про нафтопровідну та морську торгівлю російським викопним паливом.
Ключові висновки
Викопне паливо наповнює військову скриньку Кремля
- росія отримала 93 млрд євро доходу від експорту викопного палива за перші 100 днів війни (з 24 лютого по 3 червня). ЄС імпортував 61% цього обсягу на суму приблизно 57 мільярдів євро.
- Найбільшими імпортерами за цей період були Китай (12,6 млрд євро), Німеччина (12,1 млрд євро), Італія (7,8 млрд євро), Нідерланди (7,8 млрд євро), Туреччина (6,7 млрд євро), Польща (4,4 млрд євро), Франція (4,3 млрд євро) та Індія (3,4 млрд євро).
- Дохід росії становить приблизно 46 млрд євро від продажу сирої нафти, 24 млрд євро – трубопровідного газу, 13 млрд євро – нафтопродуктів, 5,1 млрд євро – зрідженого природного газу, 4,8 млрд євро – вугілля.
Доходи росії від експорту починаючи з березня знижуються, але залишаються рекордно високими
- Оскільки чимало країн і компаній уникали поставок з росії, обсяги глобального імпорту незначним чином зменшились в травні, приблизно на 15% порівняно з часом до вторгнення. Зменшення попиту та зниження ціни на російську нафту обійшлися країні приблизно у 200 млн євро на день у травні. Однак збільшення попиту на викопну сировину у світі зіграло росії на руку: середні ціни росії на експорт були в середньому на 60% вищими, ніж минулого року, навіть якщо вони були знижені до рівня міжнародних цін.
- Китай обігнав Німеччину, як найбільший імпортер. Імпорт Китаю був по суті постійним, тоді як Німеччині вдалося помірно скоротити імпорт нафти з росії.
- Польща та Сполучені Штати значно вплинули на доходи росії від викопних палив. Литва, Фінляндія та Естонія досягли різкого відсоткового скорочення на понад 50%.
- Рекордно високі ціни на викопне паливо та прагнення зменшити залежність від росії викликали посилення амбіцій щодо розвитку
чистих джерел енергії та енергоефективності в Європі, що ефективно зменшить вплив заборони на імпорт з росії. Розповсюдження найефективніших національних політик на увесь блок та за його межами можуть суттєво збільшити вплив.
Індія, Близький Схід, Франція та Бельгія занурюються в російське паливо зі знижками
- Індія, Китай, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Франція та Бельгія збільшили імпорт. Індія стала значним імпортером російської сирої нафти, купуючи 18% експорту країни. Значна частина сирої нафти реекспортується у вигляді нафтопродуктів, у тому числі до США та Європи, що є важливою лазівкою, яку потрібно прикрити.
- Європейські покупці у Франції, Бельгії та Нідерландах купували більшість короткострокових вантажів зі знижкою, купуючи зріджений природний газ та сиру нафту на спотовому ринку. Ці закупівлі відбуваються за межами вже існуючих контрактів, тому завжди представляють активне рішення про покупку.
Більшість російського викопного палива транспортується на європейських танкерах
- скільки російська нафта все частіше постачається на більш віддалені ринки все більше виникає потреба у танкерах більшої місткості. Це ключова вразливість — жорсткі санкції проти танкерів, які перевозять російську сиру нафту, значно обмежать можливості для такого роду перенаправлення російського експорту. У квітні-травні 68% поставок російської сирої нафти було здійснено суднами, що належать компаніям ЄС, Великобританії та Норвегії, причому 54% перевозили лише грецькі танкери. Для поставок в Індію та Близький Схід ця частка була навіть вищою – 80%. 97% були застраховані лише в трьох країнах, Великобританії, Норвегії та Швеції.
15 нафтових, енергетичних та промислових компаній продовжили закупівлі в травні, в той час як інші, ймовірно, зупиняють
свою діяльність
- У нашому попередньому аналізі ми виявили 23 великі компанії, які купували російське викопне паливо в перші два місяці війни. 15 з них продовжили закупівлі в травні: нафтові компанії Ексон (Exxon), Шелл (Shell), Тотал (Total), Репсол (Repsol), Лукойл (Lukoil), Несте (Neste) і Орлен (Orlen); комунальні підприємства Тайпауер (Taipower), Чубу Електрік Пауер (Chubu Electric Power), ТЕПКО (TEPCO) та Трієстська ТЕС; і промислові компанії (Ніппон Стіл) Nippon Steel, ПОСКО (POSCO), Формоса Петрокемікал Корпорейшн (Formosa Petrochemical Corporation) і ДжейФІ Стіл (JFE Steel). Національна енергетична компанія Малайзії ТНБ (TNB) приєдналася до списку в травні.
- Натомість, деякі компанії, які отримали кілька вантажів до травня, не взяли подальші вантажі протягом місяця. Сюди входять Киушу Електрік Пауер (Kyushu Electric Power), Тохоку Електрік Пауер (Tohoku Electric Power), КЕПКО (KEPCO), Хюндай Стіл (Hyundai Steel), Сумітомо (Sumitomo), Мітсубісі (Mitsubishi) та Енагаз (Enagas). Незрозуміло, чи припинили вони покупки чи просто не було поставок у травні.
| Щодо української версії: Цей документ був спочатку опублікований англійською мовою. Було зроблено все можливе, щоб забезпечити точний переклад. У разі можливих розбіжностей чи не точностей, звертайтеся за уточненнями до Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA): https://energyandcleanair.org/. |
