Липень 2023 р. — місячний огляд російського експорту викопного палива та відповідних санкцій

Ключові висновки

  • У липні 2023 року місячні доходи Росії від експорту викопного палива досягли другого найнижчого місячного рівня з моменту вторгнення країни в Україну, і становили 663 млн євро на день.
  • У липні Китай був найбільшим імпортером російського викопного палива, за ним ішли Індія, Туреччина, ЄС і Бразилія.
  • Морський експорт сирої нафти до Китаю впав на 20% у липні проти попереднього місяця. Таке падіння сталося вперше після стабільного зростання з моменту вторгнення Росії в Україну.
  • У липні місячний імпорт російської нафти Індією скоротився на 8% через сезон дощів, який спричинив сезонне зниження попиту, а також через ремонт нафтопереробних заводів, що призвів до зниження їхньої здатності виробляти нафтопродукти, зменшення дисконтів для російської нафти та падіння внутрішнього попиту на паливо.
  • Судноплавна галузь країн Європи та G7 домінувала у транспортуванні російської нафти. Частка танкерів, які дотримуються політики граничної ціни, постачаючи сиру нафту з Росії, залишалася в межах 50–55% у липні, знизившись приблизно на 5% порівняно з попереднім місяцем. Що стосується нафтопродуктів і хімікатів, рівень охоплення коаліцією за обмеження ціни залишався стабільнішим і становив близько 65% у липні.
  • Висока частка транспортування російської нафти перевізниками, що мають страхування в країнах ЄС і G7, чи суднами, що перебувають у власності цих країн, вказує на те, наскільки потужним набором інструментів володіє коаліція за обмеження ціни задля скорочення доходів Росії від експорту нафти шляхом зниження граничного рівня ціни та посилення заходів із моніторингу та дотримання політики граничної ціни.

Тенденції щодо загальних доходів

  • У липні 2023 року щомісячні доходи Росії від експорту викопного палива досягли другого найнижчого місячного рівня з моменту вторгнення країни в Україну.
  • У липні 2023 року доходи Росії від експорту викопного палива залишалися майже на тому ж рівні, що й у червні 2023 року: вони зросли лише на 0,5% проти вартості експорту в червні, і знизились на 3% проти травня 2023 року.
  • Найбільше падіння вартості російського експорту викопного палива спостерігалося у вугільному секторі, а саме на 7 млн євро на день (-26%) у липні, за ним іде ЗПГ, вартість експорту якого впала на 6 млн євро на день (-18%), як порівняти з попереднім місяцем.
  • Найбільше зростання вартості російського експорту викопного палива в липні спостерігалося для нафтопродуктів, що транспортуються морем, а саме на 15 млн євро на день (+7%) у липні порівняно з червнем 2023 року.

  • Доходи Росії від експорту нафти впали до 406 млн євро на день у липні 2023 року, що на 3% вище, ніж у червні, і на 5% нижче, ніж у травні. Також у липні 2023 року доходи Росії від експорту нафти досягли другого найнижчого місячного рівня з моменту вторгнення в Україну.
  • Доходи від експорту сирої нафти в липні залишались практично на тому ж рівні, що й у попередньому місяці, зменшившись на 1%, або на 2 млн євро на день, у липні 2023 року порівняно з попереднім місяцем.
  • Вартість російського експорту бензину, гасу та лігроїну впала в липні на 21%, або на 9 млн євро на день, як порівняти з попереднім місяцем.
  • Продажі бензину та дизельного пального зросли на 14 млн євро на день у липні порівняно з попереднім місяцем, що еквівалентно зростанню на 15%.
  • Російський експорт ЗНГ і ДП зріс на 8 млн євро на день, або на 24%, у липні проти попереднього місяця.

Хто купує російське викопне паливо?

  • Морський експорт сирої нафти до Китаю впав на 20% у липні порівняно з попереднім місяцем. Таке падіння сталося вперше після стабільного зростання з моменту вторгнення Росії в Україну. У липні Китай скоротив поставки сирої нафти з Росії, замінивши морський імпорт сирої нафти на нафту з Іраку (25%), Бразилії (54%) та Кувейту (36%), як порівняти з червнем 2023 року.
  • Обіцянка Росії скоротити експорт сирої нафти на початку липня, схоже, вплинула на ціни, оскільки наприкінці липня вони зросли. Обсяги російського морського експорту нафти впали на 6% у липні 2023 року проти попереднього місяця. Ціни на нафту марки Urals зросли, оскільки кількість західних суден, що транспортують російську нафту, зменшилась, змушуючи ціни наближатись до граничної ціни на нафту.
  • Після вторгнення Кремля в Україну нафтопереробні заводи Індії розкуповували російську нафту за зниженими цінами. Індія стала найбільшим покупцем російської сирої нафти, що транспортується морем, — на неї припадає 38% російського експорту в 2023 році, — оскільки Росія планувала продавати її новим клієнтам після того, як ЄС та інші країни, які ввели санкції, запровадили заборони на імпорт. У липні обсяги імпорту російської сирої нафти Індією впали на 8% через сезон дощів, який спричинив сезонне зниження попиту, а також через ремонт нафтопереробних заводів, що призвів до зниження їхньої здатності виробляти нафтопродукти, та падіння внутрішнього попиту на паливо.
  • Знижки, які індійські нафтопереробники отримують на російську нафту, схоже, падають. Скорочення цих знижок стимулює індійських покупців відмовлятись від купівлі російської нафти. Банки також стурбовані тим, що вантажі продаються і купуються за цінами, вищими за граничну.
  • Вугілля: після набуття чинності ембарго ЄС на імпорт російської сирої нафти (5 грудня 2022 р.) найбільшим покупцем був Китай (придбавши 46% від російського експорту вугілля), за ним йшли Індія (19%) і Південна Корея (12%).
  • Сира нафта: найбільшим покупцем був Китай (придбавши 51% від російського експорту сирої нафти), за ним йшли Індія (36%), ЄС (8%) і Туреччина (3%). З 5 грудня 2022 року імпорт сирої нафти до країн ЄС надходив морем через Болгарію та трубопроводом — до Чехії, Словаччини та Угорщини. Болгарія залишається звільненою від заборони на імпорт російської нафти, а трубопровідна нафта, що постачається до ЄС, також не підлягає санкціям.
  • ЗПГ: з 5 грудня 2022 року найбільшим покупцем був ЄС (придбавши 53% від російського експорту ЗПГ), за ним ішли Китай (20%) і Японія (15%). Жодних санкцій щодо поставок російського ЗПГ до ЄС не введено.
  • ЗНГ: найбільшим покупцем була Туреччина (придбавши 50% від російського експорту ЗНГ), її наздоганяв ЄС (42%). Жодних санкцій щодо імпорту російського ЗНГ ЄС не вводив.
  • Нафтопродукти: після набуття чинності ембарго ЄС на імпорт російської сирої нафти найбільшим покупцем була Туреччина (придбавши 24% російських нафтопродуктів), за нею йшли Китай (12%) і Саудівська Аравія (11%). Санкції ЄС щодо російських нафтопродуктів, які транспортуються морем, були запроваджені 5 лютого 2023 року, а на трубопровідну нафту накладено лише часткові санкції.
  • Трубопровідний газ: найбільшим покупцем був ЄС (придбавши 43% російського трубопровідного газу), за ним йшли Туреччина (27%) і Китай (21%). Жодних санкцій щодо російського трубопровідного газу до ЄС введено не було.

  • Найбільшим імпортером російського викопного палива в липні був Китай, імпортуючи переважно сиру нафту, а також вугілля, нафтопродукти, ЗПГ і трубопровідний газ. У липні 2023 року Китай закупив третину (33%) усього викопного палива, експортованого з Росії.
  • Індія у липні була другим найбільшим імпортером, що купував насамперед сиру нафту, нафтопродукти, вугілля та ЗПГ.
  • Третім найбільшим імпортером російського викопного палива в липні стала Туреччина, яка купувала переважно нафтопродукти, трубопровідний газ, вугілля, сиру нафту та ЗНГ.
  • Четвертим за величиною покупцем російського викопного палива в липні був ЄС, що купував сиру нафту (по трубопроводу або морем до Болгарії, на яку не поширюється заборона на імпорт), трубопровідний газ, ЗПГ, нафтопродукти по трубопроводу та ЗНГ
  • Бразилія, що імпортувала лише нафтопродукти, стала п’ятим за величиною покупцем російського викопного палива.

  • Найбільшими імпортерами російського викопного палива в ЄС у липні 2023 року були Угорщина, Болгарія, Словаччина, Чехія та Іспанія.
  • У липні ці країни переважно імпортували з Росії сиру нафту трубопровідним транспортом, ЗПГ та трубопровідний газ. Перевезення російських нафтопродуктів, відображених на діаграмі вище, передбачало здійснення трансферу із судна на судно біля узбережжя Іспанії, проте кінцевий пункт призначення нафтопродукту (лігроїну) невідомий. Болгарія має звільнення від ембарго на імпорт, і тому в липні отримувала партії сирої нафти та нафтопродуктів із Росії.
  • Країни Центральної та Східної Європи, які не мають виходу до моря, отримували природний газ по трубопроводу з України, а сира нафта надходила по нафтопроводу «Дружба». Через південну гілку «Дружби» ЄС імпорт російського природного газу й російської сирої нафти не забороняв.

  • У липні 2023 року, як порівняти з попереднім місяцем, порт Сікка в Індії випередив порт Вадінар в Індії як найбільший порт, що здійснює імпорт російського викопного палива.
  • Найбільшими портами, які імпортували російське викопне паливо з Росії в липні 2023 року, були Сікка (Індія), Донцзякоу (Китай), порт Ярімджа-Ізміт (Туреччина), Парадіп (Індія) і Сінгапур (Сінгапур).
  • Щомісячний експорт сирої нафти до Індії з Росії скоротився на 8% з 7,4 млн. тонн у червні до 6,8 млн. тонн у липні. За той самий період імпорт сирої нафти в Індію з Іраку зріс на 30% з 3,2 млн тонн у червні до 4,2 млн тонн у липні, оскільки Індія прагне підтримувати відносини з іншими ключовими постачальниками на Близькому Сході.

Як змінюються ціни на нафту?

  • На початку липня 2023 року ціни на нафту марки Urals перевищили граничну ціну на нафту в 60 дол. США, досягнувши місячного максимуму в 69 дол. США за барель. До цього стрибка, з моменту, коли ціни на нафту марки Urals впали наприкінці квітня, вони залишалися нижчими за граничну ціну. Незважаючи на вищу ціну на нафту марки Urals, ціни на нафту марок Східний Сибір–Тихий океан (ESPO) і Sokol, які здебільшого стосуються китайських і японських закупівель, в липні зросли та залишаються вищими за граничну ціну — на рівні приблизно 70–75 дол. США, тоді як танкери, що належать країнам G7+ та/або застраховані в них, продовжують відвантажувати російську нафту в тихоокеанських портах. Це є доказом порушення політики обмеження ціни. Необхідне посилення моніторингу й правозастосування, якщо політика обмеження ціни прагне досягти своєї мети — знизити ціну, яку Путін отримує за експорт нафти, використовуючи її для фінансування війни проти України.
  • Оскільки країни, які запровадили санкції, відмовляються купувати російське викопне паливо, доходи, які Кремль отримує від продажу нафти, зменшились, сприяючи обвалу рубля. Профіцит поточного рахунку Росії впав на 85% за перші сім місяців 2023 року порівняно з тим же періодом 2022 року. Вищі військові витрати та санкції, які обмежують приплив капіталу, є ключовими факторами, що викликають ослаблення рубля. Зростання цін на нафту, ймовірно, в найближчі місяці сприятиме зростанню доходів від російського експорту, що допоможе Кремлю подолати падіння профіциту поточного рахунку.

Як союзники України можуть далі «закручувати гайки»?

  • Експорт викопного палива з Росії впав після запровадження санкцій, що свідчить про їхній вплив на зниження здатності Путіна фінансувати війну. Однак потрібно зробити значно більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити військовий бюджет Кремля, зокрема, знизити граничну ціну на нафту, посилити моніторинг і застосування санкцій і заборонити імпорт того викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ, ЗНГ і трубопровідне паливо, торгівля якими в ЄС легально дозволена.
  • Оскільки з липня по серпень 2023 року ціни на нафту зростають, важливо, щоб країни, які запровадили санкції, посилили моніторинг і застосування політики обмеження ціни на нафту, змушуючи російських експортерів пропонувати більші знижки на свій експорт нафти. Знижки на російську нафту в липні скоротились, а ціни на нафту марки Urals зросли, наблизившись до цін нафти марки Brent. Також необхідно вжити заходів, щоб запобігти можливості Росії транспортувати свою нафту, не використовуючи судна, що належать країнам Заходу або застраховані в них, і обходячи політику обмеження ціни. Такі дії можуть включати заборону продажу старих танкерів компаніям, що транспортують російську нафту.

  • У липні російські доходи могли б скоротитись на 6,0 млрд євро (48%), якби гранична ціна на сиру нафту була встановлена на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток, які у середньому становлять 15 дол. США). Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації падіння доходів.
  • У липні, коли ціни перевищували 60 дол. США за барель, повне дотримання обмеження на поточному рівні скоротило б дохід Росії від експорту нафти приблизно на 1,55 млрд євро, або на 12%. 
  • Правоохоронні органи мають провести ретельне розслідування щодо таких організацій, як страховики, що, хоч і зареєстровані в країнах, які впроваджують політику обмеження ціни, але сприяють транспортуванню російської нафти з таких портів, як Козьміно, внаслідок чого практично весь експорт продається за цінами, вищими за 60 дол. США за барель. Щодо суб’єктів господарювання, у діяльності яких буде виявлено порушення санкцій, слід застосовувати штрафні санкції, щоб збільшити передбачуваний ризик порушення граничної ціни на нафту іншими підприємцями в гонитві за прибутком. Без посилення моніторингу та дотримання політики обмеження ціни на нафту для запобігання порушенням санкцій, ціни на російську нафту та доходи Путіна від експорту, які використовуються для фінансування війни, зростатимуть.

Залежність Росії від судноплавства країн Європи та G7 залишається дуже високою

  • Частка танкерів, охоплених політикою граничної ціни у постачанні сирої нафти з Росії, залишилася на рівні 50–55% у липні, знизившись приблизно на 5% проти попереднього місяця. Що стосується нафтопродуктів і хімікатів, рівень охоплення коаліцією за обмеження ціни залишався більш стабільним і становив у липні близько 65%.
  • Частка танкерів, які використовують страхування країн-членів коаліції за обмеження ціни або судна, що перебувають у власності цих країн, для транспортування викопного палива з балтійських і чорноморських портів Росії, набагато вища, як порівняти з тихоокеанськими портами. Оскільки танкери, що застраховані в країнах, які впровадили граничну ціну, або перебувають у власності цих країн, продовжують відвантажувати російську нафту в таких портах, як Козьміно в Тихоокеанському регіоні, куди нафта марки ESPO експортується за середніми цінами, вищими за граничну, політика не діє.
  • Висока частка транспортування російської нафти суднами, що мають страхування чи перебувають у власності країн ЄС/G7, вказує на те, наскільки потужним набором інструментів володіє коаліція за обмеження ціни задля скорочення доходів Росії від експорту нафти шляхом зниження граничного рівня ціни та одночасного посилення заходів із моніторингу та дотримання політики граничної ціни.

Пов’язані звіти: 

Щомісячне оновлення щодо російського експорту викопного палива та санкцій було підготовлено Ісааком Леві, керівником групи з аналізу політики та енергетики між Європою та Росією, CREA; та Юбером Тьєріо, провідним науковцем з питань даних, CREA.
Примітка щодо методології:
З 3 квітня 2023 року дані наших місячних оглядів більше не є сезонно скоригованими, що може призвести до деяких розбіжностей між попередніми та наступними звітами. Ми також відкоригували часові рамки, щоб показати загальні дані з початку 2023 року, а не з початку вторгнення. Зазначені дати — це ті дати, коли наш алгоритм зафіксував прибуття відправлення. 80% прибуттів вантажів виявляються протягом 4 днів після заходу в конкретний порт прибуття. Зверніть увагу на те, що в цьому огляді для товарної групи нафтопродуктів і хімікатів враховується ширший асортимент товарів, ніж той, що вказаний у поточних санкціях станом на 5 лютого 2023. Більше інформації можна знайти за посиланням: https://energyandcleanair.org/https://energyandcleanair.org/

Липень 2023 р. — місячний огляд російського експорту викопного палива та відповідних санкцій

Підписуйтесь на щомісячний огляд російської торгівлі викопним паливом

* indicates required
Електронна адреса