Січень 2024 — Щомісячний аналіз російського експорту викопного палива та відповідних санкцій 

Доходи Росії від морських перевезень нафти падають четвертий місяць поспіль, однак ціни на сиру нафту й далі перевищують граничну

Ключові висновки

  • Порівняно з попереднім місяцем, у січні 2024 року місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 10% (70 млн євро на день). Доходи Росії від експорту викопного палива стабільно скорочуються з вересня 2023 року.
  • Попри зниження загального імпорту ЗПГ, французький імпорт ЗПГ з Росії зріс на 50%, як порівняти з попереднім місяцем. Водночас газові потоки з Франції в інші країни ЄС збільшились на 17%, зокрема різко зріс експорт до Німеччини (+165%) та Іспанії (+108%).
  • Тоді як загальний імпорт нафтопродуктів Туреччиною зменшився, їх імпорт з Росії збільшився на 7%. Через різке зростання попиту, у січні на 14% зріс і турецький імпорт російського природного газу.
  • Місячний імпорт російської нафти Індією знижувався другий місяць поспіль. Загальні обсяги імпорту сирої нафти країною впали на 14%, а обсяги імпорту з Росії різко скоротились на 19%, що почасти зумовлено жорсткішим застосуванням санкцій з боку США. Цей дефіцит Індія намагалася компенсувати іракською сирою нафтою.
  • Вперше за два місяці середня ціна нафти марок Urals і Східний Сибір–Тихий океан (ESPO) зросла — на 7% і 3% відповідно. Тоді як ціни на нафту марки Urals впродовж усього місяця коливалися довкола граничної ціни (60 дол. США), ціни на нафту марки ESPO залишалися значно вищими за неї.
  • Гранична ціна в 30 дол. США за барель скоротила б доходи Росії на 41 млрд євро (25%) з моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця січня 2024 року. Лише цього місяця, за граничної ціни в 30 дол. США за барель, ці доходи зменшилися б на 2,77 млрд євро, або 25%.
  • Від моменту запровадження нафтових санкцій і до кінця січня 2024 року ретельне дотримання граничної ціни скоротило б доходи Росії на 9% (14,2 млрд євро). Лише в січні повне дотримання політики граничної ціни знизило б доходи на 7% (приблизно 0,8 млрд євро).

Тенденції щодо загального доходу

  • У січні 2024 року місячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 10% (70 млн євро на день) порівняно з попереднім місяцем.
  • Місячні доходи від нафтопроводів знизились на 4% (6 млн євро на день), а доходи від сирої нафти, що транспортується морем, зросли на 5% (9 млн євро на день).
  • Доходи від нафтопродуктів, що транспортуються морем, скоротились на 17% (38 млн євро на день) проти попереднього місяця.
  • Доходи Росії від експорту ЗПГ зменшились на 23% (12 млн євро на день). Водночас доходи від експорту викопного газу трубопроводами зросли на 23% (21 млн на день).
  • Доходи Росії від експорту вугілля впали на 26% (12 млн євро на день).
  • Доходи Росії від морського експорту нафти в січні знизились на 7% (29 млн євро на день). Втім доходи від морського експорту сирої нафти зросли на 5% (9 млн євро на день) порівняно з попереднім місяцем.
  • У січні доходи Росії від експорту мазуту та шламу впали на 29% (19 млн євро на день).
  • Доходи Росії від експорту газойлю та дизельного палива зменшились на 11% (12 млн євро на день).
  • Доходи від експорту бензину, гасу та лігроїну скоротились на 16% (7 млн євро на день).

Хто купує російське викопне паливо?

  • Вугілля: з 5 грудня 2022 року Китай імпортував 39% усього російського експорту вугілля. За ними йдуть Індія (20%) і Південна Корея (13%).
  • Сира нафта: з моменту набуття чинності забороною ЄС на імпорт сирої нафти з Росії 5 грудня 2022 найбільшим покупцем російської сирої нафти є Китай, що придбав 52% її експорту. За ним йдуть Індія (33%), ЄС (8%) і Туреччина (5%). На нафту, що транспортується трубопроводом, санкції накладено лише частково. ЄС імпортує сиру нафту морем до Болгарії та трубопроводом до Чехії, Словаччини та Угорщини.
  • ЗПГ: найбільшим покупцем був ЄС, що придбав 50% російського експорту ЗПГ, а за ним йшли Китай (21%) і Японія (19%). Жодних санкцій щодо поставок російського ЗПГ до ЄС не запроваджено.
  • Нафтопродукти: Туреччина, найбільший покупець, купила 24% російського експорту нафтопродуктів; за нею йдуть Китай (12%) і Бразилія (10%). Санкції ЄС щодо російських нафтопродуктів, що транспортуються морем, набули чинності 5 лютого 2023 року.
  • Трубопровідний газ: найбільшим покупцем був ЄС, що придбав 39% російського трубопровідного газу. За ним йшли Туреччина (29%) і Китай (26%). Жодних санкцій щодо імпорту російського трубопровідного газу до ЄС не запроваджено.
  • Китай був найбільшим імпортером російського викопного палива в січні, забезпечуючи 33% (7,1 млрд євро) загального імпорту. Туреччина мала друге місце за обсягом імпорту, становлячи 20% (3,1 млрд євро), а Індія була третьою, з часткою імпорту 18% (2,8 млрд євро). ЄС і Бразилія склали відповідно 13% (2,1 млрд євро) і 4% (0,7 млрд євро) російського експорту викопного палива.
  • Сира нафта становила 84% (5,9 млрд євро) загального імпорту Китаю. Нафтопродукти, трубопровідний газ і вугілля склали 4% (0,3 млрд євро), 7% (0,48 млрд євро) і 4% (0,31 млрд євро) відповідно.
  • Хоча загальний імпорт сирої нафти Китаєм скоротився на 11% порівняно з попереднім місяцем, місячний морський імпорт російської нафти збільшився на 7%. Основним продуктом імпорту з Росії була сира нафта марки ESPO. Попри зменшення загального місячного імпорту нафтопродуктів на 19%, зниження потоків із Росії було різкішим: на 26%.
  • Загальний імпорт Туреччини з Росії охоплював нафтопродукти — 51% (на суму 1,6 млрд євро), сиру нафту — 22% (на суму 0,7 млрд євро), трубопровідний газ —22% (на суму 0,7 млрд євро) та вугілля — 5% (на суму 0,15 млрд євро).
  • У січні загальний імпорт нафтопродуктів Туреччиною впав на 4%, однак імпорт з Росії зріс на 7%. Туреччина в січні була найбільшим імпортером російських нафтопродуктів у світі. І навпаки, турецький імпорт сирої нафти з Росії скоротився на 17%, сприяючи загальному зменшенню усього імпорту сирої нафти на 27%.
  • У січні турецький імпорт природного газу з Росії збільшився на 14% проти попереднього місяця. Цей сплеск корелює із сезонним зростанням споживання природного газу на 14%, оскільки в Туреччині січень є періодом пікового сезонного попиту.
  • Сира нафта становила 82% (2,3 млрд євро) від загального імпорту викопного палива Індією з Росії. Нафтопродукти складали 10% (0,3 млрд євро), а вугілля — 9% (0,2 млрд євро) від їх загального імпорту в грудні.
  • Місячний обсяг імпорту сирої нафти Індією знизився на 14%, при цьому імпорт російської сирої нафти скоротився на 19%. Індійський імпорт сирої нафти з Росії зменшувався другий місяць поспіль. Незважаючи на це падіння, Індія залишається головним покупцем російської нафти, що транспортується морем.
  • Загальний імпорт російського викопного палива ЄС охоплював трубопровідний газ — 38% (0,8 млрд євро), ЗПГ — 31% (0,7 млрд євро), сиру нафту — 27% (0,6 млрд євро) та нафтопродукти — 4% (0,09 млрд євро).
  • У січні бразильський імпорт російського викопного палива складався із нафтопродуктів — на суму 0,7 млрд євро. Обсяг імпорту нафтопродуктів із Росії скоротився на 12%, а загальний місячний імпорт зріс на 24%. Попри це зниження, російські нафтопродукти досі становлять 32% від загального обсягу нафтопродуктів, імпортованих Бразилією.
  • У січні 2024 року країни Центральної та Східної Європи, які не мають виходу до моря, і деякі країни Південної Європи отримували російський викопний газ трубопроводом через Україну та «Турецький потік». Сира нафта постачалася через нафтопровід «Дружба». Транспортування викопного газу та сирої нафти трубопроводами ЄС не заборонив.
  • У січні найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС була Угорщина, що закупила викопного палива на суму 317 млн євро. Імпорт охоплював сиру нафту та газ, що поставляються трубопроводами, на суму 184 млн євро та 133 млн євро відповідно. Як порівняти з попереднім місяцем, у січні обсяги імпортованого трубопровідного газу з Росії фактично впали на 18%. Однак у січні Угорщина збільшила споживання газу, що можна пояснити зростанням відбору газу з підземних сховищ газу (ПСГ), який у січні збільшився на 40% порівняно з попереднім місяцем.
  • Загальний імпорт Франції з Росії на суму 301 млн євро повністю складався із ЗПГ. Хоча загальний обсяг імпорту ЗПГ Францією скоротився на 8%, загальний імпорт, зокрема з Росії, зріс на 50%. Таке помітне зростання можна пояснити підвищеним сезонним споживанням газу, особливо в державній системі розподілу, а саме на 18%, як порівняти з попереднім місяцем. Крім того, спостерігалося зростання місячного експорту газу з Франції на 17%. Зокрема, суттєво збільшилися газові потоки з Франції до Німеччини (+165%) та Іспанії (+108%).
  • Словаччина придбала російської сирої нафти та трубопровідного газу на суму 184 млн євро та 133 млн євро відповідно. Обсяги газу, імпортованого з Росії до Словаччини, скоротилися на 7%. При цьому Словаччина спрямовує понад 50% імпортованого газу до Австрії.
  • Іспанія імпортувала з Росії ЗПГ на суму 212 млн євро. Місячний обсяг імпорту ЗПГ Іспанією зріс на 28%, а імпорт з Росії залишився на рівні попереднього місяця. Зростання відбулося через збільшення споживання газу, насамперед, у промисловості.
  • Чеська Республіка була п’ятим за величиною імпортером російського викопного палива в ЄС, придбавши сирої нафти на 104 млн. євро та трубопровідного газу на 0,89 млн. євро.
  • У січні порт Сікка в Індії був головним пунктом призначення російського викопного палива. Порт імпортував російського викопного палива на суму 705 млн євро, з яких 62% (403 млн євро) становила сира нафта, а 38% (267 млн євро) — нафтопродукти.
  • Порт Сінгапура — другий найбільший імпортер російського викопного палива. 93% (483 млн. євро) його імпорту становили нафтопродукти, а 7% (0,38 млн. євро) — сира нафта.
  • Третім за величиною імпортером російського викопного палива був китайський порт Дун’їн (378 млн євро). 96% (364 млн євро) його імпорту становила сира нафта, а решту — нафтопродукти (0,14 млн євро).
  • Порт Мерсін у Туреччині став четвертим найбільшим пунктом призначення, що імпортував російського викопного палива на суму 339 млн євро. Нафтопродукти становили 95% (324 млн євро) його імпорту, а вугілля — 5% (0,15 млн євро).
  • Донцзякоу в Китаї був п’ятим за величиною портом, який здійснював імпорт російського викопного палива — на суму 297 млн євро. На сиру нафту припадало 90% (269 млн євро), на ЗПГ — 9% (0,27 млн євро), а на вугілля — незначні 0,01 млн євро.

Як змінюються ціни на нафту?

  • У січні середня спотова ціна CFR (вартість і фрахт) на нафту марки Urals у Європі становила 64,45 дол. США за барель, що на 7% більше, ніж у грудні.
  • Ціни на суміші марок Східний Сибір–Тихий океан (ESPO) і Sokol, що здебільшого пов’язані з азійськими ринками, у січні зросли на 3% — вперше за два місяці. Середня ціна нафти марки ESPO в січні становила 75,37 дол. за барель.
  • Ціни на нафту марки Urals упродовж усього місяця коливалися довкола визначеного рівня граничної ціни (60 дол. США), а ціни на нафту марки ESPO залишалися значно вищими за граничну.
  • Протягом цього періоду судна, що належать країнам G7 і європейським країнам, або застраховані в них, продовжували завантажувати російську нафту в усіх портових регіонах Росії. Ці випадки вимагають подальшого розслідування щодо порушення санкцій.

Залежність Росії від судноплавства країн Європи та G7 залишається дуже високою

  • У січні 50% російської нафти та нафтопродуктів транспортувалось танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни на нафту. Решту перевозили «тіньові» танкери, на які політика обмеження ціни не поширюється.
  • 64% російської сирої нафти було транспортовано «тіньовими» танкерами, тоді як на судна, що належать країнам, які впроваджують політику обмеження ціни, або застраховані в них, припало 36%.
  • «Тіньові» танкери, що транспортують нафтопродукти, хімікати та ЗНГ, перевезли 37% від загального обсягу продукції. Решту об’єму було відвантажено танкерами, що підпадають під політику обмеження ціни.
  • Танкери в Тихоокеанському регіоні завантажувались російською нафтою в таких портах, як Козьміно в Росії, де трубопровід ESPO закінчується та з’єднується із нафтопереробним заводом. Тут сира нафта марки ESPO експортується за цінами, вищими за граничну.
  • Залежність Росії від суден, які належать країнам ЄС/G7, або застраховані в них, надає коаліції за обмеження ціни адекватні важелі для зниження граничної ціни, посилення моніторингу та забезпечення виконання політики граничної ціни, що могло б суттєво знизити доходи Росії від експорту нафти.

Як союзники України можуть далі «закручувати гайки»?

  • Доходи Росії від експорту викопного палива впали після запровадження санкцій, що свідчить про їхній вплив на зниження здатності Путіна фінансувати війну. Втім потрібно зробити набагато більше, щоб обмежити доходи Росії від експорту та скоротити військовий бюджет Кремля. Зокрема, йдеться про такі заходи, як зниження граничної ціни на нафту, посилення моніторингу та застосування санкцій і заборона викопного палива, на яке ще не було накладено санкцій, як-от ЗПГ і трубопровідне паливо, торгівля якими в ЄС є законною.
  • Країни, які запровадили санкції, мають вжити заходів, аби запобігти зростанню використання Росією «тіньових» танкерів, що не підпадають під дію політики обмеження ціни на нафту. Країни, які запроваджують санкції, мають заборонити продаж старих танкерів власникам, зареєстрованим у країнах, що не впроваджують політику обмеження ціни на нафту. Це б допомогло обмежити зростання «тіньового» флоту, яке ми спостерігаємо з моменту вторгнення Росії в Україну.
  • Встановлення граничної ціни на рівні 30 дол. США за барель (що все ще значно перевищує витрати Росії на видобуток, які в середньому становлять 15 дол. США за барель) скоротило б доходи Росії на 41 млрд євро (25%) з моменту запровадження санкцій у грудні 2022 року і до кінця січня 2024 року. Лише у січні, за граничної ціни в 30 дол. США за барель, спостерігалося б скорочення на 2,77 млрд євро, або на 25%.
  • Зниження граничної ціни призвело б до дефляції, що зумовило б зниження експортних цін на російську нафту та стимулювало б збільшення російського видобутку задля компенсації падіння доходів. 
  • З моменту запровадження санкцій і до кінця січня повне дотримання політики граничної ціни скоротило б доходи Росії на 9% (14,2 млрд євро). Лише в січні повне дотримання граничної ціни зменшило б доходи на 7% (приблизно 0,8 млрд євро).
  • Правоохоронні органи, які контролюють застосування санкцій, мають вживати проактивних заходів проти суб’єктів-порушників, зокрема страховиків, зареєстрованих у країнах-учасницях коаліції за обмеження ціни, перевізників і власників суден.
  • Попри явні докази порушень, має бути більше відкритих даних про те, що правоохоронні органи застосовують штрафні санкції до перевізників, страховиків чи власників суден. Покарання суб’єктів-порушників підвищує передбачуваний ризик бути спійманим на порушенні.
  • Управління контролю за іноземними активами (OFAC) має продовжувати застосовувати санкції до суден, які, ймовірно, порушили політику обмеження ціни. Інші правоохоронні органи, як-от Управління із застосування фінансових санкцій (OSFI), повинні активізувати розслідування щодо організацій, які підозрюються в порушенні санкцій.
  • Покарання для визнаних винними у порушенні політики обмеження ціни мають бути значно суворішими. Поточні санкції передбачають 90-денну заборону суднам надавати морські послуги з моменту порушення політики обмеження ціни, що є надто легким покаранням. Судна потрібно штрафувати та забороняти їм надавати послуги назавжди, якщо їх визнають винними в порушенні санкцій.
  • Брак належного моніторингу та правозастосування, а також зростання цін на нафту збільшують експортні доходи Росії для фінансування її війни проти України.

Пов’язані звіти:

Примітка щодо методології:
Оновлення станом на 19 жовтня 2023 – Тепер для оцінки морського експорту з Росії та інших країн ми використовуємо дані Kpler. Ця зміна збільшує оцінку (що здійснюється нашим трекером) експорту з Росії до інших країн світу на 77,8 млрд євро (+18%) та до ЄС на 12,4 млрд євро (+2,8%).
Ми також змінили спосіб отримання інформації про P&I-страхування (захист і відшкодування) суден, щоб отримувати додаткові дані безпосередньо від відомих P&I-страховиків, а також від Equasis. Це було зроблено, щоб переконатися, що ми фіксуємо правильну дату початку страхування судна.


Дізнатися більше про зміни в нашій методології можна в нашій публікації про перехід від даних із автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) до даних Kpler.

Підписуйтесь на щомісячний огляд російської торгівлі викопним паливом

* indicates required
Електронна адреса